- •Хфв "Транспорт України"
- •1 Основні положення і поняття охорони праці
- •2. Законодавство України про охорону праці
- •2.1 Закон України “Про охорону праці”
- •Розділ і
- •Розділ II Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III Організація охорони праці
- •Розділ IV Стимулювання охорони праці
- •Розділ V Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI Державне управління охороною праці
- •Розділ VII
- •Розділ VIII
- •Розділ IX Прикінцеві положення
- •2.2 Система управління охороною праці на залізничному транспорті, її складові та функціонування
- •2.3 Охорона праці у колективному договорі
- •2.4 Навчання, інструктажі і перевірка знань з охорони праці
- •2.4.1 Загальні положення
- •2.4.2 Навчання і перевірка знань працівників дистанції із питань охорони праці при прийомі на роботу й у процесі роботи
- •2.4.3 Навчання і перевірка знань із питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів дистанції
- •2.4.4 Інструктажі з питань охорони праці
- •2.4.5 Стажування (дублювання) і допуск робітників до роботи
- •2.5 Контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •2.5.I Загальні положення
- •2.5.2 Ступінчатий (адміністративно – громадський) контроль за станом охорони праці в дистанції сигналізації і зв’язку
- •3 Травматизм та професійні захворювання
- •3.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники на залізничному транспорті
- •3.2 Профілактіка травматизму та професійних захворювань
- •3.3 Порядок розслідування і обліку нещасних випадків
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування і облік
- •3.3.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.4 Порядок відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •3.4.1 Загальні положення
- •3.4.2 Розмір відшкодування шкоди
- •3.4.3 Порядок і термін виплати суми відшкодування шкоди
- •3.5 Про обов’язкове державне страхування
- •4. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1 Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії на залізничному транспорті
- •4.2 Інженерна психологія і організація робочого місця
- •4.3 Освітлення, вентиляція і опалення приміщень
- •4.3.2 Вентиляція.
- •4.4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •5. Техніка безпеки в дистанції сигналізації та зв’язку
- •5.1 Загальні вимоги безпеки на залізничному транспорті
- •5.2 Електробезпека
- •5.2.1 Небезпека поразки електричним струмом
- •5.2.2 Попередження поразки людини електричним струмом
- •5.2.3 Звільнення потерпілого від дії електричного струму й надання йому першої допомоги
- •5.3 Заходи безпеки при монтажі й обслуговуванні пристроїв, конструкцій і споруд сцб і зв’язку
- •5.3.1 Обслуговування рейкових кіл
- •5.3.2 Обслуговування високовольтних ліній автоблокування
- •5.3.3 Роботи з обслуговування пристроїв сортувальних гірок
- •5.3.4 Заходи безпеки при монтажі устаткування і конструкцій у приміщеннях
- •5.3.5 Заходи безпеки при перевірці дії змонтованого устаткування під напругою
- •5.3.6 Заходи безпеки при утримуванні акумуляторних приміщень
- •5.4 Ремонт і поточне обслуговування пристроїв електричної централізації
- •5.4.3 Вимоги техніки безпеки під час виконання робіт при обслуговуванні централізованих стрілок і рейкових кіл.
- •5.4.4 Вимоги безпеки при обслуговуванні світлофорів і релейних шаф.
- •5.4.5 Вимоги безпеки по закінченню робіт.
- •5.4.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •5.5 Ремонт і поточне обслуговування кабелів зв’язку
- •5.5.1 Загальні положення. Основними видами робіт із технічного обслуговування кабельних ліній зв’язку є:
- •5.5.2 Вимоги безпеки перед початком роботи.
- •5.5.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт при навантаженні і розвантаженні барабанів із кабелем.
- •5.5.4 Вимоги безпеки при виконанні земляних робіт.
- •5.5.5 Вимоги безпеки при прокладці кабелів.
- •5.5.6 Вимоги безпеки при роботі в телефонній каналізації.
- •5.5.7 Вимоги безпеки при виробництві робіт на повітряних лініях.
- •Проведення робіт під час проходження поїздів забороняється. Підвішувати проводи зв’язку над проводами лінії електропередачі з напругою вище 380 в забороняється.
- •5.5.8 Вимоги безпеки при роботі з інструментом.
- •Всі інструменти, механізми і пристосування повинні бути справні і періодично перевірятися з реєстрацією в журналах перевірок.
- •5.5.9 Вимоги безпеки при роботі з паяльною лампою.
- •5.5.10 Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях на залізниці.
- •5.6 Техніка безпеки при експлуатації вантажопідйомних машин
- •5.7 Надання першої медичної допомоги
- •5.7.1 Основа забезпечення ефективності надання першої медичної допомоги.
- •5.7.2 Звільнення потерпілого від дії чинників, що травмують.
- •6 Пожежна безпека на залізничному транспорті
- •6.1 Загальні положення
- •6.1.1Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.2 Обов’язки посадових осіб дистанції сигналізації та зв’язку щодо забезпечення пожежної безпеки
- •6.1.3 Протипожежні інструктажі.
- •6.2 Заходи пожежної безпеки на робочих місцях
- •6.3 Вимоги пожежної безпеки до службово-технічних будівель сигналізації, блокування і зв’язку
- •6.4 Порядок дій адміністрації і технічного персоналу дистанції й пожежної охорони під час ліквідації пожежі
- •6.5 Положення про добровільну пожежну дружину
- •6.6 Засоби гасіння пожеж
- •6.7 Пожежна сигналізація
- •7. Природоохоронна діяльність в дистанціях сигналізації та зв’язку
- •7.1 Утилізація люмінесцентних ламп
- •7.2 Утилізація відпрацьованих акумуляторів
- •Список літератури
- •Кому_________________________________
- •Забороняю з......………… годин "___" 200___р. Експлуатацію
- •Припис одержав
- •Припис № 14
- •За збереження і цілісність пломби несе відповідальність
- •61054 М. Харків-54, вул. Барабашова 6, корпус 2, кімната 39, тел.26-20-55.
- •Державний ___________ інспектор
- •Начальник Харьковской дистанции сигнализации и связи южд
- •Розділи з охорони праці в колективному договорі дистанції сигналізації й зв’язку
- •5. Поліпшення умов і охорони праці в дистанції
- •6. Додаткові пільги та гарантії соціального захисту працівників дистанції та членів їх сімей
- •Погоджування з охорони праці між адміністрацією та профкомом дистанції сигналізації та зв’язку
- •1 Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Продовження таблиці
- •Додаток е положення
- •I Загальні положення
- •2 Порядок дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •3 Контроль і аналіз дії системи інформації “Людина на колії!”
- •4 Стимулювання дій за системою інформації “Людина на колії!”
- •Природоохоронних заходів
- •"Охорона праці в галузі"
3.4.2 Розмір відшкодування шкоди
Розмір відшкодування загубленого потерпілим заробітку, встановлюється у відповідності зі ступенем утрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, що він мав до ушкодження здоров’я.
Утрачений заробіток або його частина відповідно ступеню втрати професійної працездатності виплачується Фондом у повному розмірі, тобто без обліку розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних постраждалим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.
Якщо відповідно до медичного висновку потерпілого установлена стійка втрата працездатності, одноразова допомога потерпілому повинна бути не менш суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожен відсоток утрати їм професійної працездатності.
Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, обумовлена МСЕК.
При тимчасовій утраті працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання Фонд виплачує потерпілому одноразову допомогу на додаткові витрати на лікування в порядку і розмірах, передбачених законодавством.
У випадку смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинний бути не менш п’ятилітнього заробітку і, крім того, не менш однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, що народилася після його смерті.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку установлений факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений у порядку, обумовленому трудовим колективом по представленню Фонду і профспілкового комітету підприємства, але не більше ніж на 50%.
Визначений розмір утраченого заробітку або відповідна його частина в залежності від ступеня втрати постраждалим професійної працездатності корегуванню убік зменшення не підлягає.
Моральний збиток відшкодовується за заявою потерпілого до Фонду про характер морального шкоди або висновку медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожнім конкретному випадку на підставі:
домовленості сторін (роботодавця, профспілкового органа і потерпілого чи уповноваженої їм особи);
рішення комісії з трудових спорів;
рішення суду.
Розмір відшкодування морального шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від будь-яких інших виплат.
Фонд відшкодовує потерпілому витрати на медичну і соціальну допомогу (на додаткове харчування, придбання лік, спеціальний медичний і звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування, санітарно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування і т.п.).
При визначенні розмірів витрат на медичну і соціальну допомогу ступінь провини потерпілого в ушкодженні його здоров’я не враховується. Ці витрати відшкодовуються, якщо необхідність їх обумовлена висновками МСЕК.
Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі рецептів лікарів, чи довідок рахунків про їхню вартість.
Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим у залежності від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути менш:
трьох мінімальних заробітних плат – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи і т.п.);
двох мінімальних заробітних плат – на звичайний догляд;
однієї мінімальної заробітної плати – на побутовий догляд (збирання кімнати, прання білизни і т.д.)
Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони виконуються.
У випадку смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе Фонд. (ст.21 "2")
Середньомісячний заробіток для обчислення розмірів відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 чи за 3 останніх повних календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні – стійкій утраті професійної працездатності.
Якщо працівнику встановлене професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов’язане це ушкодження здоров’я, то середній заробіток береться за 12 чи за бажанням потерпілого, за останніх повних 3 календарних місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.