
- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
Кульовий барабанний млин повинен знаходитись під розрідженням Sм для запобігання викидання вугільного пилу з його горловин. Для цього передбачена окрема одноімпульсна система автоматичного регулювання розрідження перед млином, яка має такий вигляд:
|
Позначення на схемі:
|
Вхідним сигналом ПІ-регулятора 1 є розрідження Sм перед млином. Регулятор діє на заслінку 2, що встановлена на лінії подання загального гріючого повітря, яке подається до млина.
4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
Найбільшпоширеним способом стабілізації температури tм аеровугільної суміші за млином є дія на витрату суміші слабопідігрітого та гарячого повітря.
ПІ-регулятор 1 отримує сигнал від давача температури аеровугільної суміші і через виконавчий механізм переміщає в потрібному напрямі спаровані заслінки 2 і 2І; які розташовані на лініях відповідно слабопідігрітого та гарячого повітря. Зєднання виконавчого механізму зі спарованими заслінками виконують в такий спосіб, щоби при відкриванні однієї з них інша закривалася і навпаки, з метою підтримування загального повітря до млина незмінним.
|
Структурна схема регулювання температури tм аеровугільної суміші за млином.
Qпосп + Qпог = Qпо = const
|
В пилесистемах з вибухонебезпечнии паливами крім основного (робочого) регулятора температури аеровугільної суміші необхідно передбачити аварійний пристрій на випадок надмірного підвищення температури. Таким пристроєм є аварійний регулятор температури 1, який автоматично відкриває заслінку 2 на лінії подання холодного повітря при підвищенні температури tм понад допустиме значення. Крім цього, аварійний регулятор також спрацьовує при розмиканні кінцевого або шляхового вимикача «менше» виконаного механізму основного регулятора температури, тобто в тому випадку, коли діапазон його регулювання вичерпаний.
|
Структурна схема системи аварійного захисту від підвищення температури аеровугільної суміші за млином.
КВМ- кінцевий вимикач «менше» виконавчого механізму регулятора температури. |
Регулювання температури аеровугільної суміші за млином, крім запобігання аварійності, необхідне також для стабілізації допустимої вологості вугільного пилу в заданих межах.
4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
Кінцевий продукт перегонки нафти - мазут широко застосовується як основне та допоміжне паливо ТЕС. Для цього мазут необхідно підігріти до температури 115-150 оС і подати до форсунок під тиском, значення якого залежить від їх типу та конструкції,
і
може доходити до 12 МПа (120
)
для форсунок з механічним розпилюванням.
Підігрівання мазуту здійснюється в парових підігрівачах, а тиск забезпечується з допомогою двоступеневої системи мазутних помп. Керування цими помпами здійснюється з місцевого щита керування (МЩК) мазутними помпами. Якщо одна з помп виключається або знижується тиск мазуту в напірних магістралях, то автоматично вмикається резервна помпа.
Крім цього передбачене автоматичне регулювання таких параметрів:
Температури мазуту на виході підігрівачів з допомогою традиційних теплообмінників поверхневого типу;
Тиску пари, яка подається для підігрівання мазуту;
Тиску мазуту в магістралі гарячої рециркуляції (на всмоктуванні помп другого ступеня підняття тиску).