2.2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці

Країни Центральної і Східної Європи швидко просуваються шля­хом приватизації державних підприємств і припинення державного контролю за промисловою діяльністю [Десять лет..., 2000; Пол та ін., 1996]. Сімдесят років соціалізму слугують незаперечним підтверд­женням поглядів Адама Сміта, що ринкові сили здатні більш ефективно вирішувати більшість проблем виробництва і розподілу матеріальних благ, ніж державні організації та адміністративний контроль.

Приватизація великих державних підприємств - лише перший крок на шляху ринкових реформ в країнах з перехідною економікою. Для забезпечення повномасштабних ринкових реформ необхідні корінні перетворення в діяльності приватизованих підприємств, а саме:

■ призупинення виробництва невигідної продукції;

■ впровадження більш сучасних конструкторських розробок, техно­логічних процесів і методів маркетингу;

■ виділення другорядних видів діяльності в самостійні господарські одиниці;

■ вкладення капіталу в нові товари і виробничі потужності.

На зміну існуючим декільком тисячам підприємств прийде більш диверсифікована система, що нараховуватиме декілька їх сот тисяч. Але це станеться не відразу; процес перебудови економіки є досить складним і тривалим.

Ринки капіталу, а точніше - ринки прав власності і контролю над фірмами і активами - будуть відігравати основну роль у цьому процесі. Німеччина або Японія. Не будуть вони, ймовірно, в найближчому майбутньому відігравати суттєвої ролі і в країнах Центральної і Схід­ної Європи. Водночас державні цінні папери, включаючи облігації, ноти і векселі, будуть мати все більше значення через те, що уряди будуть шукати оптимальні шляхи покриття бюджетного дефіциту.

Ринки капіталу включають не тільки інфраструктуру, необхідну для купівлі і продажу цінних паперів (фондову біржу, електронну систему торгівлі, або навіть кав'ярню, де заключаються угоди), але й відповідні правила (формальні й неформальні), а також учасників фінан­сового ринку, що купують і продають цінні папери, або володіють такими інструментами з питань угод, які дотичні до питань корпора­тивного контролю (розукрупнення, поглинення, викупу керівництвом, злиття, придбання компаній і т.п.).

Основний обсяг діяльності на ринку капіталів в Центральній і Схід­ній Європі припадає на операції вторинного ринку, тобто передачу прав власності (і контролю) на вже існуючі акції, тоді як діяльність первинного ринку - мобілізація нового інвестиційного фінансування шляхом продажу нових акцій або інших цінних паперів буде відносно невеликою.

Поява фондових бірж привернула до себе велику увагу, однак ці кроки мали швидше символічне значення. Найважливіші кроки по створенню ринків капіталу полягають в іншому. Вони включають наступні дії:

■ створення правової інфраструктури для підтримки приватного сектора, в тому числі прийняття закону про компанії, в якому визнача­ються стандартні умови для компаній з обмеженою відповідальністю, що знаходяться у власності багатьох дрібних інвесторів;

■ інкорпорацію державних підприємств у формі акціонерних това­риств;

■ передачу власності приватним особам.