3.3. Стратегічні орієнтири

3.3.1. Політика щодо інвесторів

Передумови сприятливого інвестиційного клімату. Економічне зростання держави неможливе без створення сприятливих умов для здійснення інвестицій як вітчизняними, так і іноземними інвесторами. Основними параметрами, які визначають інвестиційний клімат та впливають на обсяги залучення інвестицій в економіку України, є:

■ макроекономічна та фінансова стабільність;

■ раціональність державного управління, політики уряду і місцевих органів влади;

■ обґрунтованість законодавства щодо регулювання економічних процесів;

■ правозастосування;

■ ступінь лібералізації економіки;

■ дійовий механізм захисту прав власності;

■ розвиток корпоративного управління та розкриття інформації;

■ ефективність податкової системи і обгрунтованість розмірів податків;

■ стабільність банківської системи та небанківських фінансових інститутів;

■ адміністративні, технічні, інформаційні та інші процедури входження на ринок;

■ розвиток об'єктів інфраструктури фондового ринку. Покращення інвестиційного клімату має стати пріоритетом державної

політики щодо фондового ринку.

Захист прав інвесторів. Випадки порушення прав інвесторів, не­прозорість та малоліквідність фондового ринку України є суттєвою пере­шкодою для притоку вітчизняного і іноземного капіталу. Поширеними порушеннями прав інвесторів, що підривають довіру до українського фондового ринку, є:

■ порушення емітентами порядку проведення загальних зборів акціонерів;

■ прийняття емітентами статутних норм, що обмежують права та інте­реси інвесторів;

■ порушення порядку та термінів виплати дивідендів;

■ недотримання норм законодавства, які визначають порядок роз­міщення акцій, порушення інтересів інвесторів під час проведення емісій;

■ порушення прав інвесторів під час банкрутства, санації, реорганізації або ліквідації об'єкта інвестування;

■ несвоєчасне та неповне розкриття інформації про діяльність емітентів;

■ порушення інститутами інфраструктури вимог законодавства про фондовий ринок.

Створення ефективної системи захисту прав та законних інтересів інвесторів можливе тільки за умови об'єднання зусиль законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, громадських організацій, засобів масової інформації, емітентів та самих інвесторів.

Корпоративне управління. Практика корпоративного управління в Україні повинна сприяти узгодженню інтересів акціонерів і органів управління акціонерного товариства (виборних та призначених) та відповідати загальновизнаним міжнародним стандартам.

Чинне законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств, не заважає органам управління товариством порушувати права акціо­нерів без порушення норм Закону України „Про господарські това­риства" шляхом:

■ розмивання часток акціонерів у статутному фонді (капіталі) через розміщення акцій додаткових емісій серед визначеного кола акціонерів за ціною значно нижчою від ринкової, позбавлення інших акціонерів можливості придбати акції;

■ вилучення активів товариства через їх продаж пов'язаним особам за ціною нижчою від ринкової;

■ перерозподілу грошових потоків на користь посадових осіб або акціонерів, що володіють значним пакетом акцій;

■ укладення угод за участю залежних суб'єктів господарювання для отримання прибутків особами, які контролюють цих суб'єктів, на шкоду акціонерам материнської компанії.

Іноземні інвестори. Згідно з положеннями Законів України „Про режим іноземного інвестування", „Про усунення дискримінації в оподат­куванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з викорис­танням майна та коштів вітчизняного походження", „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" для іноземних інвесторів встановлюється національний режим інвести­ційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Випуск та обіг в Україні цінних паперів резидентів та нерезидентів регулю­ється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до нормативних актів Комісії функціонує дозвільна система для обігу іноземних цінних паперів в Україні, а також для обігу українсь­ких цінних паперів за межами України.

Інституційні інвестори. Важливу роль у розвитку інвестиційних процесів в Україні та у проведенні масової „сертифікованої" привати­зації державного майна відігравали інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, створені відповідно до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України 19 лютого 1994 року. Основною функцією цих інсти­тутів була акумуляція коштів і приватизаційних майнових сертифікатів громадян України з наступним інвестуванням через центри сертифікат-них аукціонів в акції підприємств, які приватизувалися.

Діяльність з управління активами інвестиційних фондів в Україні здійснюється торговцями цінними паперами та інвестиційними компаніями. Така ситуація відповідала початковому етапу розвитку фондового ринку, однак зараз може гальмувати розвиток інститутів спільного інвестування.

Діючі нині інвестиційні фонди та компанії повністю виконали роль механізму проведення „сертифікованої" приватизації і практично не мають перспектив подальшого розвитку. Протягом найближчих років переважна більшість цих інститутів припинить свою діяльність.

Протягом перехідного періоду, коли існуючі інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній вирішують питання своєї лікві­дації або трансформації, необхідно запобігати виникненню конфліктних ситуацій в ході розрахунків з учасниками цих фінансових інститутів.