- •1 Загальні відомості та класифікація перетворювачів
- •1.1 Основні поняття та визначення
- •1.2 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •Гальваномагнітні перетворювачі.
- •Електрохімічні перетворювачі.
- •2 Основні фізичні явища у вимірювальних перетворювачах
- •2.1 Ємнісний та п'єзоелектричні ефекти
- •2.2 Електромагнітний та електромеханічний ефекти
- •2.3 Іонізаційний ефект
- •2.4 Зміна опору у вимірювальних перетворювачах
- •2.5 Явище провідності в напівпровідниках
- •2.6 Фотоелектричний ефект
- •2.7 Ефект Холла
- •2.8 Ефект Зеебека
- •Контрольні запитання до 1 та 2 розділів
- •3 Технічні характеристики та структура вимірювальних перетворювачів
- •3.1 Загальна структура вимірювального перетворювача
- •3.3 Структурно – функціональна схема одно функціонального пвп прямого перетворення фізичної величини
- •3.4 Узгодження пвп фізичних величин з еом
- •Контрольні запитання до 3 розділу
- •4 Структурні схеми та чутливі елементи пвп фізичних величин
- •4.1 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи резистивних пвп
- •4.2 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи гальваномагнітних пвп
- •4.3 Чутливі перетворювальні елементи оптоелектронних пвп
- •4.4 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи волоконно – оптичних пвп
- •4.5 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи з вихідними сигналами у вигляді частоти імпульсів
- •4.6 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи з цифровими вихідними сигналами
- •5 Вимірювальні кола
- •5.1 Вимірювальні кола генераторних перетворювачів
- •5.2 Вимірювальні кола параметричних перетворювачів
- •5.3 Вимірювальні кола у вигляді незрівноважених мостів
- •Основні властивості мостових незрівноважених кіл:
- •5.4 Вимірювальні кола у вигляді зрівноважених мостів
- •6 Зменшення похибок від впливу паразитних опорів і завад у вимірювальних колах
- •6.1 Вплив опору лінії втрат
- •6.2 Зменшення впливу опорів з’єднувальних проводів і контактів
- •6.3 Зменшення впливу струмів втрат
- •6.4 Термо-ерс і електрохімічна ерс у вимірювальних колах
- •6.5 Захист від впливу магнітних полів
- •6.6 Захист від впливу електричних полів
- •6.7 Завада загального виду
- •Контрольні запитання до 4, 5 та 6 розділів
- •7 Резистивні перетворювачі
- •7.1 Загальні властивості, область застосування резистивних перетворювачів
- •7.1.1 Чутливість резистивного перетворювача і вплив на неї зовнішніх факторів
- •7.2 Реостатні перетворювачі
- •7.3 Тензорезистори
- •7.3.1 Конструкції і технічні характеристики дискретних металічних і напівпровідникових тензорезисторів
- •7.3.2 Конструкції інтегральних напівпровідникових тензорезисторів
- •7.3.3 Область застосування тензорезисторів
- •Контрольні запитання до 7 розділів
- •8 Електростатичні перетворювачі
- •8.1 Принцип дії та область застосування
- •8.2 Зміна ємності під впливом зовнішніх умов
- •8.3 Конструкції ємнісних перетворювачів
- •8.4 Вимірювальні кола ємнісних перетворювачів
- •8.5 Електростатичні перетворювачі в вольтметрах
- •Контрольні запитання до 8 розділу
- •9 П'єзоелектричні перетворювачі
- •9.1 Фізичні основи та область застосування
- •9.2 П’єзоелектричні перетворювачі сили, тиску, прискорення
- •Контрольні запитання до 9 розділу
- •10 Електромагнітні перетворювачі
- •10.1 Принцип дії та область застосування електромагнітних перетворювачів
- •10.2 Двоконтурні електромагнітні перетворювачі
- •10.3 Вимірювальні трансформатори та індуктивні дільники напруги
- •Р исунок 10.4 – Схема Кельвіна–Варлея індукційних дільників наруги
- •10.4 Магнітоелектричні та магнітогідравлічні перетворювачі давачів зрівноваження
- •10.5 Індуктивні та трансформаторні (взаємоіндуктивні) перетворювачі
- •10.6 Магнітопружні та індукційні перетворювачі
- •10.6.1 Індукційні перетворювачі для вимірювання параметрів магнітного поля
- •10.6.2 Індукційні перетворювачі для вимірювання частоти обертання
- •10.6.3 Індукційні перетворювачі параметрів вібрації
- •Контрольні запитання до 10 розділу
- •11 Гальваномагнітні перетворювачі
- •11.1 Перетворювачі Холла
- •11.2 Магніторезистивні перетворювачі
- •11.3 Гальваномагніторекомбінаційні перетворювачі
- •Контрольні запитання до 11 розділу
- •12 Електрохімічні перетворювачі
- •12.1 Загальні теоретичні основи та область застосування
- •12.2 Електрохімічні резистивні перетворювачі
- •12.3 Гальванічні перетворювачі
- •12.4 Кулонометричні перетворювачі
- •12.5 Електрокінетичні перетворювачі
- •12.6 Полярографічні перетворювачі. Іоністори
- •Контрольні запитання до 12 розділу
- •13 Оптоелектричні перетворювачі
- •13.1 Область застосування оптоелектричних перетворювачів
- •13.2 Джерела і приймачі випромінювання
- •13.3 Основні структурні схеми оптоелектричних перетворювачів
- •Контрольні запитання до 13 розділу
- •Список використаної літератури
9.2 П’єзоелектричні перетворювачі сили, тиску, прискорення
П’єзоелектричні перетворювачі використовуються як перетворювачі швидкозмінних тисків у діапазоні від 104 до 107 Па та частотному діапазоні від одиниць герц до десятків кілогерц.
На рисунку 9.3 зображена будова п’єзоелектричного перетворювача.
Рисунок 9.3 - Будова п’єзоелектричного перетворювача
Вимірюваний тиск подається на мембрану 1. Зовнішні обкладки кварцових пластин заземлюються, а середня обкладка (латунна фольга 3) ізолюється відносно корпуса самим кварцом, який має дуже великий питомий опір. Кварцові пластини Х – зрізу 2 з’єднано паралельно. Сигнал з кварцових пластин знімається екранованим кабелем 5. Для зручності з’єднання виводів фольги з внутрішньою жилою кабелю в корпусі передбачений отвір, який закривається пробкою 4.
Вихідна потужність п’єзоелектричних перетворювачів дуже мала, тому на виході перетворювача повинен бути включений підсилювач з максимально великим вхідним опором.
Еквівалентна схема перетворювача, з’єднаного кабелем з вимірювальним каналом зображена на рисунку 9.4.
Рисунок 9.4 - Еквівалентна схема перетворювача, з’єднаного кабелем з вимірювальним каналом
Найчастіше п’єзоелектричні перетворювачі застосовуються в засобах вимірювань прискорень (акселерометрах), найпростіша конструкція яких показана на рисунку 9.5
Рисунок 9.5 – П’єзоелектричний перетворювач акселерометра
До основи корпуса 1 приклеєний п'єзочутливий елемент 2 з інерційною масою 3 і закритим для захисту від зовнішніх чинників кожухом 4.
Рисунок 9.6 – Конструктивні методи підвищення чутливості п’єзоелектричних перетворювачів
При прискоренні акселерометра в напрямку його вертикальної осі на п'єзоелемент буде діяти сила F=ma, де m – маса інерційного елемента; а – вимірюване прискорення. Під дією цієї сили на обкладках п'єзоелемента виникає заряд, що пропорційний прискоренню.
Давачі п'єзоакселерометрів, які сьогодні випускаються, перекривають діапазон вимірювань прискорень 10-4 м/с2 до 106 м/с2. Найчутливіші п'єзодавачі прискорень з чутливістю 100..1000 nКл/(м.с-2) мають верхню межу частотного діапазону декілька сот герц. Високочастотні п'єзодавачі (десятки кілогерц) менш чутливі (0,004 nКл / (м.с-2)).
Для підвищення чутливості давачів використовуються п'єзоелементи із п'єзокераміки. П'єзоелемент виконується у вигляді ряду паралельно з’єднаних за допомогою металевих прокладок 2 пластин 1 (рисунок 9.6,а). Використовують в п’єзоелектричних перетворювачах фольговану з двох сторін п'єзоелементну плівку (рисунок 9.6,б).
Підвищення чутливості досягається і при використанні поперечного п’єзоефекту, проте в цьому випадку пластина може бути нестійкою. Для підвищення стійкості може бути використана схема рисунку 9.6,в. Перетворювач складається з трьох вертикальних пластин, всі внутрішні і зовнішні обкладки яких з’єднані.
Високу чутливість мають також перетворювачі, які працюють на згин (рисунки 9.6,г,д). Також замість однієї пластини може бути використана металічна прокладка (рисунок 9.6,е).
Для підвищення точності використовують перетворювачі, які працюють на зсув (рисунок 9.6, ж).
