Адміністративні стягнення: поняття і види

Адміністративне стягнення — захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративне стягнення зазвичай знаходить свій прояв у моральному (наприклад: попередження) чи матеріальному впливі на правопорушника (наприклад: грошові або майнові). Окремі види стягнень можуть одночасно поєднувати в собі моральне засудження, матеріальний вплив і тимчасове обмеження прав правопорушника. Зокрема, такі наслідки наступають за адміністративного арешту, позбавлення спеціальних прав і виправних робіт.

Мету стягнення складають: покарання правопорушника, припинення протиправного вчинку, відновлення порушених пра­вовідносин, виправлення правопорушника та попередження можливих із його боку нових проступків, а також відшкодування завданих проступком збитків.

Види адміністративних стягнень закріплено в Кодексі України про адміністративні правопорушення (статті 23—32). До них законодавець відносить такі види: попередження ( виноситься у письмовій формі); штраф, тобто грошове стягнення в доход держави; сплатне вилучення або конфіскація предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація грошей, одержаних завдяки вчиненню адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання), на строк до трьох років; виправні роботи на строк до двох місяців ( відбуваються за місцем основної роботи порушника з відрахуванням з його заробітної плати до 20 відсотків у доход держави ); адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Адміністративний арешт не може бути застосований до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18-річного віку, до інвалідів І та II груп.

Законодавством України може бути передбачено адміністративне видворення за межі держави іноземних громадян та осіб без громадянства за вчинки, що грубо порушують громадський порядок.

Серед адміністративних стягнень розрізняють такі, що можуть застосовуватись лише як основні ( адміністративний арешт, виправні роботи ), і такі, що можуть застосовуватись, і як основні, і як додаткові.

Слід зазначити, що сплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові адміністративні стягнення. Всі інші стягнення можуть бути застосовані лише як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено одне або основне, або основне й додаткове стягнення.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

• зобов'язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

• застереження;

• догана чи сувора догана;

• передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, які їх заступають, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективові за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.

Коли правопорушення завдає особі або установі, організації, державі матеріальної шкоди, йтиметься про цивільно-правову відповідальність, в якій головне для постраждалих – відшкодування нанесених збитків.

Цивільна відповідальність належить від віку порушника. Якщо йому менше 15 років – відшкодовуватимуть шкоду батьки. З досягненням 15 років порушник, якщо це можливо, самостійно буде відшкодовувати збитки, якщо матиме заробіток або стипендію, а якщо цього не вистачить – відповідатимуть батьки.