- •Мета роботи
- •1. Деякі теоретичні питання, що стосуються вакууму та тиску газу
- •1.1. Поняття про вакуум та тиск газу
- •1.2. ГазовІ закони та одиницІ вимІру тиску
- •1.3. ВІдкачка газу та поняття швидкостІ процесу
- •2. Відкачна вакуумна система та процес відкачки евп
- •2.1. Вакуумні насоси
- •2.1.1. Класифікація вакуумних насосів
- •2.1.2. Основні параметри вакуумних насосІв
- •2.1.3. Будова та принцип дії механічних насосів з масляним ущільненням
- •2.1.4. Будова та принцип дії паромасляного(пароструминного) дифузійного насоса
- •2.2. Вакуумні уловлювачі
- •2.3. Прилади для вимірювання тиску в вакуумних системах
- •2.3.1. Метод грубої оцінки вакууму
- •2.3.2. Будова та принцип роботи термопарного манометра
- •2.3.2. Будова та принцип роботи іонІзацІйного манометра
- •2.3.3. Електронний іонізаційний манометр для вимірювання надвисокого вакууму
- •3. Обробка евп в процесі виготовлення
- •3.1. Знегажування скляної облонки евп
- •3.2. Знегажування металевої арматури евп
- •3.2.1. Знегажування металевих деталей струмами високої частоти
- •3.2.2. Знегажування деталей електронним та іонним бомбардуванням
- •4. Гетери
- •4.1. Застосування розпорошуваних гетерів
- •4.2. Застосування нерозпорошуваних гетерІв
- •5. Розрахунок катодів прямого розжарення з чистих металів
- •Список літератури
- •Завдання до роботи
- •Порядок проведення лабораторноЇ роботи
- •Додаток
- •Методика знімання вах вакуумного діода
- •Вакуумметр іонізаційно-термопарний вит-2
- •Методика роботи з приладом
- •1. Термопарна частина вакуумметра
Додаток
Таблиця 1.
Т, К |
2000 |
2100 |
2200 |
2300 |
2400 |
2500 |
r, мком×см |
56.67 |
60.06 |
63.48 |
66.91 |
70.39 |
73.31 |
rТ/r293 |
10.33 |
10.93 |
11.51 |
12.19 |
12.83 |
13.47 |
n0 |
1.186 |
1.188 |
1.190 |
1.192 |
1.195 |
1.197 |
R1, мком×см |
72.19 |
76.49 |
80.83 |
85.22 |
89.65 |
94.13 |
h, вт×см-2 |
24.04 |
30.5 |
38.2 |
47.2 |
57.7 |
69.8 |
nh |
4.93 |
4.87 |
4.81 |
4.76 |
4.71 |
4.66 |
P1, вт×см-2 |
75.37 |
96.69 |
119.8 |
148.2 |
181.2 |
219.3 |
I1, А×см-3/2 |
1022 |
1119 |
1217 |
1319 |
1422 |
1526 |
U1,мВ×см-1/2 |
73.75 |
85.7 |
98.4 |
112.4 |
127.5 |
143.6 |
|
742.9 |
888 |
1051 |
1232 |
1433 |
1654 |
lT/lr293 |
1.00904 |
1.00977 |
1.01039 |
1.01109 |
1.01180 |
1.01253 |
|
9.04 |
9.71 |
10.39 |
11.09 |
11.80 |
12.53 |
je, А×см-2 |
1.00×10-3 |
3.93×10-3 |
1.33×10-2 |
4.07×10-2 |
0.116 |
0.298 |
nj |
28.2 |
27.0 |
25.8 |
24.8 |
23.8 |
23.0 |
Ie1, А×см-2 |
3.15×10-4 |
1.23×10-2 |
4.17×10-2 |
1.28×10-1 |
0.364 |
0.935 |
|
0.0416 |
0.1286 |
0.348 |
0.863 |
2.01 |
4.26 |
m, г×см-2×с-1 |
1.76×10-13 |
1.66×10-12 |
1.25×10-11 |
8.00×10-10 |
4.26×10-10 |
2.03×10-9 |
nm |
47.2 |
44.9 |
42.9 |
40.9 |
39.0 |
37.3 |
l, Вт/см×°С |
1.11 |
1.13 |
1.15 |
1.17 |
1.19 |
1.21 |
m1, г×см-2×с-1 |
5.51×10-13 |
4.95×10-12 |
3.92×10-11 |
2.45×10-10 |
1.37×10-9 |
6.36×10-9 |
Методика знімання вах вакуумного діода
Схема для вимірів вольт-амперних характеристик зображена на мал. 21.
Мал. 21. Принципова схема для вимірів вольт-амперних характеристик вакуумного діода
Для
коректних вимірів густини струму
термоемісії велике значення має
постійність температури вздовж всієї
довжини катода. Встановлено, що тільки
довжини катода (його центральна частина)
має постійну температуру, тоді як
температура крайніх ділянок катода
набагато нижча за рахунок тепловідводу
на ніжках лампи. В зв`язку з цим анод
виготовлено з трьох частин, при цьому
тільки центральна його частина є власне
анодом
,
а дві інші є так званими охоронними
кільцями, які мають той же потенціал,
що й анод.
Таким чином струм термоемісії збирається з рівномірно нагрітої центральної частини катода. Крім того наявність охоронних кілець дає можливість запобігти впливу порушення розподілу електричного поля (крайові ефекти) між анодом та катодом.
Подача потенціалу на катод здійснюється через так звані симетричні резистори R1 та R2. Це дозволяє запобігти неточності у встановленні напруги між катодом та анодом, пов`язаної з падінням напруги розжарення вздовж довжини катода.
Щоб
симетруюче коло не вносило похибки у
визначення струму розжарення необхідно
виконати умову
,
або Rk<<R1,2, де
- струм, який протікає через резистори
R1 та R2,
- струм розжарення катода, Rk
- опір катода.
Якщо
катодом є вольфрамова нитка діаметром
d та довжиною L, то для визначення
температури катода можна використати
“характеристичні функції вольфраму”
(таблиця 1). За допомогою функції
,
де I’ - струм розжарення одиничного
катода (d=1 см, L = 1 см) для даної
температури можна побудувати гарфік
.
