3. Видача пального

Видача пального зі складу може проводитись в залізничні цистерни, автомобільні цистерни, а також наливні судна. Пальне в тарі може видаватись в бортові автомашини або відвантажуватися залізничними вагонами та суднами. В першу чергу видається пальне більш раннього виготовлення або те, що знаходиться на межі кондиційності.

Видача пального в залізничні цистерни здійснюється за допомогою зливно-наливних пристроїв. Під час підготовки до наливу перевіряють справність та чистоту залізничних цистерн. При наливі залізничних цистерн потрібно контролювати її наповнення за планками на обичайці люку, верхня планка показує рівень граничного наливу, а нижня попереджує про необхідність зменшення швидкості наливу. Після закінчення наливу та після відстою в цистерні заміряється висота рівня пального, визначається густина та температура, відбирається арбітражна проба. Лабораторією складу виписується два екземпляри паспорта, один кріпиться до внутрішнього боку люка (крім мазуту), а інший - додається до залізничної накладної. Кришка закривається та пломбується, номер відтиску пломби вказується в залізничній накладній.

При видачі пального в автотранспорт перевіряється чистота автоцистерн і тари, а також їх обладнання в протипожежному відношенні (ланцюг, трос із штирем заземлення, азбестове покривало розмірами не менше 1,51,5 м, вогнегасники, лопати).

Після отримання пального автомобілі негайно виводяться з місця видачі на майданчик очікування завантажених автомобілів.

4. Приймання, зберігання і видача отруйних технічних рідин

Порядок приймання, зберігання та видачі отруйних технічних рідин визначений Наказом заступника Міністра Оборони України по тилу – Начальника Тилу Збройних Сил України від 2.02.1994 року № 7 “Про введення в дію Інструкції щодо поводження з отруйними технічними рідинами у Збройних Силах України”.

Особовий склад, який пов’язаний із транспортуванням, прийманням, зберіганням, видачею і використанням отруйних технічних рідин, повинен бути ознайомлений під розписку з властивостями цих рідин, заходами безпеки при користуванні ними, а також добре володіти навичками надання першої медичної допомоги при ураженні отруйними технічними рідинами.

Н а кожній одиниці тари фарбою, що не змивається, за допомогою трафарету робиться напис (Рис. 2.7):

• найменування продукту, його марка;

• позначення стандарту;

• товарний знак підприємства-виробника;

• маса (нетто, брутто, тара);

• дата виготовлення продукту;

• номер партії;

• напис “ОТРУТА” і “ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО” (для легкозаймистих рідин).

Отруйні технічні рідини зберігаються в закритих приміщеннях або на окремому майданчику, що охороняється.

В сховищах повинні знаходитись:

• бочки (ящики), закриті кришками, з матеріалами для знезараження залежно від виду отруйної технічної рідини;

• ящик із сухим розсипчастим піском;

• лопата совкова;

• бочка з водою (влітку) та відра;

• засоби індивідуального захисту (чоботи гумові, гумові рукавиці , фартух, окуляри);

• умивальник, мило, рушник;

• аптечка для надання першої медичної допомоги;

• засоби пожежегасіння.

Резервуари і тара повинні бути справні, закриті і опломбовані.

Видача проводиться обмеженому колу осіб, які визначені наказом командира частини, і пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Відпрацьовані отруйні технічні рідини приймаються, зберігаються і транспортуються з дотриманням правил, які передбачені для кондиційних отруйних технічних рідин.