
- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
Економічність роботи парогенератора оцінюється за його коефіцієнтом корисної дії (к.к.д.) η ПГ, який визначається відношенням корисного тепла на генерування та перегрівання пари до затраченого, тобто тепла, яке можна було отримати при спалюванні палива.
Отже, регулювання економічності полягає в підтримуванні максимального значення к.к.д. парогенератора або - зведенню до мінімуму теплових витрат, які супроводжують процес згорання палива і передавання тепла, що виділилось, воді та парі. Але регулювання за к.к.д. або сумарною оцінкою втрат через відсутність надійних і точних способів та засобів їх безперервного вимірювання на даний час не застосовується.
Найбільш вживаним способом оцінювання економічності процесу згорання є аналіз складу вихідних газів, що залишають паленище котла. На базі залежності к.к.д. та сумарних втрат від надлишку повітря підтримують коефіцієнт α надлишку повітря, при якому к.к.д. парогенератора η ПГ → η ПГ макс і сумарні витрати Ʃ qὶ → Ʃ qὶ мін
Значення надлишку α повітря оцінюють за вмістом кисню в вихідних газах згідно з формулою:
Величина
в
основному впливає на q2
(витрата
палива з вихідними газами), q3
i
q4
(відповідно витрати тепла від хімічного
та механічного
недопалу
палива);
Якісні залежності Ʃ qὶ = f (α) і η ПГ = f (α) подані у вигляді графіків на рисунку.
Оптимальне значення кисню О2 в поворотній камері при номінальному навантаженні і спалюванні порохоподібного палива знаходиться в межах 3-5%; при спалюванні мазута та газу оптимальне значення О2 значно менше (від 0,2% до 2%).Головним способом регулювання оптимального значення надлишку повітря за пароперегрівником є спосіб з допомогою зміни кількості повітря, яке подається в паленище.
Розглянемо можливі варіанти схем автоматичного керування подання повітря в залежності від способів непрямого оцінювання економічного процесу згорання за співвідношенням різних сигналів:
2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
При постійній якості палива його витрата та кількість повітря, необхідна для забезпечення потрібної повноти згорання , в’язані прямопропорційною залежністю , яка визначається під час режимних випробувань. Якщо вимірювання витрати здійснюється достатньо точно, то підтримування оптимального надлишку повітря забезпечується за співвідношенням витрата палива – витрата повітря. При цьому застосовується схема регулювання подання повітря відома під назвою паливо – повітря.
1 - Регулятор подання повітря
2 - Регулюючий орган
Вп- Витрата палива
∆Рпо - Перепад тиску на повітропідігрівнику
Зд - Задаючий керуючий пристрій
Qпо - Витрата повітря.
На газоподібному паливі потрібне співвідношення між кількостями газу та повітря здійснюється найпростіше; тобто з допомогою порівняння перепаду тиску ∆Рг на звужуючому пристрої, встановленому на газопроводі, з перепадом тиску ∆Рпо на повітропідігрівнику. Різниця перепаду тисків ∆Рг - ∆Рпо є вхідним сигналом автоматичного регулятора 1 економічності, який керує продуктивністю дуттєвих вентиляторів.
Оскільки безперервне вимірювання витрати твердого палива до даного часу є не повністю вирішеною проблемою, то схема паливо – повітря застосовується переважно лише для рідкого та газоподібного палив постійного складу.