- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Методичні рекомендації
- •Актуальність теми:
- •2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •3. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •5.Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Алгоритм оцінювання знань студентів
2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навички |
1. Латинська мова |
Розділ "Фармакологічна термінологія та медицина". Володіти вмінням вірного написання назви препаратів латинською мовою, згідно граматики. Володіти знаннями про закінчення в родовому відмінку іменників та прикметників різних відмін при виписуванні препаратів у рецептах. |
2. Нормальна фізіололгія |
Розділ «Імунітет. Фази імунітету. Види специфічного імунітету. Неспецифічний гуморальний і клітинний імунітет» - застосувати знання цього розділу. |
3. Біологічна хімія |
Будова Н1-гістамінового рецептора. Його активні центри. |
4. Патологічна фізіологія |
Механізми розвитку алергічного запалення. Типи імунологічних реакцій, медіатори запалення. Клінічні прояви алергічних реакцій різних імунологічних типів. Реакції негайного і сповільненого типу. |
5. Фармакологія |
Розділ «Фармакологія Н1-гістаміноблокаторів». Застосовувати знання цього розділу при розгляді фармакодинаміки та фармакокінетики окремих препаратів. |
3. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
Термін, параметр, характеристика |
Визначення |
Основний механізм дії Н1-гістаміноблокаторів |
Полягає в блокуванні Н1-гістамінорецепторів. Вони не руйнують гістамін і не утворюють з ним сполук, проте ефективно пригнічують прояви його дії. Ці ліки пригнічують передусім прояви дії ендогенного гістаміну та, вірогідно, не мають впливу на сенсибілізацію до алергену. |
Фармакологічні ефекти Н1-гістаміноблокаторів І покоління |
- Седативна дія – через зв’язування Н1-рецепторів головного мозку, блокування центральних серотонінових і ацетилхолінових рецепторів. - Атропіноподібна дія – через зв’язування М-холінорецепторів в органах ШКТ, очах, сечостатевій системі. - Протиблювотна дія – пов’язана із центральною холінолітичною дією препаратів. Дімедрол і піпольфен зменшує стимуляцію вестибулярних рецепторів і пригнічує функцію лабіринту, що може бути використано при хворобі руху. - Зменшення симптомів паркінсонізму. Обумовлено центральним інгібуванням ефектів ацетилхоліну. - Протикашлева дія - характерна для дімедролу і пов’язана з його дією на кашлевий центр в довгастому мозку. - Антисеротоніновий ефект (у ципрогептадину). Використовується при лікуванні мігрені. - α1-адреноблокуючий ефект. Може сприяти зниженню АТ у чутливих осіб. - Місцевоанестезуюча дія (кокаїноподібна) дія. Пов’язана зі зниженням проникності мембран для іонів натрію. - Хінидиноподібний ефект. Дімедрол і піпольфен подовжують рефрактерну фазу і можуть викликати шлуночкові порушення ритму. - Тахіфілаксія. При тривалому прийомі (2–3 тижні) знижується антигістамінна активність. |
Властивості Н1-гістаміноблокаторів ІІ покоління
|
1. Чинять вибіркову дію на Н1-рецептори, більш виражена антигістамінна дія, не дають седативного ефекту (т.я. погано проникають через гемато-енцефалічний бар’єр), не володіють холінолітичною, адреноблокуючою активністю, не впливають на серотонінові рецепторы. 2. Швидко наступає клінічний ефект і тривало діє.Пролонгація досягається за рахунок високого зв’язування з білком, кумуляції препарату і його метаболітів, а також сповільненого виведення. 3. Відсутність тахіфілаксії при тривалому застосуванні. 4. Здатність блокувати калієві канали серцевого м’яза, що асоціюється із подовженням інтервалу Q–T і порушенням серцевого ритму. Кардіотоксичний ефект посилюється при одночасному застосуванні макролідів (Еритроміцин і Кларитроміцин), протигрибкових препаратів (Кетоназол, Інтраконазол), антидепресантів (Флуоксетин, Сертралін, Пароксетин), при вживанні соку грейпфрута, а також у пацієнтів із вираженими порушеннями функції печінки. 5. Відсутність парентеральниих форм. Деякі препарати є у формах для місцевого застосування (Азеластін, Левокабастін, Баміпін). 6. Астемізол, лоратадин і терфенадин володіють невеликим бронхолітичним ефектом і ефективні при бронхообструктивному синдромі, що провокується фізичним навантаженням чи гіпервентиляцією. |
Властивості Н1-гістаміноблокаторів ІІІ покоління |
1. Є активними метаболітами антигістамінних препаратів першого і другого поколінь. 2. Не впливають на інтервал Q–T. |
4. Теоретичні питання до заняття.
1. Імунологічна та алергічна реакція. Патофізіологічні типи алергічних реакцій. Медіатори алергічних реакцій. Клінічні прояви алергічних реакцій.
2. Класифікація Н1-гістаміноблокаторів в залежності від їх хімічної будови, селективності.
4. Фармакодинамічні ефекти Н1-гістаміноблокаторів, показання до їх призначення.
5. Особливості фармакокінетики Н1-гістаміноблокаторів (біодоступності, зв’язку з білком плазми крові, метаболізму) та їх вплив на ефективність і токсичність даних ліків.
6. Побічні реакції при прийомі Н1-гістаміноблокаторів, протипоказання до їх застосування з урахуванням побічних реакцій.
7. Лікарські форми Н1-гістаміноблокаторів, особливості їх вибору в практиці провізора.
8. Особливості взаємодії Н1-гістаміноблокаторів з препаратами інших груп. Небажані варіанти взаємодії.
9. Критерії оцінки ефективності та безпеки застосування Н1-гістаміноблокаторів.
