Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ Гіпс Буд.матеріалознавство.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
131.07 Кб
Скачать

2.3. Визначення термінів тужавіння гіпсового тіста

Прилади і матеріали. Прилад Віка з голкою, ваги технічні з різновагами, мірний циліндр, чаша металева, ручна мішалка.

Хід роботи.

Терміни тужавіння або час від початку затворювання гіпсового тіста до кінця тужавіння визначають за допомогою стандартного приладу Віка.

Перед початком досліду перевіряють вільне падіння металевого стрижня, чистоту голки, положення стрілки, що повинно бути на нулі, якщо голка упирається у пластинку. Маса стрижня з голкою складає 300г. Кільце і пластинку перед початком досліду змазують тонким шаром машинної олії.

Для визначення термінів тужавіння гіпсового тіста у металеву чашку наливають таку кількість води, яка необхідна для нормальної густоти тіста, приготовленого з 200 г гіпсу. Відважені 200 г гіпсу всипають у воду і рівномірно протягом 30 с перемішують суміш ручною мішалкою.

Кільце, попередньо протерте та змазане мінеральною олією і встановлене на скляну пластинку, заповнюють тістом. Для видалення повітря, що потрапило у тісто, кільце з пластинкою 4...5 разів струшують шляхом підняття й опускання однієї зі сторін пластинки приблизно на 10 мм. Після цього надлишки тіста зрізують лінійкою і заповнену форму на пластинці встановлюють на підставку приладу Віка.

Рухливу частину приладу з голкою встановлюють у таке положення, при якому кінець голки торкається поверхні гіпсового тіста, потім голку вільно опускають у кільце з тістом. Стрижень закривають затискним гвинтом, який потім швидко відпускають, даючи голці вільно занурюватися у гіпсове тісто. Опускають голку разом зі стрижнем через кожні 30 с, при цьому щоразу змінюють місце опускання голки. Після кожного занурення голку ретельно витирають.

Глибину занурення голки у гіпсове тісто фіксують за показанням стрілки, розташованої на рухливому стрижні.

За отриманим значенням визначають два моменти: початок і кінець тужавіння. Початком тужавіння вважають проміжок часу від моменту затворювання гіпсового тіста (висипання гіпсу у воду) до моменту, коли голка не доходить до дна пластинки на 1 мм. Кінцем тужавіння вважають проміжок часу від моменту затворювання гіпсового тіста до моменту занурення голки в тісто не більше ніж на 1 мм.

У залежності від термінів тужавіння будівельний гіпс може бути віднесений до однієї з трьох груп: А - швидкотверднучий (початок тужавіння не раніше 2 хв, кінець – не пізніше 15 хв); Б - нормальнотверднучий (початок тужавіння не раніше 6 хв, кінець – не пізніше 30 хв); С - повільнотверднучий (початок тужавіння не раніше 20 хв, кінець тужавіння не нормується).

    1. Визначення границі міцності гіпсових в'яжучих

Прилади і матеріали. Гіпс будівельний лабораторного і заводського виготовлення, ваги технічні з різновагами, мірний циліндр, чаша металева, ручна мішалка, металеві форми розміром 50х50х50 і 40х40х160 мм, машина МИИ-100, прес гідравлічний.

Хід роботи.

Для виготовлення трьох зразків-балочок відважують від 1 до 1,6 кг гіпсу і відміряють у чашу воду у кількості, що відповідає нормальній густоті тіста. Гіпс протягом 5...20 с засипають у чашу з водою і перемішують ручною мі-шалкою протягом 60 с до одержання однорідної маси, яку заливають у металеву форму. Попередньо внутрішню поверхню форми злегка змазують міне-ральною олією. Подовжні і поперечні стінки форми повинні щільно прилягати до відшліфованої поверхні піддона. Поперечні стінки форми разом з подовжніми стінками слід закріплювати натискним гвинтом таким чином, щоб форма була щільно притиснута до піддона. Кут між стінками і дном форми повинний бути 90°.

У кожній формі одночасно виготовляють три зразки розміром 40х40х160 мм. При їх виготовленні відсіки форми наповняють одночасно, для чого чашу з гіпсовим тістом рівномірно рухають над формою. Для видалення з тіста залученого повітря після заливання форму струшують 5 разів, для чого її піднімають за торцевий бік на висоту близько 10 мм і опускають. Після настання початку тужавіння надлишки гіпсового тіста знімають лінійкою, пересуваючи її по верхніх гранях форми перпендикулярно до поверхні зразків. Через 15±5 хв після кінця тужавіння зразки витягають з форми й оглядають. Грані зразків-балочок, що прилягають до плит преса, повинні бути рівнобічні і не повинні мати відхилень від площини більш ніж на 0,5 мм. Якщо на гранях зразків будуть виявлені дефекти, то такі зразки до випробування не приймають.

Через 2 год. після затворювання тіста три зразка-балочки випробовують на згин на машині МИИ-100.

Границя міцності при згині зразків, виготовлених з гіпсового тіста, обчислюють як середнє арифметичне двох найбільших результатів випробовування трьох зразків.

Границю міцності при стиску визначають шляхом випробовування шести половинок балочок, отриманих при випробовуванні зразків на згин, на десятитонному гідравлічному пресі. Для передачі навантаження на половинки балочок використовують плоскі сталеві шліфовані пластинки розміром 40х62,5 мм (площа 25 см2). Кожну половинку балочки поміщають між двома пластинками таким чином, щоб бічні грані, що при виготовленні прилягали до поздовжніх стінок форми, збігалися з робочими поверхнями, а упори пластинок щільно прилягали до торцевої гладкої стінки зразка. Навантаження при випробовуванні повинно зростати безперервно і рівномірно до руйнування зразка. Час від початку рівномірного навантаження зразка до його руйнування повинен становити 5...30 с, середня швидкість зростання навантаження повинна бути 1±0,1 Н/с.

Границя міцності при стиску кожного зразка дорівнює частці від розподілу значення руйнуючого зусилля на робочу площу пластинки, рівну 25 см2. За остаточний результат приймають середнє арифметичне з чотирьох результатів випробовування шести зразків-половинок (без найбільшого і найменшого результатів). Результати визначень заносять до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1