
- •Методичні вказівки
- •Фізико-механічні властивості будівельних матеріалів
- •Лабораторна робота 1 Визначення фізичних властивостей будівельних матеріалів
- •Визначення істинної щільності
- •Визначення насипної щільності
- •Визначення щільності зразків правильної геометричної форми
- •Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми щільної структури
- •Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми пористої структури
- •Визначення щільності сипких зразків
- •Визначення пористості матеріалів
- •Визначення водопоглинання
- •Визначення вологості матеріалів
- •Лабораторна робота 2 Визначення механічних властивостей будівельних матеріалів
- •2.1. Визначення міцності будівельних матеріалів
- •2.1.1. Руйнівні методи визначення міцності будівельних
- •Хід роботи
- •2.1.2. Неруйнівні методи визначення міцності будівельних
- •Хід роботи
- •2.2. Випробовування на здатність до стирання
- •2.3. Випробовування опору удару
- •Навчальне видання методичні вказівки
- •Фізико-механічні властивості будівельних матеріалів
Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми пористої структури
Прилади та матеріали: технічні ваги з рівновагами, гідростатичні ваги, столик-підставка, склянка ємністю 500 мл, шафа для сушіння, зразок, що підлягає дослідженню, розплавлений парафін, вода питна, нитки.
Хід роботи
Попередньо висушений до постійної маси та зважений зразок укладають у розплавлений парафін на 1-2 с, дають йому стекти, охолонути, потім зразок зважують на технічних вагах. Обчислюють об’єм парафіну на зразку:
,
де т – маса сухого зразка, кг;
т1 – маса зразка, вкритого парафіном;
– щільність парафіну (0,9 г/см3).
Зразок з парафіном зважується на гідростатичних вагах (рис. 1.3), після чого обчислюється його об’єм:
,
де g1 – вага зразка, вкритого парафіном, на повітрі, кг (чисельно дорівнює масі т);
g2 – вага зразка, вкритого парафіном, у воді, кг;
-
густина
води (1кг/дм3).
Щільність зразка обчислюють за формулою
Результати обчислень заносять до табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Матеріал |
Маса зразка m, кг |
Маса зразка з парафіном m1, кг |
Об’єм парафіну Vп, дм3 |
Об’єм зразка з парафіном Vо+п, дм3 |
Щільність , кг/дм3 |
|
|
|
|
|
|
Рис. 1.3. Зважування зразка на гідростатичних вагах
Визначення щільності сипких зразків
Прилади та матеріали: технічні ваги з різновагами, мірна посудина, шафа для сушіння, лінійка, досліджуваний матеріал.
Хід роботи
Висушений до постійної маси матеріал насипають з висоти 10 см у попередньо зважену мірну посудину до утворення над нею конуса, який зрізають лінійкою рівно з краями посудини. Потім посудину з матеріалом зважують. Насипну щільність обчислюють за формулою:
,
кг/дм3,
де т1 – маса мірної посудини з матеріалом, кг;
т - маса мірної посудини, кг;
V – об’єм посудини, дм3.
Результати визначень зводять до табл. 1.5 як середнє арифметичне трьох визначень щільності.
Таблиця 1.5
-
Матеріал
Маса посудини m, кг
Маса посудини з матеріалом m1, кг
Маса матеріалу m2, кг
Щільність
, кг/дм3
Визначення пористості матеріалів
Пористість характеризує ступінь заповнення об’єму матеріалу порами. Пористість має розмірність – відсотки або долі одиниці. Пористість Р визначають за формулами:
,
Найважливіші властивості матеріалів – міцність, теплопровідність, водопоглинання, водонепроникність, морозостійкість – залежать від ступеня та характеру пористості матеріалів. Наприклад, ультрамікропори, в яких вода замерзає лише за температур нижче –50ºС, прийнято вважати безпечними. Пори малого діаметру, які заповнюються водою та піддаються руйнуванню при замерзанні води в атмосферних умовах, є небезпечними. Більш крупні пори звичайно не утримують воду та служать резервуарами для віджиму з капілярів частини води при заморожуванні. Такі пори називають резервними.
Хід роботи
За результатами, одержаними у пп. 1.1 та 1.2.3 визначають пористість матеріалів. Результати заносять до табл. 1.6 та будують графік залежності Р=f( ).
Таблиця 1.6
-
Матеріал
Істинна щільність , г/см3
Щільність
, кг/дм3
Пористість, %