9. Оцінка якості робіт і випробування.

Після завершення монтажних робіт перевіряють їх якість і відповідність чинним вимогам та проекту.

Водорозподільна мережа повинна бути змонтована з нахилом 0,002-0,005 % у бік водорозбірних пристроїв. У найнижчих зонах мережі мають бути встановлені спускні крани. Труби, що кріпляться кронштейнами і хомутами до стін, повинні розміщатися щодо до них із зазором 15 - 30 мм. Відстань між кріпленнями залежить від діаметра трубопроводу: при діаметрі до 15мм - не більше 2,5 м; при діаметрі 20 мм - не більше 3,0 м; при діаметрі 25 мм - не більше 3,5 м.

Деталі водопроводу, виготовлені з труб, не повинні мати внутрішніх і зовнішніх задирок. На кінцях труб, що зварюються у стик, слід зняти фаски на половину товщини стінки труби . Різьба на трубах має бути чистою і повною. Загальна допустима довжина нарізки, де зірвана або неповна різьба - не повинна перевищувати 10 % робочої частини з'єднання.

Овальність перерізу в місцях гнутих труб допускається не більш як 10 % діаметра труби. Не дозволяється монтувати відводи, що мають складки, із труб діаметром менш як 100 мм.

Якість виконаних робіт оцінюють, користуючись показниками, наведеними в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Оцінка якості монтажних робіт при їх прийманні

Назва показника	Оцінка
	відміно	добре	задовільно
Максимальне відхилення стояків від вертикалі при відкритому прокладанні трубопроводу, мм на 1 п. м	1	1	2
Максимальне сплющування труб під час гнуття, % від діаметра труби	3	5	10
Максимальне відхилення від встановленої відстані між стояками і поверхнею стін, мм	+2	+3	+5
Максимальне відхилення висоти встановлення арматури над раковинами, мийками, умивальниками у ванних і душових кімнатах, мм	5	10	15
Максимальне відхилення висоти встановлення протипожежних кранів, мм	10	20	30

Фланцеві з'єднання монтують на прокладках, матеріал яких залежить від температури води. При температурі води менш як плюс 100 °С прокладки виготовляють з картону 3 - 4 мм завтовшки, провареного в оліфі, або з технічної гуми з тканинною прокладкою; при температурі понад плюс 100°С - з пароніту 2 - 3 мм завтовшки, змоченого водою. Фланці встановлюють паралельно один до одного і перпендикулярно до осі труб.

Забороняється встановлення засувок, вентилів і пробкових кранів штоком униз.

На завершення монтажу випробовують трубопроводи на міцність і герметичність. Спочатку (при відкритих траншеях) проводять попередні випробування і остаточні (після засипання траншей). При попередніх випробувань трубопроводи присипають ґрунтом і старанно підбивають його під боки труб, а стикові з'єднання залишають відкритими для спостереження під час випробувань.

Чавунні трубопроводи випробовують через 0,5 - 1 добу, а азбестоцементні - через 1 - 2 доби після заповнення водою, оскільки прядив'яна набивка стикових з'єднань просочується водою і певна кількість води вбирається азбестоцементними трубами. Випробовування азбестоцементних труб здійснюється при тиску, рівному робочому. Величина тиску при випробовуванні для сталевих і чавунних труб установлена будівельними нормами та правилами і визначається за формулою:

Р_в = 1,25*Р_р

де Р_р – внутрішній робочий тиск.

Випробовують трубопровід ділянками, довжина яких коливається в межах 800 – 1000 м. На кінцях трубопроводу ставлять упори, щоб запобігти його розриванню в місцях стику. Ділянку, яку випробовують, перекривають за допомогою глухих фланців або заглушок. У заглушку підвищеної частини трубопроводу вварюють стояк з запірним вентилем для випуску повітря і манометром для контролю за тиском води, а до заглушки пониженої частини приварюють патрубок, на який встановлюють засувку для заливання води у водопровід. Для утворення потрібного тиску до патрубка приєднують гідравлічний прес (рис. 19).

Рис. 19. Випробування водопроводу:

1 - гідропрес;

2 - манометр;

3 - трубопровід;

4 - водопровідна труба;

5 — упор

Потім у трубопровід заливають воду і крізь відкритий вентиль контролюють закінчення виходу повітря з повітряної трубки, після чого вентиль закривають. За допомогою гідравлічного преса поступово тиск у водопроводі доводять до рівня Р_в , після чого прес відключають і стежать за манометром за спадом тиску, який протягом 10 хв не повинен перевищувати 0,05 МПа.

У разі виявлення неполадок їх усувають і знову проводять випробування. При позитивних результатах випробувань траншеї остаточно засипають ґрунтом шарами не більш як 20 - 25 см. Повторне гідравлічне випробування водопроводу після засипання траншеї проводять представники монтажної організації у присутності замовника не раніш як через 24 год.

Змонтована водопровідна мережа вважається придатною до експлуатації, якщо при випробуваннях не виявлено ніяких дефектів, а також коли витікання води, перераховане на 1 км діаметра і 1 км довжини трубопроводу, не буде перевищувати для стальних труб 0,4 л/хв, для чавунних 0,7 і для азбестоцементних 1,39 л/хв.

Проте при цьому не допускається витікання води крізь водорозбірну арматуру і в місцях з'єднання труб. Витікання води можна визначити за зменшенням тиску в трубопроводі. Стальні і чавунні трубопроводи вважаються придатними, якщо тиск у них після припинення дії гідравлічного преса зменшується не більше як на 0,1 МПа протягом 30 хв.

Після випробування водопровідну мережу дезінфікують розчином хлорного вапна з розрахунку 25 г активного хлору на 1 м³ води, а потім промивають чистою водою. Потім очищають труби від бруду, іржі і фарби. У тваринницьких приміщеннях труби фарбують у два шари масляною фарбою або антикорозійним лаком.

По закінченні всього обсягу монтажних робіт протягом двох діб проводять пробну експлуатацію, перевіряють справність водопровідної і водорозбірної арматури. Якщо несправностей не виявлено, мережу приймає комісія, до складу якої входять представники монтажної організації, замовника і органів санітарної охорони. Комісія складає відповідний акт.