3.Оцінка новонародженого за шкалою Апгар

Стан новонародженого і важкість асфіксії визначається за шкалою Апгар.

Безпосередньо після народження ( на 1-й та 5-й хвилині життя) враховуються такі ознаки, як серцебиття, дихання, рефлекси, м’язовий тонус, забарвлення шкіри.

Кожна ознака оцінюється за 3 бальною системою ( 0, 1, 2 бали) . Оцінка стану новонародженого визначається сумою, отриманою за 5 ознаками.

Здорові новонароджені мають оцінку 7 – 10 балів.

1ступень асфіксії (середня) – 4 - 6 балів

2 ступень асфіксії ( важка) – 1 - 3 балів

Клінічна смерть - 0 балів

ОЗНАКИ	БАЛИ
	0	1	2
Забарвлення шкіри	Біла або ціанотична	Рожева, кінцівки синюшні	Рожева
Серцебиття	Відсутнє	Менш ніж 100 за хвилину	Більше ніж 100 за хвилину
Дихання	Відсутнє	Поодинокі дихальні рухи	Добре, крик
М’язовий тонус	Відсутній	Понижений	Активні рухи
Рефлекторне збудження	Відсутнє	З’являється гримаса або рухи	Рухи, громкий крик

4.Фізіологічні стани – це специфічні для цього віку транзиторні стани, що залежать від умов зовнішнього і внутрішнього середовища. При несприятливих умовах вони можуть перейти в патологічні стани.

- фізіологічна втрата маси тіла – пов’язана з недостатнім надходженням води в організм і з голодуванням дитини у перші дні життя.Початковий спад маси тіла відбувається у перші 3 – 4 дні життя і становить в середньому не більше як 8 % маси при народженні. При правильному догляді маса відновлюється на кінець першого тижня життя.

- фізіологічна жовтяниця новонароджених – з’являється на 2 – 3 добу життя, стан дитини не порушується. Спричинюється посиленим розпадом еритроцитів і недосконалістю функції печінки. Жовтяниця триває кілька днів, після чого безслідно зникає. Лікування не потребує.

- фізіологічна еритема – проявляється гіперемією шкіри з легким синюватим відтінком. Виникнення еритеми пов’язують з розширенням капілярів внаслідок дії нижчої температури навколишнього середовища. Еритема досягає максимуму на перший день життя і зникає через 2 – 3 дні.

- токсична еритема – виникнення пухирців з серозним вмістом на шкірі, стан дитини задовільний.

- транзиторна гарячка – супроводиться підвищенням температури тіла до 38 * - 39*С. Вона з’являється на 3 – 4 день життя, виникає при перегріванні новонароджених і недостатньому введенні їм рідини. Появу транзиторної гарячки пояснюють наявністю великої кількості білка у молозиві, яким годують дитину, а також недосконалістю механізмів терморегуляції. Гарячка триває 3 – 4 години. При цьому змінюється стан дитини : неспокійна, відмовляється від грудей, виникають тремор кінцівок і гіперемія шкіри.

- статевий криз – виникає внаслідок дії гормонів, які надходять від матері в організм дитини за останні тижні його внутрішньоутробного розвитку. При цьому незалежно від статі дитини на 5 - 7 день життя нагрубають грудні залози, при натисканні з них виділяється небагато рідини. Рекомендується суха туга пов’язка. У дівчаток бувають кров’янисто – слизові виділення із статевої щілини, набряк зовнішніх статевих органів – у дівчаток та хлопчиків. Лікування не потрібне.

- сечокислий інфаркт нирок – з сечею виділяється багато солей. Кількість сечі у перші дні життя дитини невелика. Внаслідок цього сечокислі солі затримуються і відкладаються у ниркових канальцях. Із збільшенням діурезу ці солі з нирок вимиваються. Загальний стан дитини не змінюється.Необхідно давати більше рідини.

- меконій – первинний кал має вигляд густої, в’язкої темно – зеленої маси, яка виділяється протягом 1 – 2 днів. Згодом випорожнення частішають, а кал стає рідшим.

- фізіологічний мастит – нагрубання молочних залоз спостерігається у новонароджених незалежно від статі. Зумовлен перехідом естрогенних гормонів від матері до плоду в внутрішньоутробному періоді. Нагрубання залоз незначне, двобічне, в перші 3 – 4 дні життя. Лікування не потребує, рекомендується суха пов’язка .

- міліа – з’являються на кінчику носа, на щоках, лобі білуваті цяточки, що створюються внаслідок закупорки протоків сальних залоз. Через 1 – 2 тижні зникають самостійно.