2.3. Іскровий течошукач

В іскровому течошукачі використовується високочастотний розряд, який отримується за допомогою трансформатора Тесла.

При доторканні щупа, з'єднаного з вторинною обмоткою трансформатора, до скляної стінки вакуумної системи, тиск в якій знаходиться в межах 5×10^-2 - 1 мм рт.ст., збуджується високочастотний розряд. Якщо після збудження розряду щуп тримати досить близько від якої-небудь ділянки поверхні, то при відсутності течі на цій ділянці на кінці щупа буде видно пучок іскор, напрямок яких не пов'язаний з якими-небудь фіксованими точками на поверхні скла (мал. 2., позиція - “а”).

Мал. 2. Виявлення місця течі іскровим течошукачем

1 - трансформатор Тесла; 2 - досліджуваний об'єм

Якщо ж щуп попадає на ділянку, де є теча, то поряд з ненапрямленим пучком іскор в дефектне місце будуть бити іскри, які відрізнятимуться від інших значно більшою яскравістю, що точно вкаже місце течі (мал. 2., позиція - “б”).

З’ясовувати герметичність скляної поверхні іскровим розрядом тривалий час не рекомендується, через те що іскра в тонких місцях може пробити скло та утворити течу.

Визначення течі іскровим течошукачем поблизу металевих деталей системи зазначеним способом неможливо, через те що іскровий розряд попадає на метал. В цьому випадку місце течі можна виявити за зміною кольору світіння розряду, якщо це місце обдувати яким-небудь газом або змочити рідиною, яка легко випаровується (спирт, ефір), при умові, що кольори світіння використовуваних газу чи рідини відрізняються від кольору світіння повітря, яке знаходиться в системі.

2.4. Манометричний метод

2.4.1 Метод теплового манометричного перетворювача

Тепловий манометричний перетворювач звичайної конструкції можна застосовувати для пошуку теч. В цьому випадку при дії на негерметичне місце пробною речовиною остання повинна легко проникати в достатній кількості в вакуумну систему для того, щоб швидко попадати в об'єм навколо перетворювача.

Як пробну речовину беруть такі пари або гази, які порівняно з повітрям мають або значно більшу, або значно меншу теплопровідність. Зрозуміло, що поки пробна речовина не попала в об’єм перетворювача, покази приладу у вимірюючому блоці не змінюються.

Якщо за пробну речовину використовувати, наприклад, водень, який, як відомо, має велику теплопровідність, то при його попаданні в манометричний перетворювач через місця течі у вакуумній системі температура нитки знизиться і стрілка вимірюючого приладу відхилиться, вказуючи ніби на підвищення тиску.

На покази вимірюючого приладу впливає не тільки зміна теплопровідності, але й зміна тиску повітря в манометричному перетворювачі. Тому при пошуках місць натікання тиск необхідно підтримувати на досягнутому рівні шляхом безперервного відкачування вакуумної системи.

Методом теплового манометричного перетворювача можна користуватись, якщо в системі підтримується тиск, який не виходить за межі робочого діапазону цього перетворювача.

За допомогою теплового манометричного перетворювача можна виявити найменшу течу, що дорівнює ~ 10^-5 мм рт.ст.×л/с.

2.4.2 Метод високовакуумного манометричного перетворювача

Якщо вакуумна система може бути відкачана до тиску порядку 5×10^-4 мм рт.ст., або нижче, і виявляє ознаки негерметичності, то течу можна знайти за допомогою іонізаційного манометричного перетворювача.

Як пробну речовину застосовують такі пари та гази, які потрапивши в манометричний перетворювач через течу у вакуумній системі, суттєво збільшують іонний струм на манометричний перетворювач. Іонний струм буде зростати, якщо застосовувати пару ацетону, ефіру або такий газ, як аргон. Якщо ж як пробну речовину брати гелій або неон, то внаслідок малого перерізу іонізації у цих газів, кількість іонів, що утворюються в манометричному перетворювачі, буде невеликою і це не призведе до суттєвої зміни іонного струму.

Метод високовакуумного манометричного перетворювача дозволяє виявляти найменшу течу, що дорівнює 10^-6 мм рт.ст.×л/с.