Пит.3 Поняття суспільного ладу України та його система.

Важливою складовою конституційного ладу України є її суспільний лад, який визначає характер державного ладу та інших інститутів конституційного ладу. Суспільний лад України загалом можна визначити як організацію і діяльність її суспільства, передбачені й гарантовані Конституцією України.

За змістом суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних, культурних (духовних) та інших напрямків суспільних відносин, тобто відносин у всіх основних сферах життя і діяльності суспільства, системою політичного, економічного, соціального і духовного ладу суспільства. Зміст суспільних відносин України нині істотно змінюється як кількісно, так і якісно.

За формою суспільний лад є системою організаційних і функціональних форм у всіх сферах життя і діяльності суспільства, системою його організацій і форм діяльності. В останні роки суспільний лад України значно збагатився рядом організаційних і функціональних форм. Зокрема, набуває якісно нових властивостей такий інститут суспільного ладу, як політичні партії (станом на червень 2009 р. в Україні зареєстровано 169 політичних партій), які починаючи із 2006 року стали впливовими суб'єктами конституційно-правових відносин, зокрема нових для нашої держави суспільних відносин, пов'язаних з участю політичних партій та їх блоків у формуванні парламенту та уряду.

Конституційні принципи суспільного ладу України виявляються насамперед в основних принципах організації і діяльності суспільства. До них слід відносити:

1. принцип суверенності народу, тобто народного суверенітету;

2. принцип демократизму суспільства, суспільного ладу;

3. принцип конституційності, законності суспільного ладу;

4. принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму;

5. принцип етнічної багатоманітності (поліетнічності) суспільства і політичної єдності Українського народу;

6. принцип соціальної справедливості тощо.

1) Принцип суверенності народу (народного суверенітету) закріплений у ст. 5 Конституції України, яка визначає народ України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

2)Принцип демократизму суспільства полягає у незалежності влади народу і його участі у здійсненні влади. Народ України реалізує свій суверенітет, здійснює народовладдя як безпосередньо. так і через представницькі органи місцевого самоврядування.

3)Принцип конституційності, законності суспільного ладу України означає, що основні засади організації і діяльності нашого суспільства визначаються і гарантуються Конституцією, а основні форми суспільної діяльності та інших суспільних відносин - політичних, економічних, соціальних та інших визначаються законами України.

Держава гарантує на конституційному рівні свободу суспільної діяльності; політичної, економічної (підприємницької), культурної (духовної, ідеологічної) діяльності, зокрема релігійної діяльності, літературної, художньої, наукової і технічної творчості, інформаційної, природозахисної діяльності тощо.

4) Одним із важливих принципів суспільного ладу є принцип плюралізму (багатоманітності) в політичній, економічній та ідеологічній сферах суспільного життя:

Політичний плюралізм виявляється насамперед у багатопартійності і свободі політичної діяльності. Принцип політичного плюралізму закріплений у ст. 15 Конституції і означає можливість створювати будь-яку політичну партію чи громадську організацію. Цей принцип реалізовується через Закон України «Про діяльність політичних партій в Україні», Закон України «Про громадські організації» та ін. нормативно-правові акти.

Ідеологічний плюралізм. Цей принцип передбачає: а) право пропагувати свої погляди через засоби масової інформації, втілювати свої ідеології на практиці; б) заборону надавати будь-якій ідеології загально обов`язковий характер, визнання рівності всіх ідеологій; в) заборону цензури (ч.3 Ст. 15); г) свободу віросповідання.

Згідно Ст.35 кожна людина має право на свободу світогляду і віросповідання жодна релігія не може бути визнана державою обов`язковою. Своє ставлення до релігії держава також виявила у Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 р.

Політичний та ідеологічний плюралізм випливає з права кожної людини на свободу переконань та вільне їх волевиявлення.

Економічний плюралізм виявляється у багатоманітності форм власності і господарювання, свободі підприємницької діяльності.

У громадянському суспільстві існують дві основні форми власності – публічна, яка є невід`ємною і має колективний характер і приватна. Усі суб`єкти права власності згідно ч. 3 Ст. 13 Конституції є рівними перед законом.

У межах цього принципу Конституція гарантує кожному право на підприємницьку діяльність не заборонену законом (ч. 1 Ст. 42) та захист конкуренції у підприємницькій діяльності (ч. 3 Ст. 42).

Загалом, в умовах ринкової економіки, роль держави зводиться лише до законодавчого регулювання основ економічної, господарської діяльності і контролю за дотриманням встановлених законів.