
- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
На сучасних потужних паротурбінних установках передбачене повторне перегрівання пари після її розширення в циліндрі високого тиску турбіни. Температура tвп вторинної пари повинна підтримуватися з високою точністю в допустимих межах при різних навантаженнях турбіни та змінах режиму в паливні парогенератора. Регулювання з допомогою впорскування конденсату є неекономічним, оскільки пара, що утворюється під час випаровування охолоджуючої води, не проходить через протічну частину циліндра високого тиску турбіни, що зумовлює зниження к.к.д. теплосилової установки. Тому застосовують такі схеми регулювання:
2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
Конструктивно ППТО виконаний як традиційний теплообмінник за принципом труба в трубі зі змійовиками, по яких протікає частково перегріта до 450-520°С первинна пара, а зустрічно до них, трубою великого діаметра (300-400 мм) проходить вторинна пара Dвп при температурі 320-350°С.
ФСА системи регулювання температури tвп перегрівання вторинної пари з допомогою ПУТО (варіант а).
1,3 – ступені вторинного перегрівання
2 – паропаровий або газопаровий теплообмінник
4 – пароохолоджувач
5 – трьоходовий регулюючий клапан
6 – обвідний клапан
7 – аварійний впорскуючий пароохолоджувач.
1-1, 1-2 – термопари
1-3 – диференціатор
1-4 – задавач
1-5 – регулятор температури пари на виході
1-6,1-7 – виконавчі механізми.
Dгп – витрата первинної гріючої пари
Dвп – витрата вторинної пари.
Регулювання температури вторинної пари здійснюється шляхом зміни її витрати (варіант а) через ППТО з допомогою трьоходового клапана 5 та обвідного паропровода. Як резервний засіб регулювання на випадок надмірного підвищення tвп передбачене аварійне впорскування конденсату в паро охолоджувач 7.
2.3.2.2. Регулювання tвп з допомогою газопаропарового теплообмінника (ГППТО).
ГППТО сконструйовані також за принципом труба в трубі. Трубками малого діаметру рухається первинна або гріюча пара; на зустріч Їй трубами великого діаметру протікає вторинна пара. Зовні труби великого діаметру нагріваються також газами з паливні. Це потребує їх надійного охолодження. Тому, через змійовики великого діаметру пропускають всю вторинну пару, і регулювання їх температури здійснюють зміною витрати первинної пари.
Потрібно зазначити, що застосування ППТО і ГППТО не завжди забезпечують достатній діапазон регулювання температури вторинної пари.
2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
Функціональна схема з застосуванням парового байпасування подана на рисунку:
1-« холодний пакет » - зона низьких температур
2-« гарячий пакет » - зона високих температур
3-Трьоходовий клапан
4-Впорскуючий пароохолоджувач
5-клапан аварійного впорскування
1-1,1-2,2-1-термопари
1-3- диференціатор
1-4,2-2-задавачі
1-5,2-3-регулятори температури
1-6,2-4-виконавчі механізми.
ФСА системи регулювання температура вторинної пари з допомогою пропускання частини пари поза холодним пакетом пароперегрівача.
Теплосприйняття пароперегрівача регулюється трьоходовим клапаном 3,який частину «холодної пари»поза першим пакетом подає на вхід другої. При такому способі регулювання температура вторинної пари практично не залежить від температури первинної. Одночасно діапазон регулювання зберігається в достатньо широких межах.
ПІ - регулятор (1-5)температури діє від двох сигналів: за відхиленням температури tвп на виході з вторинного пароперегрівача (основного) і додаткового (зникаючого) від диференціатора (1-3) за зміною температури tпр в паропроводі після змішування холодної та частково перегрітої пари в проміжній точці тракту.
Якщо температура tвп вторинної пари дуже підвищується, то регулятор 2-3 діє на паро охолоджувач 4, який здійснює додаткове впорскування конденсату. Задане значення tвп головного регулятора 1-5 встановлюється меншим, ніж регулятора 2-3, з тією метою, щоби клапан 5 аварійного впорскування в нормальному режимі роботи був закритим. Крім цього, наявність блокування в електричній схемі керування передбачає можливість відкривання клапану 5 лише після повного відкривання трьоходового клапану 3.