72

Х мельницький національний університет

Економіка праці і соціально-трудові відносини

Методичні вказівки до вивчення курсу студентами

економічних спеціальностей денної форми навчання

Затверджено на засіданні кафедри

управління персоналом і економіки праці.

Протокол №  9 від 3.02.2013 р.

2013

Е кономіка праці і соціально-трудові відносини: методичні вказівки до вивчення курсу студентами економічних спеціальностей денної форми навчання / Е. А. Атаманюк. – Хмельницький: ХНУ, 2012. – 72 с.

Укладачі: Атаманюк Е. А., канд. екон. наук

Усі права застережені. Жодна частина цього видання не може бути відтворена будь-яким способом (друкарським, електронним, у вигляді фотокопії, магнітного запису тощо) без письмової згоди авторів

©Атаманюк Е. А., 2013

©ХНУ, оригінал-макет, 2013

З МІСТ

Вступ …………………………………...………………………………….	4
Теоретичні відомості та методичні вказівки до розв’язку типових задач …………..…………………………………………………………...	5
Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни ……………………...	5
Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства …………	5
Тема 3. Соціально-трудові відносини як система ……………….	11
Тема 4. Соціальне партнерство ……………….…………………….	12
Тема 5. Ринок праці та його регулювання ...………………………	13
Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості ..………………	19
Тема 7. Організація і нормування праці …………………………...	25
Тема 8. Продуктивність та ефективність праці ...………………...	33
Тема 9. Політика доходів і оплата праці …………………………..	46
Тема 10. Планування праці …………………………………………..	53
Тема 11. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці ………...………...	68
Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин …	69
Тема 13. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин ……………………………………………	69
Література ………………………………………………………………....	71

ВСТУП

Мета викладання дисципліни. Формування системи теоретичних і практичних знань щодо функціонування, розвитку та регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві.

Завдання дисципліни: висвітлення теоретико-методологічних та соціально-економічних аспектів сучасних проблем економіки праці й соціально-трудових відносин; формування у студентів практичних навичок і вмінь щодо управління працею та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері.

Предмет дисципліни: соціально-трудові відносини на макро- і мікрорівні та закономірності їх розвитку.

В результаті вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» студент повинен:

знати:

• основні цілі і завдання економіки праці;

• особливості внутрішнього ринку праці;

• теорію й методологію планування праці;

• систему трудових показників;

• теорію диференціації заробітної плати;

• систему винагород у сфері праці.

вміти:

- регулювати організаційно-економічні відносини в організації;

- визначати ступінь ефективності праці в організації;

- визначати витрати на утримання робочої сили;

- обґрунтовувати доцільність застосування систем оплати праці;

- проводити тарифікацію робіт;

- встановлювати розміри оплати праці;

- планувати трудомісткість та чисельність персоналу;

- застосовувати інформаційне забезпечення в сфері управління працею.

Теоретичні відомості та методичні вказівки до розв’язку типових задач Змістовний модуль 1

Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни

1.1. Основні поняття та категорії дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини».

1.2. Мета, завдання, об’єкт, предмет та інформаційна база вивчення дисципліни.

1.3. Соціально-трудовий напрям економічної думки.

Праця – це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей; першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства.

Метою навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є формування у студентів – майбутніх економістів – системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Об’єктом вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» є система економічних, соціальних і організаційних відносин між людьми з приводу відтворення та ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Предметом вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» є сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

2.1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.

2.2. Економічно активне і економічно неактивне населення.

2.3. Трудовий потенціал суспільства.

2.4. Структура трудового потенціалу населення.

2.5. Відтворення трудового потенціалу.

Методичні рекомендації до розв’язування задач

Чисельність населення визначається на основі перепису населення, а в проміжках між переписами – за базовою чисельністю з врахуванням приросту й зменшення (народжень, смертей, сальдо міграції). Чисельність населення певної території, яка є основою для визначення чисельності трудових ресурсів (кількісної характеристики трудового потенціалу), постійно змінюється, тому виникає необхідність розрахунку середньорічної чисельності населення:

• середня арифметична:

, (2.1)

де Ч_ср – середньорічна чисельність населення;

Ч_поч – чисельність населення на початок періоду;

Ч_кін – чисельність населення на кінець періоду;

• середня хронологічна:

, (2.2)

де Ч₁, Ч₂, … Ч_n – чисельність населення на початок рівних частин (місяців, кварталів), що складають рік;

n – кількість рівних частин, на які розділений рік.

Структуру населення залежно від його працездатності можна представити за допомогою формули:

, (2.3)

де Н – загальна чисельність населення;

ТР – чисельність трудових ресурсів;

Н_{до 16} – чисельність населення віком до 16 років (за вирахуванням осіб, які входять до складу трудових ресурсів);

Н_пен – чисельність населення пенсійного віку (за вирахуванням осіб, які входять до складу трудових ресурсів).

В свою чергу, чисельність трудових ресурсів може бути розрахована так:

, (2.4)

де Ч_ПНПВ – чисельність населення працездатного віку;

Ч_ННПВ – чисельність непрацездатного населення працездатного віку (інваліди І та ІІ груп та пенсіонери, які отримують пенсію на пільгових умовах);

Ч_ПННВ – чисельність працездатного населення непрацездатного віку (працюючі пенсіонери та працюючі підлітки).

Розподіл трудових ресурсів можна здійснити також наступним чином:

, (2.5)

З – чисельність зайнятих;

Б – чисельність безробітних;

НЗ_ПВ – чисельність інших категорій незайнятого населення працездатного віку (окрім інвалідів І та ІІ груп і пенсіонерів, які отримують пенсії на пільгових умовах);

НВВ_ПВ – чисельність населення, яке навчається у працездатному віці з відривом від виробництва.

Зміну чисельності населення і трудових ресурсів характеризують показники природного і механічного руху населення, які можуть бути абсолютними і відносними.

До абсолютних показників природного руху населення і трудових ресурсів належать: кількість народжених, кількість померлих та природний приріст або зменшення:

, (2.6)

де ПП – природний приріст (зменшення) населення території, осіб;

Н – народжуваність на певній території, осіб;

С – смертність на певній території, осіб.

До абсолютних показників механічного руху населення і трудових ресурсів належать: кількість прибуттів та кількість вибуттів з певної території, а також валова міграція або брутто-міграція (розраховується за формулою 2.7) та чиста міграція або сальдо міграції (розраховується за формулою 2.8).

, (2.7)

де ВМ – валова міграція (брутто-міграція), осіб;

П – кількість прибуттів на певну територію, осіб;

В – кількість вибуттів з певної території, осіб.

, (2.8)

де ЧМ – чиста міграція (сальдо міграції), осіб;

До відносних показників природного руху населення належать:

• коефіцієнт народжуваності:

, (2.9)

де К_н – коефіцієнт народжуваності, ‰ (проміле).

• коефіцієнт смертності:

, (2.10)

де К_с – коефіцієнт смертності, ‰.

• коефіцієнт природного приросту (зменшення):

(2.11)

До відносних показників механічного руху населення належать:

• коефіцієнт прибуття:

, (2.12)

де К_п – коефіцієнт прибуття, ‰.

• коефіцієнт вибуття:

, (2.13)

де К_в – коефіцієнт вибуття, ‰.

• коефіцієнт міграційного обороту:

, (2.14)

де К_мо – коефіцієнт міграційного обороту, ‰.

• коефіцієнт механічного приросту або чистої міграції:

, (2.15)

де К_мп – коефіцієнт механічного приросту (чистої міграції), ‰.

Загальний вплив природних і механічних чинників на формування працездатного населення країни або регіону може бути виражений наступною підсумковою формулою:

, (2.16)

де ΔЧ_ПВ – зміна чисельності працездатного населення за визначений період часу, осіб;

Ч_ВХ, Ч_ВИХ – відповідно чисельність осіб, що входять у працездатний вік і виходять із нього;

Ч_ПОМ/ПВ – чисельність осіб, що померли у працездатному віці;

П_ПВ, В_ПВ – відповідно чисельність прибулих і вибулих осіб у працездатному віці.

Задачі

Задача 1

Розрахуйте середньорічну чисельність населення Хмельницької області у 2009 р., якщо на початок 2008 р. чисельність населення складала 1347,1 тис. осіб, на кінець 2009 р. – 1338,2 тис. осіб.

Кількість народжень у 2008 р. становила 14822 осіб, померлих – 22943 осіб; за цей період з області вибуло 9891 осіб, чисельність прибулих склала 9080 осіб.

Задача 2

Населення Хмельницької області на початок 2009 року становило 1338,2 тис. осіб, у тому числі жінки – 53,9 %. Природний приріст чисельності жінок за 2009 р. становив 5,3 ‰, чоловіків – 4,9 ‰; механічний відповідно – 5,1 ‰ та 3,0 ‰. Розрахувати структуру населення області на початок і на кінець року в абсолютному вираженні і у відсотках. Результати розрахунків представити у вигляді таблиці та кругової діаграми.

Задача 3

Населення міста на початок року складало 187 тис. осіб, у тому числі осіб чоловічої статі – 48 %. Коефіцієнт природного приросту населення – (-2,3 ‰), коефіцієнт механічного приросту – 1,2 ‰. Частка чоловіків у структурі населення міста на кінець року зменшилась на 0,6 %. Розрахувати статеву структуру населення міста на початок і на кінець року в абсолютному вираженні і у відсотках. Результати розрахунків представити у вигляді таблиці та кругової діаграми.

Задача 4

Розрахуйте середньорічну чисельність населення області у 2009 р., якщо на початок 2008 р. чисельність населення складала 1845,1 тис. осіб, на кінець 2009 р. – 1708,5 тис. осіб.

Кількість народжень у 2008 р. становила 15821 осіб, померлих – 23753 осіб; за цей період з області вибуло 10891 осіб, чисельність прибулих склала 9000 осіб.

Задача 5

Населення району на початок року складало 235 тис. осіб, у тому числі сільського населення – 48,5 %. Коефіцієнт природного приросту населення – (-2,5 ‰), коефіцієнт механічного приросту – (-2,2 ‰). Частка сільського населення у структурі населення району на кінець року зменшилась на 0,4 %. Розрахувати статеву структуру населення району на початок і на кінець року в абсолютному вираженні і у відсотках. Результати розрахунків представити у вигляді таблиці та кругової діаграми.

Задача 6

Загальна чисельність населення в місті на 1.01.2010 – 209,5 тис. осіб, у тому числі трудових ресурсів – 116,4 тис. осіб. Зайнятих – 82,5 % від чисельності трудових ресурсів. Природний і механічний приріст населення – 9,8 ‰, трудових ресурсів – 4,6 ‰. Розрахувати структуру населення міста на 1.01.2010 і на 1.01.2011 в абсолютному вираженні та у відсотках. Результати розрахунків представити у вигляді таблиці та стовпчикової діаграми.

Задача 7

Розрахувати чисельність трудових ресурсів регіону на 01.01.2010 р., якщо середньорічна чисельність населення у 2010 р. дорівнювала 534,7 тис. осіб. Населення цього регіону на початок ІІ кварталу складало 534,5 тис. осіб, на початок ІІІ кварталу – 534,0 тис. осіб, на початок ІV кварталу – 533,9 тис. осіб.

Чисельність населення працездатного віку на 01.01.2010 р. складала 247,1 тис. осіб; пільгових пенсіонерів – 1,2 тис. осіб; інвалідів І та ІІ груп – 2,5 тис. осіб (з них 45 % – працюючих); працюючих підлітків – 0,06 % від загальної чисельності населення на початок 2010 р.

Задача 8

Розрахувати структуру населення міста на кінець періоду в абсолютному вираженні, якщо його чисельність на початок періоду складала 470,2 тис. осіб. Частка зайнятих у загальній чисельності населення на кінець періоду – 60 %; безробітних – 3 %; інших категорій незайнятого населення працездатного віку – 1,2 %; осіб, які навчаються з відривом від виробництва – 0,4 %.

Середньорічна чисельність населення міста – 471,5 тис. осіб.

Результати розрахунків представити у вигляді таблиці та кругової діаграми.

Задача 9

Розрахувати показники природного та механічного руху населення регіону за рік, якщо чисельність жінок на кінець року складала 175 тис. осіб, на початок – 175,2 тис. осіб.

Частка чоловіків складає 47 % від загальної чисельності населення регіону.

Чисельність осіб, які прибули протягом року до регіону склала 2,9 тис. осіб, вибуло з регіону 3,1 тис. осіб. Чисельність народжених склала в аналізованому періоді 9,2 тис. осіб, померлих – на 10 % більше.

Задача 10

Визначити чисельність трудових ресурсів міста на кінець місяця, якщо на початок їх чисельність становила 398,5 тис. осіб. Протягом місяця чисельність осіб, які досягли 16-річчя склала 0,9 тис. осіб; осіб, які досягли пенсійного віку – 1,2 тис. осіб. За аналізований період до міста прибуло 0,3 тис. осіб і вибуло 0,2 тис. осіб працездатного віку. Чисельність померлих у працездатному віці склала 1,1 тис. осіб.