Тема № 4.Фінансове право і фінансова політика. Лекція . Фінансове право і фінансова політика.

Мета лекції:

Визначити предмет, методи та джерела фінансового права.

Розглянути фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

План лекції:

4.1. Предмет та методи фінансового права.

4.2. Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

4.3. Джерела фінансового права.

4.4. Завдання та напрями фінансової політики.

4.5. Фінансовий механізм та його складові.

4.1. Предмет та методи фінансового права.

Ф і н а н с о в е п р а в о – сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають між державою та юридичними та фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу та використання державою фондів грошових коштів.

П р е д м е т фінансового права – суспільні відносини,що виникають у сфері фінансової діяльності держави.

Відносини, що виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових коштів господарюючих суб'єктів і громадян фінансовим правом не регулюються.

М е т о д – сукупність засобів впливу з боку держави на учасників фінансово–правових відносин. Основним методом є метод владних приписів–система безперервного впливу на учасників фінансово–правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій.

Владні приписи стосуються:

1. визначення розміру та порядку справляння податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів;

2. визначення повноважень розпорядників бюджетних коштів;

3. встановлення порядку розподілу компетенції між учасниками бюджетних відносин;

4. здійснення бюджетних трансферів;

5. порядку використання фінансових ресурсів, у тому числі шляхом кошторисно–бюджетного фінансування;

6. правового забезпечення державного боргу;

7. здійснення грошово–кредитної діяльності;

Для державно–владних приписів у сфері фінансової діяльності характерні такі риси: категоричність та відсутність оперативної самостійності.

Поряд із методам владних приписів застосовується методи:субординації, погодження, рекомендації. Всі ці методи застосовується разом зі основним.

4.2. Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

Ф і н а н с о в і п р а в о в і д н о с и н и – врегульовані фінансово–правовими нормами суспільні відносини, учасники якихвиступають як носії юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу та витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів.

С у б ' є к т и – всі причетні до створення, розподілу та перерозподілу ВВП(держава, підприємства, громадяни).

Склад:

1. між центральними і місцевими органами державної влади;

2. між державними органами і державними підприємствами;

3. між фінансовими і кредитними органами;

4. між фінансовими органами та громадянами;

5. між державою, в особі уповноважених органів та підприємствами недержавної форми власності;

Ознаки:

1. результат фінансової діяльності держави;

2. обов'язкова участь у них держави, в особі уповноваженого органу;

3. нерівність сторін, що є наслідком державно–владного характеру.