4. Банківська система в Україні.

Банки — це установи, функцією яких є кредиту­вання суб'єктів господарської діяльності та грома­дян за рахунок залучення коштів підприємств, уста­нов, організацій, населення та інших кредитних Ресурсів, касове розрахункове обслуговування народ­ного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених чинним законодавством. Банки складають головну ланку у фінансовій системі держави.

Правовий статус банків та порядок здійснення банківської діяльності в Україні визначаються статтями 99,100 Конституції України та Законом України " Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.

Банки є юридичними особами, економічно само стінними і повністю незалежними від виконавчих розпорядчих органів державної влади в рішення пов'язаних з їхньою оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству. Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, окрім випадків, коли сторони беруть в себе таку відповідальність.

Банківська система є дворівневою і складається Національного банку України та комерційних банк у тому числі Зовнішньоекономічного банку Україні Ощадного банку України, республіканських та інші комерційних банків різних видів і форм власності.

Національний банк є центральним банком держави, її емісійним центром. Він проводить єдину держав політику в царині грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно вал інших країн. Йому належить монопольне право випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків за рішенням Верховної Ради України. Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Національний банк створює Державну скарбницю республіки і організує її діяльність, зберігає резервів фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золоте валютні запаси.

Національний банк представляє інтереси України у відносинах із центральними банками інших країн, міжнародних банках та інших фінансово-кредиті організаціях, де міждержавне співробітництво дер бачене на рівні центральних банків.

Національний банк згідно з законодавством України нагромаджує золотовалютні резерви, що зараховую­ться на його баланс, здійснює операції з їх розміщення (в тому числі і в іноземних банках) самостійно або через банки, уповноважені ним на виконання зовніш­ньоекономічних операцій.

рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійс­нює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Керівним органом Національного банку є Правління.

Правління Національного банку:

розглядає стан грошового обігу і розробляє пропози­ції щодо основних напрямів державної грошово-кре­дитної політики; ухвалює рішення про рівень резерв­них вимог і нормативів, процентних ставок на креди­ти, що надаються комерційним банкам; веде еконо­мічні розробки в царині грошового обігу та банківсь­кої справи, методики бухгалтерського обліку і звіт­ності; проводить іншу діяльність із виконання своїх функцій згідно зі Статутом Національного банку України.

Правління Національного банку складається з голо­ви Правління, його заступників і членів Правління.

Комерційні банки різних видів і форм власності створюються на акціонерних або пайових засадах. Суб'єкти підприємницької діяльності без реєстрації їх У Національному банку України відповідно до законо­давства не мають права використовувати у своїх назвах термін "банк" та похідні від нього словосполучення.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комер­ційних банків можуть бути юридичні та фізичні особи, за винятком рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів. частка будь-кого з засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35% статутного фонду комерційного банку.

Комерційний банк діє відповідно до статуту, в якому визначаються: повна і скорочена назва банку, його місцезнаходження (поштова адреса); перелік операцій, що здійснюються банком; розмір статутного фонду і перелік інших фондів, утворюваних банком;

положення про те, що банк є юридичною особою; поло­ження про органи управління банку, їхню структуру, порядок утворення та функції; порядок ліквідації банку; інші дані, що не суперечать законодавству України.

Комерційні банки здійснюють на договірних умо­вах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян через виконання операцій і надання послуг, передбачених законодавством.

Комерційні банки можуть відкривати на території України та за її межами філіали та представництва за погодженням із Національним банком України.