- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
Підтримування заданого значення температури початкової води необхідне для забезпечення нормального протікання хімічних реакцій в освітлювачах і хімічних фільтрах. Підігрівання води здійснюється в поверхневому пароводяному теплообміннику, який за своїми динамічними властивостями є типовим тепловим об’єктом.
САР температури є одноконтурною. Вхідний сигнал - температура на ПІ-регулятор 1-2 надходить від ПВП температури (1-1), де порівнюється з сигналом від задавача (1-3). Регулююча дія здійснюється через виконавчий механізм (1-4) на регулюючий клапан 2 подання пари до водопідігрівача.
4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
Потреба в додаванні хімічно очищеної води в тепломережу і до парогенераторів може змінюватися залежно від режимів роботи та теплового навантаження парогенераторів ТЕС.
Непрямим показником відповідності продуктивності установки хімводоочищення до кількості потрібного додавання води в теплову схему ТЕС є рівень води в проміжних баках.
САР продуктивності, подана на попередній схемі. є двоконтурною. Завданням для регулятора (2-3) продуктивності, який діє на витрату початкової води з допомогою виконавчого механізму (2-5) і регулюючого клапана 3, є рівень води в баку, що вимірюється відповідним ПВП (2-2). Різниця тисків на діафрагмі (2-1), розташованій на лінії початкової води, є сигналом, що стабілізує роботу САР. П- регулятор (2-3) в цьому випадку буде працювати з залишковим відхиленням рівня води в баку, що є цілком допустимим для такого типу об’єктів.
4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
В освітлювач одночасно можуть подаватися два або три реагенти. Як реагенти звичайно застосовуються: вапняний розчин (вапняне молоко) для забезпечення оптимального для протікання реакцій значення рН води, каустичний магнезит в вигляді порошку, який транспортується в освітлювач з допомогою води для змивання, і який необхідний для усунення з води солей кремнієвої кислоти і кремній кислих сполук (збільшення чи коагуляції) колоїдних частинок, і розчин коагуляту, який додається в освітлювач для злипання (збільшення, укрупнення чи коагуляції) дрібнодисперсних колоїдних частинок і випадання їх в осад.
Найдоцільнішим було б регулювати подання реагентів за результатами хімічного аналізу освітленої води. Але до даного часу відсутні надійні та швидкі давачі безперервного аналізу.
Функціональна схема перервного або імпульсного автоматичного дозування зазначених реагентів, показана на рисунку:
Реагенти надходять в освітлювач 1 з допомогою індивідуальних автоматичних регуляторів-імпульсаторів (1-2) і (1-3), що керують роботою електродвигунів (1-6) шнекового і (1-7,1-8) плунжерних помп-дозаторів відповідно (5, 6), що працюють в режимі «пускання-зупинка». Як імпульсатори застосовуються звичайні регулюючі прилади з релейним (імпульсним) вихідним сигналом, а вхідним сигналом для них є витрата початкової води, яка сприймається ПВП (1-1).
Регулятор (1-2) керує (вмикає або вимикає) електродвигун (1-6) шнекового дозатора 3 каустичного магнезиту. Магнезит з бункера 2 надходить в змивний пристрій 3а, а звідти в вигляді суспензії перепомповується в освітлювач 1 помпою 4.
Другий регулюючий прилад (1-3) одночасно керує ввімкненням або вимкненням електродвигунів (1-7) і (1-8) помп-дозаторів відповідно 5 і 6 на лініях подання розчинів коагулянту та вапняного молока.
Можливі незначні відхилення хімічного складу освітленої води від норми під час автоматичного дозування реагентів за витратою початкової води можуть ліквідуватися з допомогою зміни інтервалу ввімкнення електродвигунів помп-дозаторів, наприклад дією на орган настроювання регуляторів «тривалість імпульсу».
