3.7. Система ефективного регулювання фондового ринку

3.7.1. Принципи, цілі та завдання державного регулювання

Розвиток системи державного регулювання фондового ринку, процес становлення державних органів, які здійснюють його регулювання в Україні, визначення їх повноважень та компетенції відбувалися одно­часно з проведенням ринкових реформ та пошуком оптимальних методів державного регулювання економіки в цілому.

Правові засади державного регулювання фондового ринку були визначені Законом України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", прийнятим Верховною Радою України ЗО жовтня 1996 року. Згідно з цим законом державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка підпорядковується Президенту України і є підзвітною Верховній Раді України. Інші державні органи (Фонд державного майна України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України) здійснюють контроль за діяльністю учасників фондового ринку у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Сьогоднішній стан державного регулювання фондового ринку характеризується тим, що:

■ активний розвиток фондового ринку потребує збільшення адміністра­тивних повноважень ДКЦПФР у питаннях правозастосування;

■ діюче законодавство надає органам виконавчої влади повнова­ження суттєво впливати на діяльність учасників фондового ринку че­рез прийняття нормативно-правових актів з питань розміщення (вида­чі) цінних паперів (облігацій місцевих позик, векселів тощо). Наслідки такого впливу органів виконавчої влади на фондовий ринок можуть виявитися непередбачуваними;

■ ДКЦПФР має у своєму розпорядженні обмежені фінансові, теле­комунікаційні та трудові ресурси, потерпає від значної плинності кад­рів та недостатньо високого рівня підготовки персоналу.

Принципами, що сприятимуть ефективності державного регулю­вання, мають стати:

■ визначення повноважень держави в цілому та їх розподіл між окремими органами виконавчої влади;

■ незалежність органів виконавчої влади з регулювання фондового ринку від політичного тиску чи незаконного втручання окремих зацікав­лених груп;

■ звітування посадових осіб органів виконавчої влади стосовно виконання покладених на них повноважень;

■ послідовність регулювання та координація діяльності окремих органів виконавчої влади;

■ відповідність працівників органів виконавчої влади з регулювання фондового ринку високим професійним стандартам.

Принцип визначення повноважень держави має бути реалізований через оптимальний розподіл функцій між конкретними органами ви­конавчої влади, наділення цих органів чітко визначеними засобами виконання своїх повноважень, налагодження взаємодії між органами виконавчої влади, визначення єдиного координуючого органу держави на фондовому ринку; застосування механізму відповідальності перед державою як посадових осіб органів виконавчої влади, так і учасників ринку.

Принцип незалежності органів виконавчої влади передбачає встановлення ефективного правового захисту їх працівників, достат­ність на суспільно прийнятому рівні фінансування та матеріально-технічного забезпечення, налагодження ефективної взаємодії з право­охоронними органами з метою забезпечення незалежності посадових осіб від незаконного втручання в їх діяльність.

Принцип звітування посадових осіб стосовно виконання своїх повноважень може відбутися через проведення прес-конференцій з інформацією про стан фондового ринку України, оприлюднення звітів через засоби масової інформації, налагодження зв'язків з учасниками фондового ринку.

Принцип послідовності в діяльності окремих органів виконавчої влади передбачає чітке дотримання ними обраного Президентом Укра­їни, Верховною Радою України та Урядом курсу реформ в економіці та реалізацію заходів, зрозумілих для учасників ринку (в тому числі населення як інвестора), встановлення процедури участі СРО в підготов­ці принципово важливих для ринку рішень.

Принцип відповідності працівників органів виконавчої влади з регулювання фондового ринку високим професійним стандартам пе­редбачає дотримання ними найвищих професійних стандартів та чіт­ких інструкцій щодо різних аспектів своєї діяльності, включаючи уни­кнення ними конфлікту інтересів (в тому числі при придбанні чи від­чуженні цінних паперів та здійсненні контрольних та наглядових пов­новажень за учасниками ринку), використання інформації, отриманої в ході виконання повноважень держави, включно для цілей, прямо пе­редбачених чинним законодавством, суворе дотримання режиму конфі­денційності при роботі з інформацією з обмеженим доступом, недо­пущення розголошення інформації, яка може завдати шкоди учас­никам ринку чи органам виконавчої влади, неупередженість у виконанні повноважень держави. Важливе значення тут має запровадження механізму відводу та самовідводу (за аналогією з судовою владою) при виявленні факту конфлікту інтересів при виконанні повноважень.

Державне регулювання фондового ринку повинно бути спрямо­вано на:

■ забезпечення захисту прав інвесторів, прозорості, справедливості і ефективності фондового ринку, зниження ризиків учасників ринку по операціях з цінними паперами;

■ сприяння добросовісній конкуренції на фондовому ринку, збіль­шення ринкової капіталізації та економічне зростання держави;

■ створення атмосфери довіри як серед учасників фондового ринку, так і серед потенційних інвесторів;

■ створення сприятливих умов та забезпечення рівних можливостей для діяльності широкого кола професійних учасників фондового ринку, що відповідають чітко визначеним критеріям допуску;

■ заохочення нових учасників до діяльності на фондовому ринку, оптимізація процедур входження в фондовий ринок;

■ посилення координації діяльності державних органів між собою та з СРО з питань регулювання фондового ринку, здійснення контроль­но-ревізійних та наглядових повноважень;

■ сприяння процесам впровадження нових фінансових інструментів;

■ реалізацію єдиного системного підходу до розвитку законодавст­ва щодо фондового ринку, узгодження його з законодавством ЄС;

■ інформаційну відкритість органів державного регулювання, за­безпечення вільного доступу до інформації, яка знаходиться в межах їх компетенції.