Запитання і завдання:

1. Підготуйте розповідь про методи збору інформації, наведіть приклади.

2. Проаналізуйте, якими методами ви користувалися під час написання замітки, репортажу, есе, хроніки…

3. Користуючись методом прогнозування, виявіть, яким буде стан успішності серед учнів школи на майбутній навчальний рік, спробуйте визначити причини, що впливатимуть на процент якості знань. На основі отриманих відомостей напишіть замітку до шкільної газети "Навчання сьогодні і завтра"

4. Користуючись біографічним методом, напишіть нарис про відому і шановану в селищі людину.

5. Застосувавши метод експерименту, виявіть, чи може людина обійтись без спілкування, отримання і передачі інформації ( включаючи користування мобільним телефоном, радіо, телебаченням, Інтернетом, читання преси).

6. Напишіть лист до шкільної газети на тему, яка вас хвилює.

Тема 4 Аналітичні жанри. Кореспонденція. Коментар

Аналітичні жанри – одна з груп системи журналістських жанрів. Включають в себе: кореспонденцію, статтю, рецензію, огляд ,коментар, лист та ін. жанри. Як й інформаційні жанри, використовують конкретний життєвий матеріал, але, на відміну від них, науково інтерпретують його. Інформація у цих жанрах функціонує у вигляді міркувань, думок, оцінок, образів. За допомогою аналітичних жанрів переконливо аргументуються твердження, глибоко розкриваються проблеми дійсності.

До ХХ ст. поняття “кореспонденція” (в значенні жанру) не було. Під цією назвою об'єднувалось все те, що надходило до опублікування - листи, замітки, статті. Згодом кореспонденція окреслюється як самостійний жанр, поступово набуває більшого значення, утверджується на сторінках преси.

Кореспонденція - один з важливих аналітичних жанрів, який, використовуючи достовірні, об'єднані спільністю теми факти, публіцистичними засобами відображає певну сторону сучасної дійсності, обмежену місцем і часом. Від інформаційних жанрів кореспонденція відрізняється тим, що в ній не тільки описуються факти, а й розкривається їхня суть, внутрішній сенс; не тільки повідомляються подробиці, а й дається повна картина події, ставлення автора до неї та її авторська оцінка. Обсяг кореспонденції диктується характером і значущістю теми, явища, факту, але не повинен перевищувати оптимальний розмір, що його досвідчений журналіст має відчути шостим чуттям, - коли зміст відповідає формі. Наприклад, у своїй книзі “Кореспонденція в газеті” І. Дем'янчук поділяє кореспонденцію на такі види: інформаційна;описова;аналітична;критична;проблемна.

Схема написання кореспонденції: що трапилося, добре це чи погано і чому саме, прогнозується, до чого це може призвести; показується, як це сприймається владою чи загалом. Думка автора рухається від часткового до загального. Кореспонденція завжди має персоніфікованого автора, чиїм прізвищем вона підписується.

Коментар - (лат. commentarius - тлумачення) злободенний публіцистичний виступ, який пояснює і оцінює важливі політичні, державні, господарські, культурно-мистецькі та інші події, офіційні урядові документи, статистичні введення, протоколи масових зібрань, публікації і передачі засобів масової інформації . Грунтується на широкій фактичній основі, тому має велике пізнавальне значення. Факти в коментарі відіграють роль яскравого фону, своєрідної ілюстрації, бо основне тут - в тлумаченні наведених фактів, авторських розмірковуваннях, вагомих узагальненнях й аргументованих висновках . Залежно від об'єкта коментаря визначається його тематична спрямованість: політичний коментар;воєнний коментар; сільськогосподарський коментар тощо. Він може мати тон і критичний, і політичний, і сатиричний.