39. Функції державної служби зайнятості .

Служби зайнятості в Україні засновано постановою КМУ від 21. 12. 90р. № 381. Служба зайнятості визнана централізованою структурою спеціальних органів, заснованих для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.

Складові елементи державної служби зайнятості України:

• Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України;

• Кримський республіканський центр зайнятості, обласні, районні, міжрайонні, міські і районні в містах центри зайнятості;

• Обласні центри професійної орієнтації;

• Обласні центри навчальних закладів професійної підготовки незайнятого населення;

• ІОЦ;

• Територіальні і спеціалізовані бюро зайнятості;

• Центри трудової реабілітації населення.

Функції державної служби зайнятості:

1. аналіз та прогноз попиту і пропозиції на робочу силу, інформування населення й державних органів управління про стан ринку праці;

2. консультування громадян, власників підприємств або уповноважених ними органів, які звертаються до державної служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професій тощо;

3. ведення обліку вільних робочих місць і громадян, які звернулися з питань працевлаштування;

4. надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств у підборі необхідних працівників;

5. організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служб зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, які здійснюють ці функції;

6. надання послуг по працевлаштуванні та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятого населення;

7. реєстрація безробітних і надання їм допомоги;

8. участь у підготовці перспективних і поточних державних і територіальних програм зайнятості.

40 Роль Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття у регулюванні зайнятості.

Нині в Україні діє Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок Б.. Джерелами його утворення є: асигнування з державного і місцевого бюджетів; обов’язкові внески підприємств, найманих працівників, підприємців – фізичних осіб (у % до заробітної плати); добровільні внески; штрафи підприємств, які не створюють робочих місць для неконкурентноспроможних верств населення, не проводять перепідготовку або підвищення кваліфікації; кошти державної служби зайнятості за надання платних послуг підприємствам.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності; цільового використання коштів страхування на випадок безробіття; солідарності та субсидування; обов’язковості фінансування Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом; паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців; диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття; надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.