8. Організація протипожежного захисту

Протипожежний захист у Збройних Силах України забезпечується виконанням комплексу технічних і організаційних заходів, що включають прогнозування та аналіз пожежної небезпеки, проведення пожежно-профілактичних заходів, впровадження технічних засобів виявлення і гасіння пожеж, створення умов для захисту і безпечної евакуації людей, озброєння, військової та іншої техніки і майна.

Посадові особи служби протипожежного захисту і рятувальних робіт у межах своєї компетенції несуть відповідальність за забезпечення пожежного нагляду, організацію пожежно-профілактичних робіт та рівень спеціальної підготовки особового складу штатних військових команд протипожежного захисту і рятувальних робіт до дій, пов’язаних з гасінням пожеж і рятуванням людей в екстремальних умовах.

Команди протипожежного захисту і рятувальних робіт на складах пального підпорядковуються начальнику складу, а в спеціальному відношенні – вищестоящому начальнику служби протипожежного захисту і рятувальних робіт.

Протипожежний захист на складах пального організовується у відповідності зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, “Положенням про органи протипожежного захисту в Збройних Силах України” (наказ Міністра Оборони України 1993 року № 150), “Керівництвом по роботі складів пального Збройних сил України”.

Загальне керівництво службою протипожежного захисту на складі пального покладається на начальника складу. За стан пожежної безпеки в підрозділах складу відповідають відповідні командири підрозділів (начальники відділів, начальник лабораторії та ін.).

Безпосередня організація служби протипожежного захисту складу покладається на начальника служби протипожежного захисту складу. Протипожежний захист складу здійснюється штатною пожежною командою, укомплектованою технікою, обладнанням і майном згідно табеля до штату і норм.

Для проведення пожежно-профілактичної роботи і надання допомоги при гасінні пожеж на складі з числа робітників і службовців Збройних Сил України організовуються добровільні пожежні дружини, а з числа військовослужбовців – нештатна пожежна команда, які є напівпрофесіональними підрозділами. Начальник добровільно пожежної дружини підпорядковується начальнику складу і виконує свої завдання під керівництвом начальника служби протипожежного захисту. Добровільні пожежні дружини включаються в загальний розрахунок сил і засобів, які залучаються для гасіння пожежі, а їх посадовий склад проходить спеціальну підготовку.

У підрозділах, сховищах, майстернях, на пунктах роботи з технічними засобами призначаються пожежні розрахунки. На них покладається контроль за дотриманням заходів пожежної безпеки у підрозділах або на місцях виконання робіт, а також гасіння пожежі та евакуація майна. Обов’язки осіб, призначених до розрахунків, визначаються командирами підрозділів (керівниками робіт). Старшими пожежних розрахунків є керівники робіт (начальники сховищ , техніки та ін.).

Для несення служби на території складу щодо попередження і гасіння пожеж із складу команди протипожежного захисту призначається пожежний наряд.

Перевірка протипожежного стану споруд на складі повинна проводитися пожежним нарядом у такі терміни:

• резервуарів, трубопроводів, зливно-наливних пристроїв, майданчиків відкритого зберігання – щоденно;

• наносних станцій, сховищ, лабораторій – не рідше як один раз в місяць.

Особовий склад складу пального повинен знати і виконувати такі правила:

• не допускати підтікань пального через фланцеві з’єднання трубопроводів і запірної арматури;

• не допускати застосування відкритого вогню під час проведення ремонтних робіт;

• не проносити на технічну територію курильні і запалювальні приналежності;

• не глушити двигуни під час наливу автомобільних цистерн (тільки для карбюраторних двигунів);

• користуватися інструментами у вибухонебезпечному виконанні під час проведення ремонтних робіт;

• технічні засоби повинні мати засоби пожежегасіння;

• промаслені ганчірки складаються в окремий ящик і в кінці робочого дня виносяться.

Для своєчасного повідомлення про пожежу і швидкого виклику команди протипожежного захисту територія складу, основні будівлі і споруди складу забезпечуються пожежною сигналізацією, телефонним зв’язком і, крім того, встановлюються засоби звукової сигналізації.

Для успішного гасіння пожеж пального на складі необхідно:

• мати запаси води, піноутворювача, пожежне обладнання для отримання і подачі піни, пожежну техніку (автомобілі і мотопомпи) та транспортні засоби;

• навчити особовий склад команди протипожежного захисту складу способам гасіння пожежі пального.

Недоторканий протипожежний запас води у водоймах (після пожежі) необхідно відновити не пізніше ніж через 72 год.

Для зберігання запасів води на технічній території складу передбачаються водойми або резервуари, місткість кожного з них визначається розрахунком, але не повинна бути меншою ніж 100 м³. Вони розміщуються на відстані від споруд (груп резервуарів, сховищ і т. д.) не дальше ніж 150 м. Відстань між гідрантами повинна бути 100 м; від гідранта або пожежної водойми до резервуарів із світлими нафтопродуктами – не менше ніж 40 м, а до будинків і споруд – не менше ніж 20 м. При наявності на території складу або поблизу нього природних джерел води (озера, ріки) влаштовуються під’їзди до них із майданчиками для встановлення пожежних автомобілів.