12. 10. Зауваження до роботи з пароструминними насосами

Пароструминні насоси широко використовують для отримання високого вакууму, тому при виборі того чи іншого насоса слід враховувати наступні практичні зауваження.

Парортутні насоси треба використовувати лише:

а) для відкачки приладів, в яких застосовується ртутна пара, наприклад таких, як люмінесцентні лампи, ртутні випрямлячі змінного струму і т.п.;

б) для відкачки пари, що хімічно діє на органічні рідини;

в) для відкачки приладів з емітерами, які повинні мати високу емісійну стабільність, тобто фото- або вторинно-емітуючі поверхні;

г) при відкачці приладів, що призначені для аналіза газів, тобто коли виникає загроза, що пари органічних речовин або продукти їх розкладу можуть затемнити результати аналізу.

Паромасляні насоси можна використовувати:

а) при відкачці вакуумних систем, що призначені для нанесення тонких покриттів;

б) для відкачки приладів, присутність пари масел з низьким тиском в яких не викликає загрози його роботі, наприклад таких, як електроннопроменеві трубки, електронні лампи і т.п.;

в) для вакуумних печей, в яких проводиться знегаження, плавлення або спікання.

Таким чином, паромасляні насоси слід використовувати завжди, якщо відсутні спеціальні причини, що обумовлюють використання тільки ртутних насосів.

Оскільки пароструминний насос не може працювати без насоса, що створює попередне розрідження, то останній вибирають на основі параметрів пароструминного насоса. Насос попереднього розрідження розміщуюють по можливості найближче до пароструминного насоса, щоб випускний тиск цього насоса можна було вважати таким же, як і впускний тиск першого. Насос попереднього розрідження повинен надійно справлятися з потоком газа, що створює пароструминний насос, тобто повина виконуватись наступна умова щодо продуктивностей насосів:

>> , (12.3)

де і - впускний тиск і швидкодія насосів за цим тиском, відповідно, для насоса попереднього розрідження ліворуч і для пароструминного насоса праворуч знака нерівності. При цьому необхідно, щоб впускний тиск насоса попереднього розрідження не перевищував найбільший тиск, що створюється пароструминним насосом.

12. 11. Запуск і зупинка пароструминних насосів

Вакуумних систем з паромасляними насосами потребує відповідної послідовності. Спочатку вмикають насос попереднього розрідження і у вакуумній системі створюється понижений тиск, щоб перевірити її на відсутність натікання повітря. Якщо система герметична, подається водяне охолодження для паромасляного насоса і тільки після цього вмикається електричний підігрівач, який необхідно попередньо приєднати до насоса. За перші декілька хвилин після вмикання підігрівача внаслідок інтенсивного виділення газів, що розчинилися в робочий рідині, відбудеться зростання тиску порівняно з тим, що був досягнутий попереднім розрідженням. Газовиділення буде особливо інтенсивним, якщо паромасляний насос довгий час був з’єднаний з атмосферою.

Паромасляний насос залежно від його розмірів почне здійснювати відкачку тільки через 20-30 хв. після введення нагрівача на необхідну потужність для доведення робочої рідини до кипіння. У зв’язку з цим для припинення роботи паромасляного насоса треба дотримуватися такої послідовності. Спочатку треба вимкнути електричний нагрівач і відокремити його від насоса (якщо він не об’єднаний з останнім як одне ціле) і зачекати, поки температура робочої рідини знизиться до 60-70 С. Тільки після охолодження масла до вказаної температури дозволяється вимкнути насос попереднього розрідження, інакше пара нагрітого масла потрапить до вакуумної системи і забруднить її. Зупиняти подачу води, що охолоджує насос, необхідно через 5- 7 хв. після вимкнення нагрівача, а для прискорення охолодження масла використовують іноді ще й примусове водяне охолодження.