3. Стаціонарні аеродромні склади пального

Аеродром це основа базування і маневру авіаційних частин Військово-повітряних Сил України. Аеродроми поділяються на:

• аеродроми основного базування;

• запасні аеродроми;

• аеродроми розосередження;

• аеродроми маневру;

• удавані аеродроми, які знаходяться на відстані 100-200 км від аеродрому постійного базування.

Для забезпечення всіма видами матеріальних засобів, у тому числі пально-мастильними матеріалами і технічними засобами, існують авіаційно-технічні бази і частини, в складі яких є склади пального.

Склади пального авіаційно-технічних частин (аеродромні) відносяться до військових стаціонарних складів пального і призначені для зберігання встановлених запасів пально-мастильних матеріалів і технічних засобів та забезпечення ними авіаційних військових частин. Підрозділи авіаційно-технічних частин, а також обслуговуючі підрозділи одержують пальне із заправних пунктів.

Особливості будови та відмінності експлуатації стаціонарних аеродромних складів пального від стаціонарних військових складів пального сухопутних військ визначаються наступними факторами:

• значна витрата авіаційного палива на авіаційній техніці порівняно з наземною технікою;

• більш жорсткі вимоги до якості пального;

• дозаправлення авіатехніки за короткий час;

• застосування більш широкого асортименту пально-мастильних матеріалів;

• вимоги розосередження запасів пального на аеродромі.

Для реалізації цих відмінностей необхідно:

• будівництво аеродромних складів пального великої місткості (3 тис. м³ і більше);

• постійний контроль якості пального лабораторією складу, часте фільтрування і відстій;

• будівництво додаткових сховищ і споруд для авіаційних сортів масел та спеціальних рідин;

• будівництво стаціонарних насосних станцій і трубопровідних комунікацій великої довжини.

Все це робить стаціонарні аеродромні склади пального схожими на склади пального оперативного командування, і тому вони мають багато спільного з їхньою будовою та правилами експлуатації.

Склад пального розміщується біля аеродрому розосереджено на двох-трьох ділянках, на одній з яких розгортається прирейковий (базовий) склад місткістю 1500-3000 м³. На відстані 1,5-10 км від прирейкового складу розташовують базовий (витратний) склад ємністю 4000-6000 м³. З однієї із сторін злітно-посадочної смуги на дальній рульовій доріжці зі сторони базового складу на відстані 1,5-2 км розташовують витратний склад централізованого заправника паливом (ЦЗП) ємністю 300-500 м³. На відстані 2-3 км від базового складу розташовують склади у зонах розосередження ємністю по 450-600 м³ (за кількістю підрозділів авіаційної частини). Базовий та розхідні склади, а також централізований заправник паливом (ЦЗП) пов’язані між собою трубопроводами.

Ємність аеродромного складу пального визначається з урахуванням розмірів встановлених запасів, маси заправки і напруженості бойової та навчальної діяльності базових авіаційних частин.

Базовий склад пального призначений для приймання пального із залізничного транспорту, зберігання його (відстою) і видачі на розхідні склади, а також для приймання, зберігання автомобільних сортів пального і видачі їх на заправні пункти.

Розхідні склади пального призначені для приймання пального з базового складу, його зберігання і видачі в систему централізованого заправлення для заправлення літаків.

Стаціонарні аеродромні склади пального являють собою комплекс капітальних споруд, в який входять основні і додаткові споруди.

До основних споруд відносяться:

• резервуарні парки для окремого зберігання авіаційних і автомобільних сортів пального;

• сховища для пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин і технічних засобів служби пального;

• стаціонарні насосні станції;

• зливно-наливні залізничні і автомобільні пристрої;

• лабораторія із службовим приміщенням.

До додаткових споруд відносяться:

• очисні споруди;

• пожежні водойми;

• система захисту від розрядів статичної електрики та грозових явищ;

• трансформаторна підстанція.

Однією з головних відмінностей стаціонарних аеродромних складів пального являється наявність системи централізованого заправлення авіаційним пальним. Вона може обладнуватись на майданчику дозаправлення літаків, а також на ділянці стоянки літаків. Для видачі авіаційних гасів у паливозаправники передбачається автоналивний майданчик з обладнанням чотирьох наливних пристроїв для одночасного наливу восьми паливозаправників.