- •Курс лекцій з дисципліни «Ринкова трансформація економіки регіону».
- •Розділ 1 теоретичні основи ринкової трансформації господарства регіону
- •Господарство регіону як територіально-економічна система. Поняття про регіональний господарський комплекс (ргк)
- •1.2. Фактори і стратегія ринкової трансформації ргк
- •1.2.1. Фактори трансформації ргк та їх взаємодія в системі регіональних ринків
- •1.2.2. Потенціал факторів трансформації ргк
- •1.2.3. Проблеми реалізації трансформаційних потенціалів ргк і стратегія ринкових реформ
- •1.3. Основні процеси ринкової трансформації ргк
- •1.3.1. Процеси структурної трансформації
- •1.3.2. Процеси функціональної трансформації
- •1.3.3. Процеси організаційної трансформації
- •1.3.4. Процеси управлінської трансформації
- •Розділ 2 формування ринків капіталу в умовах перехідної економіки
- •2.1. Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку
- •2.2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •2.2.1. Акціонерні товариства як механізм трансформації
- •2.2.2. Фінансові системи: західні моделі
- •2.2.3. Ефективні фінансові системи перехідної економіки
- •2.2.4. Фінансові системи і корпоративне управління
- •2.2.5. Фінансування: контроль чи комерційні принципи
- •2.3. Позиції учасників ринку
- •2.3.1. Інвестиційні фонди
- •2.3.3. Торгівельний цикл з точки зору інвестора
- •2.4. Регулювання ринків капіталу
- •2.4.1. Інститути
- •2.4.2. Моделі регулювання
- •2.4.3. Законодавство про компанії
- •2.4.4. Законодавство про цінні папери
- •2.4.5. Організації саморегулювання
- •2.4.6. Регулювання інвестиційних фондів
- •2.4.7. Вплив податкової системи
- •2.4.8. Проблеми регулювання
- •2.4.9. Недоліки регулювання
- •2.4.10. Пріоритетні завдання регулювання
- •Розділ з сучасний стан та перспективи розвитку фондового ринку в україні
- •3.1. Світові тенденції розвитку фондових ринків
- •3.2. Сучасний стан українського фондового ринку
- •3.2.1. Цілі та завдання
- •3.2.2.Конкурентоспроможність
- •3.3. Стратегічні орієнтири
- •3.3.1. Політика щодо інвесторів
- •3.3.2. Політика щодо емітента
- •3.4. Розбудова інфраструктури фондового ринку
- •3.4.1. Розвиток організованого ринку
- •3.4.2. Національна депозитарна система
- •3.4.3. Система електронного документообігу
- •3.5. Інформаційна прозорість фондового ринку
- •3.6. Підготовка фахівців
- •3.7. Система ефективного регулювання фондового ринку
- •3.7.1. Принципи, цілі та завдання державного регулювання
- •3.7.2. Координація діяльності дкцпфр та інших регулятивних органів
- •3.7.3. Розвиток саморегулювання на фондовому ринку
- •3.8. Розвиток законодавства про фондовий ринок
- •3.8.1. Основні принципи
- •3.8.2. Базові документи
- •4.1.2. Інтеграція у міжнародні банківські структури
- •4.1.3. Зростання ролі у банківському секторі країн Центральної і Східної Європи
- •4.2. Страхові компанії
- •4.2.1. Страхові компанії як джерело фінансових ресурсів
- •4.2.2. Підсумки роботи страхового ринку України у 2004 році
- •4.3. Лізингові компанії
- •4.1. Схема лізингу:
- •Теорія грошей і перехідна економіка 5.1. Концепція вартості грошей в часі
- •5.2. Елементи теорії процентів
- •5.3. Вплив інфляції на теперішню і майбутню вартість грошей
- •5.3.1. Звичайна практика визначення номінальної процентної ставки позичкового капіталу
- •5.3.2. Відношення до інфляції в реальній практиці
- •5.5. Порівняння альтернативних варіантів вкладення і нарощування грошових засобів методом дисконтування
- •Розділ 6 інвестиційний менеджмент і перехідна економіка
- •6.1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •6.1.1. Структура і характеристика необхідних інвестицій
- •6.1.2. Джерела фінансування інвестицій
- •6.1.3. Відмінності між власними і позиченими засобами
- •6.2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •6.2.1. Поняття і економічна сутність вартості капіталу
- •6.2.2. Фактори, що впливають на вартість капіталу
- •6.2.3. Моделі визначення вартості власного капіталу
- •6.2.4. Моделі визначення вартості позиченого капіталу
- •6.2.5. Форми структури капіталу для фінансування проектів та визначення його обсягу
- •Розділ 7 основи проектного аналізу
- •7.1. Міжнародні принципи оцінки ефективності інвестицій
- •7.2. Сутність основних методів
- •7.2.1. Метод дисконтованого періоду окупності
- •7.2.2. Метод чистого сучасного (поточного) значення або чпв-метод)
- •7.2.3. Метод прогнозних грошових потоків
- •7.2.4. Оцінка впливу інфляції на ефективність інвестицій
- •7.2.5. Внутрішня норма прибутковості чи рентабельності (irr)
- •7.2.6. Порівняння npv і irr методів
- •7.3. Прогноз прибутків і грошових потоків в процесі реалізаціїінвестиційного проекту
- •2. Витрати:
- •7.4. Порівняння розрахункової вартості капіталу з прогнозними грошовими потоками при оцінці ефективності інвестицій
- •Розділ 8 фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •8.1. Основні фінансові документи і показники
- •8.1.1. Фінансові документи
- •8.1.2. Фінансові показники за сферами діяльності та групами Користувачів
- •8.2. Аналіз виробничої діяльності
- •8.2.1. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
- •8.2.2. Визначення коефіцієнта чистого прибутку
- •8.2.3. Аналіз операційних витрат
- •8.2.4. Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат
- •8.3. Аналіз управління ресурсами
- •8.3.1. Визначення коефіцієнта оборотності активів
- •8.3.2. Аналіз управління обіговим капіталом
- •8.3.3. Аналіз прибутковості
- •8.4. Оцінка компанії з позиції її власників
- •8.4.1. Прибутковість
- •8.4.2. Розподілення прибутку
- •8.4.3. Показники ринку
- •8.5. Оцінка компанії з точки зору позикодавців
- •8.5.2. Фінансовий важіль
- •8.5.3. Обслуговування боргу
- •Розділ 9 фінансові аспекти злиття і поглинання компаній
- •9.1. Хвилі злиття і національна економіка
- •9.2. Види і мотиви злиття і поглинання
- •9.2.1. Економія на масштабі
- •9.2.2. Економія за рахунок вертикальної інтеграції
- •9.2.3. Комбінування ресурсів
- •9.2.4. Потенційна економія на податкових платежах
- •9.2.5. Можливість використання тимчасово вільних фондів
- •9.2.6. Підвищення ефективності використання ресурсів
- •9.3. Механізм злиття і поглинання
- •9.3.1. Організація злиття
- •9.3.2. Податковий фактор
- •9.3.3. Виділення структурних підрозділів компанії
- •9.4. Фінансовий аналіз виграшів і втрат від об'єднання компаній
- •9.4.1. Способи оцінки виграшів і втрат
- •9.4.2. Визначення витрат на проведення злиття і поглинання
- •12.4. Створення ринкової інфраструктури в регіоні
- •12.5. Перехід на засади інноваційно-інвестиційногорозвитку
- •12.5.1. Стратегічні орієнтири розвитку
- •12.5.2. Поліпшення інвестиційного клімату в регіоні
- •12.5.3. Розвиток інноваційно-їнвестиційного бізнесу
- •12.5.5. Стійкий розвиток регіонального промислового комплексу
4.2. Страхові компанії
4.2.1. Страхові компанії як джерело фінансових ресурсів
Поряд з банківською системою кредитування, а також з залученням капіталів на ринку цінних паперів - серйозним джерелом фінансових ресурсів в розвиток економіки України можна вважати страхові компанії України. Мається на увазі, що окрім чисто страхових функцій, страхові компанії можуть відігравати велику роль щодо капіталізації своїх активів безпосередньо в реальний сектор економіки з використанням різноманітних форм прикладання капіталу. До них в першу чергу можна віднести такі інструменти як вкладання в корпоративні цінні папери підприємств, купівля контрольних пакетів акцій найбільш ліквідних підприємств, входження страхових компаній до інтегрованих корпоративних структур на правах дійсних або асоційованих членів і ін. Очевидно, що з часом, цей „дует" (банки і страхові компанії) перетвориться в потужний фінансовий сегмент розвитку економіки держави.
4.2.2. Підсумки роботи страхового ринку України у 2004 році
Найбільш очевидним підсумком розвитку національного страхового ринку в минулому році стало значне прискорення темпів його зростання. При інфляції у 2004 р. на рівні 12.3% надходження страхових премій зросло на 75.94%. Страхові компанії України зібрали 2.35 млрд. євро і виплатили близько 178 млн. євро. Частка страхової галузі в національному ВВП також стабільно зростала - 1.5% у 2001 p., 2.1% у 2002 p., 3.5% у 2003 р. і 5.5% - у 2004 р. При цьому загальна сума страхових платежів на душу населення склала 49 євро, що не витримує порівняння з розвиненими країнами, де цей показник дорівнює від 10 до 30 тис. євро залежно від країни.
Основним чинником росту страхового ринку залишався процес розвитку національної економіки, що зберігав позитивну динаміку (ВВП виріс на 12.0%, обсяг промислового виробництва - на 12.5%).
Слід зазначити, що премії ростуть неспівмірно з виплатами. Відношення виплат до обсягу страхових внесків щорічно неухильно знижується. Особливо помітним цей процес став у 2003 р. Так, якщо у 2001 р. рівень виплат стосовно сукупної премії склав 32.83%, у 2002 -32.69%, та у 2003 р. - вже 9.67%, а у 2004 р. він знизився до 7.57%. Проте страхування життя, що активно розвивається в Україні, поки не займає значимої ваги в сукупному портфелі компаній, на нього припадає тільки 1% надходжень. Таким чином, ця низька збитковість спостерігається саме у ризиковому сегменті, що свідчить про те, що значна частина надходжень не охоплюється реальними страховими договорами.
Зростає інвестиційна привабливість страхового бізнесу, про що опосередковано свідчить і такий показник, як зростання загальної кількості операторів ринку. У 2004 р. на ринку України працювали 383 страхові компаній з яких 45 спеціалізувалися на страхуванні життя. У порівнянні з 2003К р. кількість учасників ринку збільшилося на 26 компаній, з яких 15 спеціалізуються на страхуванні життя.
У листопаді 2004 р. були введені нові вимоги до розміру статутного капіталу страхових компаній, і експертами прогнозувалося скорочення ринку приблизно на третину, однак подібного не відбулося. На кінець 2004 року сумарний статутний капітал учасників страхового ринку України досяг 760 млн. євро. Таким чином, на одну компанію в середньому з цієї суми припадає майже 2 млн. євро, що перевищує максимальний ліміт у 1.5 млн. євро, встановлений для страховиків життя (для інших компаній він складає 1 млн. євро).
У 2004 році був прийнятий Закон „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Упродовження цього Закону з 1 січня 2005 року має привести до бурхливого зростання ризикового страхування, що дозволить страховим компаніям залучити нових клієнтів, які надалі зможуть отримувати й інші страхові послуги.
