- •Курс лекцій з дисципліни «Ринкова трансформація економіки регіону».
- •Розділ 1 теоретичні основи ринкової трансформації господарства регіону
- •Господарство регіону як територіально-економічна система. Поняття про регіональний господарський комплекс (ргк)
- •1.2. Фактори і стратегія ринкової трансформації ргк
- •1.2.1. Фактори трансформації ргк та їх взаємодія в системі регіональних ринків
- •1.2.2. Потенціал факторів трансформації ргк
- •1.2.3. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк і стратегія ринкових реформ
- •1.3. Основні процеси ринкової трансформації ргк
- •1.3.1. Процеси структурної трансформації
- •1.3.2. Процеси функціональної трансформації
- •1.3.3. Процеси організаційної трансформації
- •1.3.4. Процеси управлінської трансформації
- •Розділ 2 формування ринків капіталу в умовах перехідної економіки
- •2.1. Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку
- •2.2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •2.2.1. Акціонерні товариства як механізм трансформації
- •2.2.2. Фінансові системи: західні моделі
- •2.2.3. Ефективні фінансові системи перехідної економіки
- •2.2.4. Фінансові системи і корпоративне управління
- •2.2.5. Фінансування: контроль чи комерційні принципи
- •2.3. Позиції учасників ринку
- •2.3.1. Інвестиційні фонди
- •2.3.3. Торгівельний цикл з точки зору інвестора
- •2.4. Регулювання ринків капіталу
- •2.4.1. Інститути
- •2.4.2. Моделі регулювання
- •2.4.3. Законодавство про компанії
- •2.4.4. Законодавство про цінні папери
- •2.4.5. Організації саморегулювання
- •2.4.6. Регулювання інвестиційних фондів
- •2.4.7. Вплив податкової системи
- •2.4.8. Проблеми регулювання
- •2.4.9. Недоліки регулювання
- •2.4.10. Пріоритетні завдання регулювання
- •Розділ з сучасний стан та перспективи розвитку фондового ринку в україні
- •3.1. Світові тенденції розвитку фондових ринків
- •3.2. Сучасний стан українського фондового ринку
- •3.2.1. Цілі та завдання
- •3.2.2.Конкурентоспроможність
- •3.3. Стратегічні орієнтири
- •3.3.1. Політика щодо інвесторів
- •3.3.2. Політика щодо емітента
- •3.4. Розбудова інфраструктури фондового ринку
- •3.4.1. Розвиток організованого ринку
- •3.4.2. Національна депозитарна система
- •3.4.3. Система електронного документообігу
- •3.5. Інформаційна прозорість фондового ринку
- •3.6. Підготовка фахівців
- •3.7. Система ефективного регулювання фондового ринку
- •3.7.1. Принципи, цілі та завдання державного регулювання
- •3.7.2. Координація діяльності дкцпфр та інших регулятивних органів
- •3.7.3. Розвиток саморегулювання на фондовому ринку
- •3.8. Розвиток законодавства про фондовий ринок
- •3.8.1. Основні принципи
- •3.8.2. Базові документи
- •4.1.2. Інтеграція у міжнародні банківські структури
- •4.1.3. Зростання ролі у банківському секторі країн Центральної і Східної Європи
- •4.2. Страхові компанії
- •4.2.1. Страхові компанії як джерело фінансових ресурсів
- •4.2.2. Підсумки роботи страхового ринку України у 2004 році
- •4.3. Лізингові компанії
- •4.1. Схема лізингу:
- •Теорія грошей і перехідна економіка 5.1. Концепція вартості грошей в часі
- •5.2. Елементи теорії процентів
- •5.3. Вплив інфляції на теперішню і майбутню вартість грошей
- •5.3.1. Звичайна практика визначення номінальної процентної ставки позичкового капіталу
- •5.3.2. Відношення до інфляції в реальній практиці
- •5.5. Порівняння альтернативних варіантів вкладення і нарощування грошових засобів методом дисконтування
- •Розділ 6 інвестиційний менеджмент і перехідна економіка
- •6.1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •6.1.1. Структура і характеристика необхідних інвестицій
- •6.1.2. Джерела фінансування інвестицій
- •6.1.3. Відмінності між власними і позиченими засобами
- •6.2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •6.2.1. Поняття і економічна сутність вартості капіталу
- •6.2.2. Фактори, що впливають на вартість капіталу
- •6.2.3. Моделі визначення вартості власного капіталу
- •6.2.4. Моделі визначення вартості позиченого капіталу
- •6.2.5. Форми структури капіталу для фінансування проектів та визначення його обсягу
- •Розділ 7 основи проектного аналізу
- •7.1. Міжнародні принципи оцінки ефективності інвестицій
- •7.2. Сутність основних методів
- •7.2.1. Метод дисконтованого періоду окупності
- •7.2.2. Метод чистого сучасного (поточного) значення або чпв-метод)
- •7.2.3. Метод прогнозних грошових потоків
- •7.2.4. Оцінка впливу інфляції на ефективність інвестицій
- •7.2.5. Внутрішня норма прибутковості чи рентабельності (irr)
- •7.2.6. Порівняння npv і irr методів
- •7.3. Прогноз прибутків і грошових потоків в процесі реалізаціїінвестиційного проекту
- •2. Витрати:
- •7.4. Порівняння розрахункової вартості капіталу з прогнозними грошовими потоками при оцінці ефективності інвестицій
- •Розділ 8 фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •8.1. Основні фінансові документи і показники
- •8.1.1. Фінансові документи
- •8.1.2. Фінансові показники за сферами діяльності та групами Користувачів
- •8.2. Аналіз виробничої діяльності
- •8.2.1. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
- •8.2.2. Визначення коефіцієнта чистого прибутку
- •8.2.3. Аналіз операційних витрат
- •8.2.4. Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат
- •8.3. Аналіз управління ресурсами
- •8.3.1. Визначення коефіцієнта оборотності активів
- •8.3.2. Аналіз управління обіговим капіталом
- •8.3.3. Аналіз прибутковості
- •8.4. Оцінка компанії з позиції її власників
- •8.4.1. Прибутковість
- •8.4.2. Розподілення прибутку
- •8.4.3. Показники ринку
- •8.5. Оцінка компанії з точки зору позикодавців
- •8.5.2. Фінансовий важіль
- •8.5.3. Обслуговування боргу
- •Розділ 9 фінансові аспекти злиття і поглинання компаній
- •9.1. Хвилі злиття і національна економіка
- •9.2. Види і мотиви злиття і поглинання
- •9.2.1. Економія на масштабі
- •9.2.2. Економія за рахунок вертикальної інтеграції
- •9.2.3. Комбінування ресурсів
- •9.2.4. Потенційна економія на податкових платежах
- •9.2.5. Можливість використання тимчасово вільних фондів
- •9.2.6. Підвищення ефективності використання ресурсів
- •9.3. Механізм злиття і поглинання
- •9.3.1. Організація злиття
- •9.3.2. Податковий фактор
- •9.3.3. Виділення структурних підрозділів компанії
- •9.4. Фінансовий аналіз виграшів і втрат від об'єднання компаній
- •9.4.1. Способи оцінки виграшів і втрат
- •9.4.2. Визначення витрат на проведення злиття і поглинання
- •12.4. Створення ринкової інфраструктури в регіоні
- •12.5. Перехід на засади інноваційно-інвестиційногорозвитку
- •12.5.1. Стратегічні орієнтири розвитку
- •12.5.2. Поліпшення інвестиційного клімату в регіоні
- •12.5.3. Розвиток інноваційно-їнвестиційного бізнесу
- •12.5.5. Стійкий розвиток регіонального промислового комплексу
1.3.2. Процеси функціональної трансформації
Базовим серед них є процес звуження спеціалізації РГК. Звичайно, про повну зміну спеціалізації РГК, особливо мезо- і макрорегіональ-ного типу, мова не може йти в принципі, тому що вона базується на об'єктивних регіональних факторах, які створюють вигоди в системі територіального поділу праці. Однак ринкові перетворення здатні викликати кардинальні зміни у спеціалізації РГК будь-якого типу. Першою ознакою таких змін є зниження ступеня диверсифікації галузевої структури РГК. Оскільки ринок витісняє неконкурентоспроможні галузі, то спеціалізацію комплексів можуть визначати одна-дві-три галузі. Особливо негативною ця тенденція є у тому випадку, коли серед профілюючих галузей немає новітніх. Ринкова переспеціалізація РГК може і не звужувати його виробничий профіль, але це швидше виняток, ніж правило.
Переспеціалізація РГК одночасно обумовлюється і зміною технологічних укладів.
Зміна спеціалізації РГК тісно пов'язана з механізмом економічної взаємодії основних його підсистем. Цей механізм у нових умовах господарювання визначають не лише традиційні фактори - виробничі, регіональні, адміністративні, але й ринкові. Відповідно, досить помітним є процес впливу ринкової кон'юнктури на регіональне зосередження й розміщення виробництва.
Ринкова кон'юнктура означає постійну зміну співвідношення між попитом і пропозицією на регіональному ринку товарів, а відтак -зростання чи скорочення обсягів виробництва загалом і його зосередження в регіоні і в конкретному місці зокрема.
Регіональний ринок - це регіональна сфера обміну між виробниками й споживачами певних товарів, параметри якої залежать від попиту, пропозиції, ціни тошо. Попит на ньому визначається обсягами, диференціацією та джерелами формування доходів основних покупців товарів (населення, підприємств та організацій різних форм власності). Пропозиція ж залежить від сукупної потужності підприємств, галузевої структури РГК, рівня граничних витрат тощо [Сонько та ін., 2002, с. 221-230].
Сприятлива кон'юнктура (або конкурентні переваги) на регіональному промисловому ринку сприяє зосередженню (розміщенню) у регіоні галузей і виробництв, що випускають високоякісну продукцію. Відповідно відбувається зміна обсягів виробництва у спеціалізованих виробничо-територіальних системах, а у інтегральних системах - ще й зміна спеціалізації. Останні під впливом ринкової кон'юнктури переспеціалізо-вуються на випуск наукомісткої, трудо- і ресурсозберігаючої продукції (у т. ч. і для задоволення регіональних потреб).
Ринкова кон'юнктура одночасно є барометром життєдіяльності РГК, оскільки дає оцінку процесу відтворення виробництва в ньому.
Зміни у функціонуванні РГК з переходом до ринкових відносин проявляються передусім у процесі формування регіональних ринкових структур та зміні характеру відтворення виробництва. Цей процес супроводжується виникненням нових форм кругообігу факторів відтворення (каналів руху товарів, капіталу, робочої сили, форм постачання тощо), що дозволяють закріпитися на високотехнологічних ринках [Амоша, Збаразская, 1999, с. 42]. Для активізації цього процесу необхідними є укрупнення й консолідації регіональних ринкових структур - на основі інтеграції спеціалізованих та локальних структур.
Формування регіональних ринкових структур передбачає достатньо вагомий внутрішньорегіональний баланс виробництва й споживання промислових товарів, що, у свою чергу, обумовлює зміни у регіональних відтворювальних циклах [Шнипер, 1991].
Ринкова трансформація циклів відтворення РГК зорієнтована на принципово інші параметри ресурсоспоживання. Для зниження витрат і підвищення продуктивності праці у виробництво впроваджуються нові технології, залучається більш кваліфікована робоча сила тощо. Усе це дозволяє перейти від екстенсивної до інтенсивної трансформації РГК [Прокопчук, 1994, с. 134].
Зростання ресурсо- та енергомісткості виробництва, розбалансу-вання товарного ринку й ринку праці, як правило, загострюють протиріччя в РГК, ускладнюють у ньому розширене відтворення. Зміна ж галузевих пропорцій в РГК на користь наукомістких, експортабельних галузей, навпаки, створює передумови для прогресивних зрушень у структурі регіонального валового продукту (між фондами заміщення, споживання й відтворення).