2. Визначення насипної щільності

Насипна щільність – маса одиниці об’єму матеріалу у природному стані (з порами та пустотами):

, кг/дм³,

де m – маса матеріалу, кг;

V – об’єм матеріалу, дм³.

Насипна щільність є незмінною величиною. Цю характеристику використовують при визначенні маси виробів та конструкцій, при визначенні пористості матеріалів, при розрахунку складів, витратах матеріалів тощо. Від щільності матеріалу залежать його будівельні властивості, наприклад, міцність і теплопровідність.

У практиці можливі різні методи визначення щільності, що залежать від форми та розмірів зразків, а також від фізико-механічних характеристик будівельних матеріалів.

1. Визначення щільності зразків правильної геометричної форми

Прилади та матеріали: технічні ваги з рівновагами, лінійка, штангенциркуль, шафа для сушіння, зразок будівельного матеріалу кубічної або циліндричної форми з стороною або діаметром не менш як 0,5 дм.

Хід роботи

Масу зразка визначають шляхом зважування з точністю до 0,1 г. Перед зважуванням зразки висушують до постійної маси при температурі 105-110^ºС. Об’єм зразків обчислюється з точністю до 0,01 дм³. При цьому розмір кожної грані зразків кубічної форми обчислюють як середнє арифметичне з трьох вимірювань з точністю до 0,5 мм (два – по краях, одне – посередині грані). Для зразків циліндричної форми за допомогою штангенциркуля визначають середні розміри діаметра (d_сер) та висоти (h_сер). Результати визначень заносять до табл. 1.2.4.

Таблиця 1.2.1

Матеріал	Геометричні розміри зразка, дм				Об’єм зразка V, дм3	Маса зразка m, кг	Щільність , кг/дм3
	асер	bсер	hсер	dсер

2. Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми щільної структури

Прилади та матеріали: технічні ваги з рівновагами, шафа для сушіння, об’ємомір, посудина для насичення зразків водою, вода питна, зразки матеріалу.

Хід роботи

Визначають масу зразків матеріалу m. Перед зважуванням зразки висушують до постійної маси при температурі 105-110^ºС. Після цього зразки занурюють у воду, температура якої становить 18-20^ºС, на 1,5-2 години, причому рівень води над зразками повинен становити не менш 200 мм. Насичені зразки виймають з води, видаляють вологу з поверхні м’якою вологою тканиною та укладають в об’ємомір (рис. 1.2). Вимірюють воду, що вилилася з носика об’ємоміра у мірну посудину, об’єм якої дорівнює об’єму зразка. Результати заносять до табл. 1.3.

350

250

150

Рис. 1.2. Об’ємомір

Таблиця 1.3

Матеріал	Маса зразка m, кг	Об’єм зразка V, дм3	Щільність , кг/дм3