8.5. Управління державним боргом

Управління ДБ – комплекс заходів, що приймається державою у особі її уповноважених органів, що виплати відсоткових доходів кредиторам і погашення позик, зміни умов вже випущених позик, визначення умов і випуску нових позик.

Проблема управління ДБ – забезпеченні платоспроможності держави та реальних джерел його погашення.

У процесі управління ДБ безпосередньо беруть участь такі державні органи влади: КМУ(ФМУ), НБУ, ДКУ.

Принципи управління ДБ: безумовності, зниження ризиків, оптимальності структури, зберігання фінансової незалежності, прозорості.

Методи ефективного управління ДБ:

1. рефінансування ДБ – погашення основної заборгованості і процентів

за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик;

2. інновація – домовленість між позичальником і кредитором, що заміни

зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням;

3. конверсія–одностороння зміна доходності позики в наслідок зміни на

фінансовому ринку;

4. консолідація – зміна умов позик пов'язана з їх строками;

5. уніфікація – обєднання декількох раніше випущених позик в одну;

6. обмін облігація за регресивним співвідношенням–кілька раніше

випущених облігацій прирівнюється до однієї нової;

7. відстрочення погашення позик;

8. анулювання боргу;

9. реструктуризація–використання у комплексі повністью чи частково

перелічених вище методів.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке державний борг?

2. Назвати класифікацію державного боргу.

3. Які напрями включає управління державним боргом?

4. Методи регулювання державним боргом.

Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання. Лекція . Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання.

Мета лекції:

визначити функції і суть місцевих бюджетів;

План лекції:

9.1. Сутність та функції місцевих фінансів

9.2. Місцеві бюджети як основа місцевих фінансів

9.3. Джерела формування місцевих бюджетів.

9.4. Фінансове вирівнювання місцевих бюджетів.

9.5. Інструменти фінансового вирівнювання.

______________________________________

9.1. Сутність та функції місцевих фінансів

М і с ц е в і ф і н а н с и – система формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевим органам влади виконання покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих державною владою.

За своєю економічною суттю місцеві фінанси–сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення органами місцевого самоврядування виконання покладених на них функцій у галузі економічного і соціального розвитку відповідних територій.

За чинним законодавством до сфери компетенції місцевого самоврядування належать: соціальне обслуговування, початкова та середня освіта, охорона здоров'я, дорожнє господарство, благоустрій, ЖКГ, працевлаштування безробітних, економічна інфраструктура, екологічні проблеми,

організація землекористування.

Функції місцевих фінансів:

1. розподільча–розподіл та перерозподіл ВВП забезпечує соціально-економічний розвиток територіальних громад;

2. фіскальна–фіскальна політика на місцевому рівні;

3. контрольна–контроль за формуванням і використанням коштів місцевого бюджету;

4. фінансування громадських послуг;

5. забезпечення економічного зростання;

Структурні елементи місцевих фінансів–доходи, видатки, місцеві фінансові інститути, суб'єкти, об'єкти.

Головний елемент системи місцевих фінансів–видатки, оскільки через них здійснюється фінансування функцій та завдань, що покладається на місцеву владу.

Фінансові інститути–сукупність організаційних структур, що забезпечують функціонування місцевих фінансів: самостійний місцевий бюджет, комунальна власність, місцеві податки та збори, комунальний кредит, комунальні позики.

Суб'єкти місцевих фінансів–територіальні громади, органи місцевого самоврядування, держава в особі органів управління і влади на місцях, юридичні та фізичні особи у сфері місцевих органів влади.

Об'єкт–фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються і використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій.