7. Переміщення, охорона та оборона складів пального великої місткості

В ході операції склади пального повинні наближати запаси матеріальних засобів до військ, а для цього згорнутися в старому районі та переміститись у новий.

З цією метою здійснюється: згортання технічних засобів на ділянках складу; завантаження технічних засобів та майна на транспорт; пересування складу в новий район.

При згортанні технічних засобів на ділянках складу виконуються наступні основні роботи:

• звільнення та зачищення резервуарів;

• згортання резервуарів в пакети;

• звільнення та розбирання трубопроводів та комплектів масової видачі;

• переведення засобів перекачування та іншої техніки із робочого положення в похідне;

• складання технічних засобів на піддони і в пакети.

З першою колоною відправляються технічні засоби, які необхідні для розгортання складу за тимчасовою схемою.

В ході переміщення автомобільних колон складу організується їх захист, оборона та охорона.

Охорона та оборона складу організовується централізовано в масштабі бригади матеріального забезпечення і здійснюється, в основному, силами та засобами складу.

Основними заходами щодо організації охорони та оборони складу є:

• організація спостереження, зв’язку оповіщення, збору і дій особового складу по тривозі;

• призначення чергового підрозділу;

• обладнання позицій для оборони складу на напрямках можливої появи наземного противника;

• обладнання сховищ для особового складу, а також для запасів матеріальних засобів і техніки;

• маскування району розміщення складу, особливо від повітряних засобів розвідки противника.

Для безпосередньої охорони складу призначаються польові караули (добовий наряд), організовується патрулювання в районі розташування складу та вздовж траси складського трубопроводу.

При переміщенні складу в ході операції охорона здійснюється похідною охороною. Склад сил і засобів похідної охорони, а також віддалення його від основних сил визначає командир бригади матеріального забезпечення. Особлива увага надається охороні складу пального вночі і при розташуванні в лісовій та гірській місцевості. В цих умовах охорона складу посилюється.

Начальник складу визначає порядок в’їзду та виїзду автомобілів, що прибувають за пальним чи з пальним. При цьому звертається увага на те, щоб не допустити проникнення сторонніх осіб на ділянки складу.

Допуск на місця зберігання пального та технічних засобів дозволяється групі осіб із особового складу, безпосередньо пов’язаних з обслуговуванням цих ділянок.

У відповідності з вказівками командира бригади матеріального забезпечення, до складу якої входить склад пального, розробляється план охорони та оборони. Він являє собою графічний документ – схему складу з основними об’єктами, на якій вказуються місця окопів, щілин, які зайняті особовим складом при нападі противника, місця виставлення вартових, ділянки, що охороняються патрулями і маршрути їх пересування. На схемі вказується бойова обслуга всього особового складу та озброєння і сигнали, за якими діє особовий склад при нападі противника.

Бойовою обслугою визначаються: кількість окопів, хто їх займає, основні лінії вогню та додаткові сектори обстрілу.

Особовий склад складу пального і приданих підрозділів повинен бути завчасно навчений та готовий вести боротьбу з диверсійними групами, парашутистами, з літаками, що низько летять, та вертольотами противника, знати сигнали оповіщення та порядок дій за цими сигналами, добре вивчити позицію в системі оборони, яку треба знати при загрозі нападу, і знати найкоротший шлях доступу (наближення) до неї.

Охороняючи склад пального, необхідно врахувати, що пально-мастильні матеріали, які зберігаються на ньому, є вогненебезпечними речовинами. Тому при роботі з пально-мастильними матеріалами необхідно дотримуватись встановлених правил безпеки і неухильно їх виконувати.