- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
Підтримування постійності тиску пари в паропроводі у встановленому режимі. Забезпечується з допомогою подання відповідної кількості палива в паливню кожного парогенератора. Але в перехідному режимі, викликаному зміною загального парового навантаження, тиск пари в паропроводі може регулюватися зміною подання палива або в паливню кожного парогенератора, або лише в частину з них.
Принципова схема регулювання тиску перегрітої пари в випадку паралельної роботи парогенераторів, так звана схема з головним регулятором, подана на рисунку.
2-1; 2-2 - регулятори подання палива;
2-3; 2-4 - регулятори частоти (швидкості)
обертання ротора турбіни;
2-5 - головний регулятор тиску пари;
П1,П2 - парогенератори;
Т1,Т2 - турбіни.
2-6; 2-7; 2-8 - задавачі ручного керування.
Перший варіант – всі парогенератори працюють в регулюючому режимі. В цьому випадку відхилення тиску пари Рм в загальному паропроводі (магістралі) приводить до появи відповідного сигналу на виході регулятора 2-5 тиску. Цей регулятор, що називається головним, паралельно керує дією регуляторів падання палива всіх парогенераторів. Частка участі кожного парогенератора в сумарному тепловому навантаженні здійснюється за допомогою задавачів ручного керування 2-6 і 2-7.
Другий варіант – частина агрегатів переведена в базовий режим шляхом від’єднання зв’язків їх регуляторів подання палива з головним регулятором. Тиск пари в загальному паропроводі регулюють парогенератори, в яких непорушені їх зв’язки з головним регулятором. Такий варіант доцільний при великому числі паралельно працюючих парогенераторів, коли нема потреби тримати всі агрегати в регулюючому режим.
Перевагою першого варіанту є рівномірний розподіл збурень зі сторони споживача пари між окремими агрегатами.
Перевагою другого – простота схеми і стабільність парового навантаження агрегатів, від’єднаних від головного регулятора.
В автоматичній системі роботи декількох парогенераторів з головним регулятором (перший варіант) при збуренні зі сторони подання палива на одному чи двох агрегатах, наприклад його раптовому зменшенні брак палива і пари, що виникає в системі буде поповнений в основному іншими агрегатами лише за сигналом від головного регулятора. Відбудеться перерозподіл сумарних навантажень між агрегатами. При цьому будуть перевантажуватися одні парогенератори внаслідок неповного використання потужності інших. Але поповнення браку палива з допомогою дії автоматики почнеться не від моменту зменшення витрати Вп палива, а від моменту зникнення Рм тиску і початку дії головного регулятора, тобто з деяким значним запізненням, що може викликати значні відхилення тиску пари. Тому доцільно передбачати стабілізацію витрати палива на кожному з агрегатів.
Третій варіант – регулювання тиску пари групою парогенераторів з допомогою головного регулятора і стабілізації падання палива окремих агрегатів (схема «завдання паливо»). Дана схема в випадку двох паралельно працюючих агрегатів показана на рисунку:
1.2- регулятори палива;
3- головний регулятор;
ВпІ і ВпІІ- витрати палива до парогенераторів;
Гм- тиск пари в магістралі;
Зд- задавачі.
Відмінність поданої схеми від попередньої полягає в тому, що до регуляторів 1 і 2 палива додатково надходять сигнали про витрати ВпІ і ВпІІ палива. Це дозволяє значно зменшити запізнення в поданні палива при довільних змінах його витрати і покращити якість перехідних процесів за тиском пари. Завдання за витратою палива регуляторам 1 і 2 залежно від тиску пари в загальному паропроводі встановляються головним регулятором З, а доля участі окремих агрегатів в сумарному паровому навантаженні визначається з допомогою ручних задавачів Зд. Але ця схема придатна лише на парогенераторах, що працюють на газі і рідкому паливі, оскільки в даний час відсутні надійні та точні способи безперервного вимірювання пилоподібного твердого палива. Крім цього, дана схема з великим запізненням буде реагувати на зміни якості палива.
Четвертий варіант – регулювання тиску пари зі стабілізацією теплового навантаження
(схема «завдання – тепло»).
Експериментальним шляхом встановлено, що при збуренні паливом зміна теплового навантаження ∆Dq має суттєво менше запізнення (τ ≈ 25 с), ніж зміна тиску Рпп перегрітої пари (τ ≈ 1 хв) і більшу швидкість зміни тиску dPб/dτ, тобто є менш інерційною. Мала інерційність і доступний спосіб вимірювання сигналу теплового навантаження дозволяють його використовувати в САР стабілізації подання палива.
Таким сигналом, який характеризує теплове навантаження барабанного парогенератора, є так званий сигнал – «тепло».
Зміна тепловиділення Qт приводить до зміни паропродуктивності Dб і тиску пари в барабані Рб. Якщо приріст витрати палева і тепловиділення повністю втрачається на нагрівання пароводяної суміші та металу частини ПГ, в якій відбувається пароутворення , то швидкість зміни тиску Рб буде прямо пропорційною до тепла, яке затрачається на нагрівання пароводяної суміші, або до різниці між сприйнятою кількістю тепла і кількістю тепла, яка пішла з парою:
;
де А – розмірний коефіцієнт, який характеризує теплову акумулюючу здатність пароводяної суміші та металу випарної частини; ін - ентальпія насиченої пари на виході з барабану; іжв – ентальпія живильної води.
Якщо розділити праву і ліву частину попереднього рівняння на (ін –іжв), то отримаємо:
;
або
,де
Сп – стала, яка характеризує масову акумулюючи здатність пароводяної суміші і металу, випарної частини ПГ (кг/(кгс/см2));Dq=Qт’/(iн-iж.в), (кг/с) – його теплове навантаження, яке характеризує теплосприйняття випарних поверхонь на одиницю часу, виражене в одиницях витрати пари.
Зміна або приріст ∆Dq після подання внутрішнього або зовнішнього збурення,буде:
.
Функціональна схема вимірювання ∆Dq (зміни теплового навантаження), яке надалі буде називатися «сигналом за теплом»,має вигляд:
Експериментальні криві перехідних процесів парогенератора типу ТП-87 за тиском і витратою пари, а також результуюча крива за теплом Qт під час надання збурення паливом, має вигляд:
а) за теплом б) за тиском пари на виході
при збуренні паливом ∆Вт
Схема регулювання подання палива для двох парогенераторів, що працюють на загальний паропровід з застосуванням сигналу за теплом, показана на рисунку:
1-Регулятор тиску пари;
2,3- диференціатори;
4,5- регулятори палива;
Зд - задавачі.
Диференціатори
формують сигнали
.
Регулятор тиску 1 пари є коректуючим
регулятором, тобто дає завдання на
стабілізуючі регулятори 4 і 5 палива,
які виконують роль регуляторів теплового
навантаження.
В даній схемі зміна загального парового навантаження зі сторони турбіни компенсується відповідними змінами завдання зі сторони коректуючого регулятора тиску 1, а збурена зі сторони паленища, що приводять до зміни температури в ньому, ліквідуються дією регуляторів 4 і 5 з допомогою сигналу за теплом.
