
- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
3.1. Характеристика прямотечійного парогенератора, як об’єкту регулювання.
Принципова технологічна схема прямотечійного парогенератора має такий вигляд:
Д
уттєвий вентилятор
Димосмок
Повітропідігрівник
Водяний економайзер
Нижня радіаційна (випарна) частина
Перехідна зона
Радіаційний пароперігрівник
Конвективний пароперігрівник
9. Пароохолоджувачі.
Прямотечійний парогенератор можна собі уявити, як змійовик з послідовно з’єднаних поверхонь нагрівання, в один кінець якого надходить живильна вода, а з другого - виходить перегріта пара. Принципова схема пароводяного тракту прямотечійного парогенератора має вигляд:
1. Водяний економайзер; 2. Випарна частина; 3. Перехідна зона; 4. Середня радіаційна частина; 5, 6, 7. Ступені пароперегрівника; 8. Пароохолоджувачі.
Цей змійовик умовно може бути розділений на три частини: водяну, пароводяну та парову.
Особливістю такої схеми є те, що місце початку перегрівання, яке визначає межу між випарною та перегрівною частинами, може змінюватись залежно від паропродуктивності Dпп кількості Qт тепла, що виділяється в паливні, та витрати Dжв живильної води.
В барабанному парогенераторі межею між пароводяною сумішшю та насиченою парою є барабан 3. Тому витрата Dжв живильної води практично не впливає на витрату Dпп , температуру tпп перегрівання і тиск Рпп пари виході з пароперегрівника.
В прямотечійному парогенераторі на відміну від барабанного, в якому барабан є межею між пароводяною сумішшю та насиченою парою, витрата живильної води безпосередньо впливає на витрату, температуру та тиск пари на виході, тобто завдання регулювання теплового та матеріального балансів тут тісно пов’язані. Тому АСР живлення в прямотечійному парогенераторі на відміну від барабанного не можна вважати автоматичною. Вона пов’язана як з АСР тиску і температури до першого регульованого впорскування за рухом пари, так і АСР температури перегрівання первинної пари. Це приводить до збільшення числа впорскуючих пароохолоджувачів і до збільшення витрати води на впорскування: з 35% в барабанних парогенераторах до 10% в прямотечійних парогенераторах від номінальної продуктивності. Це відчутно впливає на витрату і параметри перегрітої пари.
Спрощена схема зв’язків між вхідними та вихідними величинами прямотечійного парогенератора подана на рисунку.
В прямотечійних парогенераторах крім регулювання процесів згорання, теплового навантаження та перегрівання пари, як і в барабанах парогенераторах, додається регулювання температурного режиму водопарового (первинного) тракту від його початку до першого регульованого впорскування з каналами регулюючих дій: Вп → tпр або Dжв → tпр.
3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
Температурний режим первинного тракту, що характеризується температурою tпр пари в проміжній точці тракту до першого впорскування, залежить від співвідношення витрат води та палива, і впливати на нього можна з допомогою регулюючих дій на будь-який з цих параметрів.
Регулювання теплового навантаження, що характеризується тиском та витратою пари, також потребує спільної та погодженої зміни Вп і Dжв. Тому АСР подання палива та живильної води в прямотечійних парогенераторах потрібно аналізувати, проектувати та підлагоджувати спільно.
Залежно від функцій, які виконуються регуляторами живлення та палива, існують два типи схем. В першому випадку регулятор живлення є регулятором теплового навантаження, а регулятор палива підтримує температурний режим певного тракту, а в другому – регулятори міняються місцями.