
- •Кримінальне право,
- •Тема 1 Поняття та загальна характеристика Кримінального права України як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни:
- •Література:
- •Принципи Кримінального права України
- •Кримінальний закон та інші джерела кримінального права України
- •Систематизація к-р норм
- •Дія кримінального закону
- •Склад злочину
- •Види складів злочину
- •Кваліфікація злочину
- •Об’єкт злочину
- •Обєкт злочину як складова складу злочину:
- •Об’єкти в науці кп класифікують за 2 критеріями:
- •Кримінально-правове значення предмету та потерпілого як елементів складу
- •Об’єктивна сторона злочину
- •Вплив фіз. Псих. Примусу, нездоланної перешкоди на дії особи.
- •Суспільно небезпечні наслідки.
- •Причинний зв'язок
- •Основні різновиди причинного зв’язку в кримінальному праві
- •Суб’єктивна сторона складу злочину
- •Стадії злочину
- •Родова характеристика
- •Окремі варіанти кримінально-правової оцінки готування до злочину:
- •Правила призначення покарання за готування на злочину
- •Замах на злочин(ст.15 кку)
- •Відмежування добровільної відмови від дійового каяття.
- •Співучасть
- •Поняття співучасті у злочині
Кримінально-правове значення предмету та потерпілого як елементів складу
В окремих складах(основних) ці елементи виступають як обов’язкові – без відповідної характеристики предмету чи потерпілого даний склад не існує взагалі або буде розглядатися як склад злочину в іншому виді. Функція розмежування.
В окремих складах(кваліфікованих чи привілейованих) ці елементи виступають я обтяжуючі чи пом’якшуючі обставини
По за межами складу злочину ці елементи можуть відігравати роль обставин, що обтяжують покарання( ст. 67)
Об’єктивна сторона злочину
Поняття об’єктивної сторони як елементу складу злочину
Діяння як обов’язкове елемент об’єктивної сторони
Суспільно-небезпечні наслідки(поняття, види, кримінально-правове значення)
Причинний зв'язок між діянням та наслідками)основні види та кримінально-правовий зміст)
Факультативні елементи об’єктивної сторони
Читати коментар в кодексі, підручники, монографічна література
Об’єктивна сторона – зовнішній прояв злочинного діяння. Елементи:
Діяння
Наслідки
Спосіб
Час
Місце
Ситуацію
Засоби
Вплив фіз. Псих. Примусу, нездоланної перешкоди на дії особи.
Нездоланна сила завжди позбавляє людину можливості проявити свою волю, тому будь-який прояв активності під впливом нездоланної сили кримінально-правовим діянням не є. Відповідно це не тягне кримінальної відповідальності.
При фіз. впливі, що повністю позбавляє керувати поведінкою з боку волі чи свідомості не кримінальним діянням. Такий фіз.. вплив = нездоланна сила.
Якщо примус не виключає повністю волю особи
Якщо особа підкоряється впливу і вчиняє злочин, передбачений КК, таке діяння оцінюється за правилами крайньої необхідності(дивись ст. 39 КК)
Психічний вплив не виключає волю особи, залишає за нею вибір піддатися чи не піддатися впливу.
Психічний вплив прирівнюється до фізичного впливу, який залишає вибір, і оцінюється за правилами крайньої необхідності(Ст. 39):або визнаватися обставиною, що пом’якшує відповідальність(Ст. 66), або взагалі виключає кримінальну відповідальність.
Суспільно небезпечні наслідки.
У вузькому розумінні суспільні наслідки як об’єктивний елемент розуміються як шкода спричинена об’єкту посягання,
За характером спричиненої шкоди:
Матеріальна шкода:
Фізична
Майнова
Організаційна
Інша матеріальна
Нематеріальна
На шкоду авторитету органів державної влади
Моральна – шкода честі, гідності
За ступенем реальності шкоди:
Фактична
Створення небезпеки настання реальної шкоди( в КП – делікт створення небезпеки)
Кримінально-правові наслідки:
Їх наявність в багатьох випадках надає діянню злочинного характеру – без таких наслідків саме по собі діяння злочином не є.
В багатьох випадках за рахунок наслідків законодавцем створюються кваліфіковані злочини
Поза межами складу злочину наслідки враховуються при призначенні покарання, як обставини, що обтяжують відповідальність(п.5ч.1ст.67)
Наслідки виступають підставою поділу складу на формальні та матеріальні.
Причинний зв'язок
Для необхідного причинного зв’язку як ознаки об’єктивної сторони з точку зору теорії необхідного спричинення характерне:
Діяння повинно передувати наслідку в часі.
Діянням внутрішньо властива неминучість або реальна можливість настання цього наслідку.
В конкретних умовах місця й часу ця реальна можливість перетворюється в дійсність – діяння породжує такий наслідок.
Наслідок породжується саме цим діянням як результат закономірного розвитку.