
- •1. Вступ.
- •1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
- •1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
- •2. Автоматичне регулювання барабанних парогенераторів.
- •2.1. Ділянки регулювання барабанного парогенератора (бпг).
- •2.2. Регулювання процесу згорання і пароутворення в бпг.
- •2.2.1. Регулювання тиску перегрітої пари та теплового навантаження.
- •2.2.1.1. Регулювання енергоблоку «парогенератор-турбіна».
- •2.2.1.2. Регулювання групи парогенераторів, які працюють на загальний паропровід.
- •2.2.2. Регулювання економічності процесу згорання.
- •2.2.2.1. Регулювання економічності за співвідношенням «паливо – повітря».
- •2.2.2.2. Регулювання економічності за співвідношенням «пара – повітря».
- •2.2.2.3. Регулювання економічності за співвідношенням «тепло – повітря».
- •2.2.2.4. Регулювання економічності за співвідношенням «завдання – повітря» з додатковим сигналом за вмістом кисню в димових газах.
- •2.2.3. Регулювання розрідження в паливні.
- •2.2.4. Регулювання тиску первинного повітря.
- •2.3. Регулювання перегрівання пари.
- •2.3.1. Регулювання температури перегрівання первинної пари.
- •2.3.2. Регулювання температури вторинної пари.
- •2.3.2.1. Регулювання tвп з допомогою паропарового теплообмінника (ппто).
- •2.3.2.3. Регулювання tвп з допомогою перепускання частини пари поза конвективною поверхнею нагрівання вторинного пароперегрівача (парове байпасування).
- •2.3.2.4. Газове регулювання tвп.
- •2.3.2.4.2. Регулювання зміною температури газів з паливні перед перегрівачем.
- •2.3.2.4.3. Регулювання одночасною зміною кількості та температури вихідних газів перед перегрівачем з допомогою рециркуляції газів в нижню частину паливні.
- •2.4. Регулювання живлення барабанних парогенераторів водою.
- •2.5. Регулювання водяного режиму в парогенераторах.
- •3. Автоматичне регулювання прямотечійних парогенераторів.
- •3.2. Регулювання температурного режиму первинного тракту та теплового навантаження прямотечійного парогенератора.
- •3.2.1. Регулювання температурного режиму, за відношенням «вода - проміжне тепло».
- •3.2.2. Регулювання температурного режиму з безпосереднім контролюванням температури робочого середовища.
- •3.3. Регулювання економічності процесу згорання в прямотечійних парогенераторах.
- •3.5. Регулювання температури перегрівання пари.
- •4. Автоматизація допоміжних процесів і установок теплових електричних станцій.
- •4.1. Автоматизація установок пилеприготування.
- •4.1.1. Регулювання завантаження кульових барабанних млинів.
- •4.1.2. Регулювання розрідження перед кульовим барабанним млином.
- •4.1.3. Регулювання температури аеровугільної суміші за млином.
- •4.2. Автоматизація підготовки мазуту.
- •4.3. Автоматизація газорозподільних пунктів.
- •4.4. Автоматизація установок хімічного очищення води.
- •4.4.1. Автоматичне регулювання безперервних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.1.1. Регулювання температури вхідної (сирої) води.
- •4.4.1.2. Регулювання продуктивності установки хімічного очищення води.
- •4.4.1.3. Автоматичне дозування реагентів, що надходять в освітлювач.
- •4.4.1.4. Автоматичне регулювання шламового режиму в освітлювачах.
- •4.4.2 Автоматичне регулювання періодичних процесів хімічного очищення води.
- •4.4.2.1. Система автоматичного керування приготуванням регенераційних розчинів для йонних фільтрів.
- •4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.
- •4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.
- •4.5. Автоматизація додавання аміаку та гідразину до живильної води котлоагрегату.
- •4.6. Автоматизація установок для очищення конденсату.
- •4.7. Автоматичне регулювання деаераторних установок.
- •4.8. Автоматичне регулювання редукційно–охолоджуючих установок (роу).
- •4.9. Автоматичне регулювання підігрівників мережевої води.
- •4.9.1. Регулювання температури tпмв прямої мережної води.
- •4.9.2. Регулювання рівня Нп конденсату в корпусі підігрівника.
- •4.9.3. Регулювання тиску Рзмв – зворотної мережевої води.
- •4.10. Автоматичне регулювання подання пари до лабіринтових ущільнень турбін.
- •4.11. Автоматичне регулювання рівня води в конденсаторах парових турбін.
Автоматизація та оптимізація теплоенергетичних процесів
Конспект лекцій
1. Вступ.
1.1. Завдання автоматичного регулювання теплових процесів на теплових електричних станціях (тес).
Вироблення електричної енергії на ТЕС, яке здійснюється в три стадії, можна проілюструвати з допомогою такої структурної схеми:
Рис 1.1. Структурна схема ТЕС.
Парогенератор (ПГ) з допомогою тепла, що виділяється під час згорання палива, продукує водяну пару; парова турбіна (Т) перетворює теплову енергію пари в механічну енергію обертання її ротора; а електричній генератор (Г) завершує технологічний цикл ТЕС, перетворюючи механічну енергію в електричну.
Особливістю технологічного процесу на ТЕС є те, що готову продукцію -електроенергію не можна зберігати на складі. Тому кількість тепла, а отже, і пари, що виробляється парогенератором, в кожен момент часу повинна відповідати кількості електроенергії, яку потребує споживач.
Виходячи з необхідності підтримування балансу між витратами пари, що виробляється парогенератором і що споживається турбіною, регулювання продуктивності парогенератора здійснюється за допоміжним показником цього балансу - тиском РПП перегрітої пари перед турбіною з допомогою автоматичної системи регулювання парогенератора (АСРП).
Виходячи з умов балансу тепла та електроенергії, регулювання потужності турбіни здійснюється за допоміжним показником цього балансу - швидкістю n обертання ротора турбіни з допомогою автоматичної системи регулювання турбіни (АСРТ).
Електроенергія, що виробляється на ТЕС, за своїми параметрами повинна бути високої якості. Так, допустимі відхилення промислової частоти f від 50 Гц не можуть перевищувати ± 0,2 Гц. В процесі стабілізації частоти важливу роль відіграє електричний регулятор як основна частина автоматичної системи регулювання електрогенератора (АСРГ), яка діє при зміні напруги U на його вихідних шинах.
Крім головних агрегатів - парогенераторів, парових турбін і електрогенераторів - на ТЕС є багато допоміжних установок, які також потребують автоматичного контролю, сигналізації та регулювання різноманітних технологічних параметрів.
1.2. Об'єкти автоматичного контролю та керування і головні регульовані величини тес.
Щоби усвідомити роль контрольно-вимірювальних пристроїв і теплової автоматики в роботі ТЕС, розглянемо її принципову теплову схему.
Рис 1.2. Принципова теплова схема ТЕС.
Головні складові частини ТЕС: 1. Випарна частина ПГ; 2. Пароперегрівник ПГ; 3. Пристрої для подання палива; 4. Дуттєвий вентилятор (ДВ); 5. Димосмок (ДС); 6. Головна парова засувка (ГПЗ), 7. Парова турбіна (Т); 8. Електрогенератор (Г); 9. Конденсатор парової турбіни; 10. Циркуляційна помпа; 11. Конденсатна помпа; 12. Підігрівник низького тиску (ПНТ); 13. Деаератор (підігрівник змішуючого типу); 14. Живильна помпа; 15. Підігрівник високого тиску (ПВТ); 16. Регулюючий живильний клапан (РЖК); 17. Редукційно-охолоджуюча установка (РОУ).
Технологічні параметри теплової схеми ТЕС: Dпп, Pпп, tпп - відповідно паропродуктивність (витрата), тиск і температура перегрітої пари на виході з ПГ; Dрп, Ррп tрп - відповідно витрата, тиск і температура редукованої пари, Dов - витрата охолоджуючої води (конденсату), Dхов - витрата хімічноочищеної води, Dжв - витрата живильної води, Bпа - витрата палива, Qпо - витрата повітря. Qг - витрата димових газів, Qк - усунений з води кисень, Рд - тиск пари в деаераторній головці, Нд - рівень води в акумуляторному баці деаератора, Нк - рівень конденсату, Nг, U, f - відповідно електрична потужність, напруга і частота електрогенератора.
Водяна пара виробляється у випарній частині 1 ПГ. Для цього ПГ постачається водою живильною помпою 14 через РЖК 16, а в його паливню з допомогою паливоподаючих пристроїв 3 надходить паливо ВПА: суміш кам'яновугільного пилу з повітрям, горючий (природний) газ або рідке паливо (мазут) чи суміш різних видів палив. Дуттєвим вентилятором 4 до паливні для забезпечення процесу згоряння нагнітається повітря Qпо , а димосмоком 5 викидаються з паливні ПГ через димохід продукти згоряння - димові гази Qг.
Необхідна продуктивність паливоподаючих пристроїв, вентиляторів, димосмоків та живильних помп встановлюється автоматично або дистанційно залежно від паропродуктивності Dпп i тиску Рпп перегрітої пари. Насичена водяна пара, яка продукується у випарній частині 1 ПГ перегрівається до необхідної температури tпп в пароперегрівнику 2, при цьому потрібна температура tпп перегрівання пари підтримується в околиці заданого значення з допомогою пароохолоджувача, який керується автоматичним регулятором.
Далі перегріта пара через головну парову засувку 6 надходить до протічної частини турбіни 7, де здійснюється перетворення теплової енергії теплоносія - перегрітої водяної пари в механічну енергію обертання ротора турбіни 7. Далі в електрогенераторі 8 теплова енергія перетворюється в електричну енергію відповідної потужності, напруги і частоти струму. Для забезпечення сталого значення частоти f струму і напруги U, що генерується, ротор повинен обертатися зі сталою швидкістю незалежно від електричного навантаження електрогенератора. Підтримування сталого числа n обертів ротора турбіни здійснюється з допомогою АСРТ.
Відпрацьована пара з турбіни надходить до конденсатора 9, де охолоджується і конденсується на поверхні трубної системи, в якій циркулює охолоджуюча вода, що подається циркуляційною помпою 10. Рівень конденсату Нк в конденсаторі 9 повинен підтримуватися сталим незалежно від кількості пари, яка в ньому конденсується. Це завдання виконує автоматичний регулятор рівня Нк в конденсаторі, що змінює продуктивність конденсатних помп.
Далі конденсат турбіни проштовхується конденсатною помпою 11 через систему підігрівників низького тиску 12 і надходить в підігрівник змішуючого типу - деаератор 13. В деаераторі конденсат змішується з хімічноочищеною водою Dхов і доводиться до температури насичення (кипіння), при якій відбувається видалення розчиненого в воді кисню.
Нормальний режим роботи деаератора і розташованої після нього за рухом води живильної помпи 14 можливий лише при сталому значенні тиску Рд пари в деаераторній головці та рівню Нд води в акумуляторному баці. Це забезпечується з допомогою автоматичних регуляторів тиску і рівня в деаераторі, які діють відповідно на зміну витрат гріючої пари та хімічноочищеноЇ води, що надходять в деаератор.
Вода з деаератора подається живильною помпою 14 через систему підігрівників високого тиску 15 і надходить спочатку в економайзерну а далі в випарну частини ПГ. При цьому її витрата регулюється з допомогою автоматичного регулятора живлення.
На цьому технологічний цикл перетворення теплової енергії в електричну завершується і поданий вище процес повторюється.
Теплові електричні станції, які виробляють крім електричної енергії і теплову, у тому числі теплоелектроцентралі (ТЕЦ), обладнюються редукційно-охолоджуючими установками (РОУ) 17, призначеними для резервування теплофікаційних і промислових відборів пари турбін. Підтримування постійності тиску Ррп, і температури tрп редукованої пари забезпечується з допомогою автоматичних регуляторів відповідно тиску і температури, які діють відповідно на зміну витрати Dрп редукованої пари і охолоджуючої води Dов.