- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
Постачання ТЕС природнім газом здійснюється від газорозподільних станцій (ГРС) через газорозподільчі пункти (ГРП).
В
ГРП газ редукується до тиску 0,15-0,2 МПа
(1,5-2
)
з допомогою регулюючих клапанів, які
керуються автоматичними регуляторами
тиску. З виходу ГРП газ надходить в
загальний газопровід ТЕС, який постачає
парогенератори газовим паливам. В ГРП
є робочі нитки газопроводу, нитки малої
витрати та резервна нитка з ручним
керування запірною арматурою.
На робочих нитках та нитках малої витрати розташовуються автоматичні регулятори тиску та захисні регулятори, які працюють за принципом «після себе».
Захисні регулятори настроюються для підтримування вищого значення тиску порівняно з робочими і під час роботи в розрахунковому діапазоні повністю відкриті.
Автоматичне регулювання подання газового палива при його витратах в розрахунковому діапазоні звичайно здійснюється одним з працюючих регуляторів, розташованим на робочій нитці. Інший регулятор настроюється на дещо меншим тиск і, як правило, повністю закритий або частково відкритий і виконує роль автоматичного резерву постачання палива при його недостачі або недостатньому тиску зі сторони джерела (від ГРС).
При обмеженому постачанні ТЕС газовим паливом виключаються нитки та регулятори малої витрати. Як автоматичні та захисні регулятори, звичайно застосовуються П- регулятори тиску прямої дії з мембранними виконавчими механізмами. Як джерело енергії для керування виконавчими механізмами використовується тиск самого природного газу.
4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
Для поповнення неминучих матеріальних витрат пари, конденсату та живильної води під час вироблення електроенергії на ТЕС потрібна вода високої якості.
Нерозчинні домішки та розчинені в воді солі повинні бути усунені з неї для запобігання накипоутворення на внутрішніх поверхнях нагрівання парогенераторів і теплообмінників. Розчинений в воді кисень усувається для запобігання корозії цих поверхонь.
Один з варіантів технологічної схеми хімічного підготовлення живильної води має вигляд:
На схемі застосовані такі позначення технологічного обладнання та засобів автоматизації: 1- водопідігрівач сирої води; 2, 3 - регулюючі клапани; 4 - фільтр освітлення води; 5 - баки накопичення освітленої води; 6, 12, 13 - помпи відповідно сирої освітленої , живильної та підживлюваної (мережевої ) води; 7 - механічний фільтр; 8 - установка для усунення солей; 9 - фільтер для зм’якшення води; 10,11-деаератори; позиції 1-1 і 1-2 – відповідно первинний вимірювальний перетворювач (термометр електричного опору) і регулятор температури підігрівання сирої живильної води; позиції 2-1 і 2-2 - відповідно первинні вимірювальні перетворювачі витрати сирої води і рівню води и баку 5; позиція 2-3 - регулятор продуктивності установки хімічного очищення води; позиції 1-3 і 2-4 – задавачі ручного керування; позиції 1-4 і 2-5 – виконавчі механізми регулюючих органів.
Вхідна природна вода від помп водопостачання попередньо підігрівається в теплообміннику 1 і надходить до освітлювача 4, де відбувається перехід деяких розчинних домішок в нерозчинні тверді речовини під дією спеціальних хімічних реагентів, які туди подаються у вигляді розчинів визначеного дозування. Освітлена вода надходить в баки 5 накопичення, а звідти перепомповується через групу механічних фільтрів, в яких затримуються виділені в освітлювачах нерозчинні тверді речовини (шлам). Після цього потік води розгалужується: одна її частина, необхідна для підживлення тепломережі, проходить через фільтри 9 хімічного зм’якшення, а інша - необхідна для поповнення втрат живильної води парогенераторів, проходить через установку 8 знесолення. Усунення кисню з обох потоків води здійснюється окремо в деаераторних установках 10 і 11.
Технологічні операції з хімічного очищення води згідно з умовами автоматизації поділяються на операції, які вимагають безперервного регулювання, і на операції, які здійснюються періодично, наприклад один або декілька разів на добу.
До безперервних процесів хімічного очищення води відносяться:
Регулювання температури підігрівання вхідної сирої води;
Регулювання продуктивності установки водопідготовлення;
Регулювання дозування реагентів в освітлювачі;
Регулювання рівня шламу в освітлювачах.
До періодичних операцій належать:
Приготування розчинів реагентів;
Від’єднання для промивання механічних та регенерації (відновлення фільтруючої здатності) хімічних фільтрів;
Процеси промивання та відновлення фільтруючої здатності фільтрів.
