
- •Основи журналістики
- •Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база у сфері змі
- •Запитання та завдання:
- •Тема 2 Інформація та інформування. Види інформації. Свобода слова і журналістська творчість
- •Запитання та завдання:
- •Тема 3 Зміст і форма журналістських творів. Пошук і збір інформації. Методи збору інформації. Аналіз отриманої інформації
- •Секрети майстерності
- •Запитання і завдання:
- •Тема 4 Аналітичні жанри. Кореспонденція. Коментар
- •Запитання і завдання:
- •Тема 5 Стаття. Різновиди статті. Підготовка статті
- •Запитання та завдання:
- •Тема 6 Рецензія
- •Запитання та завдання:
- •Тема 7 Журналістське розслідування
- •Запитання та завдання:
- •Тема 8 Сатирично-гумористичні жанри журналістики. Сатира і гумор у художній літературі та журналістиці. Фейлетон. Історія жанру. Особливості фейлетону
- •Тема 9 Памфлет. Сатирична казка, сатирична байка. Структура, проблематика
- •Що таке байка
- •Запитання та завдання:
- •Тема 10 Гумореска. Усмішка. Особливості жанру
- •Запитання та завдання:
- •Тема 11 Пародія. Епіграма. Епітафія
- •Запитання і завдання:
- •Тема 12 Афоризм як жанр
- •Запитання і завдання:
- •Тема 13 Анекдот, особливості жанру
- •Запитання та завдання:
- •Тема 14 Основні структурні елементи журналістських текстів. Принципи написання . Заголовки. Лід, його види і функції
- •Принципи побудови журналістських текстів
- •Секрети майстерності
- •Полезные советы по написанию статей
- •Запитання і завдання:
- •Додаток 1 Засоби масової інформації в Запорізькій області
- •Словник молодого журналіста
- •Література
9 клас
Погоджено методичною радою
Запорізького районного відділу освіти
Протокол № _ від ________
Голова методичної ради
_________ М.В. Холод
Затверджено науково-методичною радою ЗОІППО
Протокол № ____ від ___________
Голова НМР
___________ В.Я. Ястребова
Укладач: Т.М. Пересунько, вчитель української мови та літератури вищої категорії, старший вчитель Балабинської гімназії "Престиж"
Рецензенти:
Г.Р. Корицька, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
О.А. Жук, методист Запорізького районного відділу освіти .
Т.А.Колесник, вчитель-методист Кушугумської спеціалізованої школи"Інтелект"Запорізького району Запорізької області
Навчальні матеріали до спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю (філолого-журналістський напрям). / Уклад.: Т.М.Пересунько. – Запоріжжя, 2008.- 44 с.
Запорізький районний відділ освіти
Балабинська гімназія "Престиж"
Основи журналістики
Навчальні матеріали для учнів 9 класів
філолого-журналістського профілю
( укладач Т.М. Пересунько)
Запоріжжя
2008
Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база у сфері змі
Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціалізовані носії масової інформації (газети, журнали, програми радіо та телебачення), що прозначені для розповсюдження соціально значущої інформації невизначеній масовій аудиторії на широкому інформаційному просторі.
Сучасна журналістика – це складна система засобів масової інформації, яка постійно розвивається та вдосконалюється. Основне призначення системи ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя у всіх його зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах. Зміст і спрямованість ЗМІ залежить від культурного й суспільно-політичного ладу, який утвердився в державі.
Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему управління суспільством. Для нормального суспільства необхідний безперервний потік інформації. Адже лише за умови безперервного інформаційного спілкування із зовнішнім середовищем людина здатна продуктивно мислити й активно діяти.
Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки формує громадську думку, але і впливає на життя людей. До системи засобів масової інформації входять:
преса (газети, журнали, альманахи);
телебачення;
інформаційні агентства;
видавництва;
документальне кіно;
мережні засоби.
Розбудовуючи нове, правове суспільство, Україна конституційно забезпечує своїм громадянам свободу слова, друку та інформації, узгоджуючи власну політику в цій сфері з європейськими та світовими стандартами. За роки незалежності в Україні прийнято близько десяти законів, що регламентують діяльність об’єктів інформаційних відносин. Створено правові основи, встановлено державні гарантії й свободи згідно з Конституцією України і відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992), “Про інформацію” (1992 р), “Про телебачення і радіомовлення” (1993), “Про інформаційні агентства” (1995), “Про рекламу” (1996). Закон України “Про видавничу справу” (1997), регламентує сприяння законодавства у сфері видавничої справи, національно-культурного розвитку українського народу, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виробників, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” (1993), охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відповідно до цього документа об’єктами авторського права є текстові та аудіовізуальні твори. Під дію авторського права підпадають твори, випущені у світ чи не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дає можливість відтворювати результати творчої діяльності автора. Авторське право охороняє драматичні, музично-драматичні, музичні твори, твори скульптури, архітектури, живопису та ін. мистецтва, креслення, ілюстрації. Звичайно, всі ці твори знаходять своє відображення в журналістиці, в засобах масової інформації.
До засобів масової інформації мають відношення й такі закони, як Закон “Про державну таємницю” (1994), опубліковані проекти законів “Про розвиток і захист національного інформаційного простору України та державну підтримку засобів масової інформації та книжково-журнальних видавництв” (1996), “Про порядок висвітлення діяльності державних органів в Україні засобами масової інформації” (1998). Окремі правові норми щодо ЗМІ містять Цивільний та Кримінальний кодекси.
Важливим є закон “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
Загалом українське законодавство в галузі ЗМІ відповідає загальноприйнятим міжнародним правовим стандартам, конвенціям з прав людини. Утім, це ще не гарантує реального захисту інтересів суспільства щодо отримання вільної та неупередженої інформації. Немає реальних важелів для регулювання мовної ситуації. Саме тому російськомовна преса в Україні становить переважну частину загального обсягу друкованих ЗМІ. Інформаційний простір завдяки недосконалій законодавчій базі виявився перенасиченим неукраїнськими інформаційними потоками, ідеями і символами інших культур. Результатом цього є намагання витіснити вітчизняні мас-медіа з внутрішнього ринку і нездатність їх вийти у світовий інформаційний простір.
Подальшого вирішення вимагає питання економічної свободи ЗМІ, зокрема щодо оподаткування, встановлення прийнятних умов для виробників та розповсюджувачів інформаційної продукції. Це одна з найболючіших проблем усіх ЗМІ, видавничої сфери, в якій функціонують тисячі видавництв і видавничих організацій. Та нині держава не має змоги підтримати фінансово 11 тис. 416 періодичних видань (за станом на 01.01.2007 р.), які зареєстровані в Україні – така стаття витрат Держбюджетом на 2007 рік не закладена.
Ситуація погіршується для вітчизняних ЗМІ ще й тим, що зарубіжні ЗМІ мають кращі умови для функціонування в Україні, аніж власне українські. Вони виробляють в Україні свою продукцію й ухиляються від сплати мита та податків, відбираючи у покупців і передплатників рекламу. Внаслідок цього Держбюджет недоотримує значні кошти, порушується чинне законодавство України, ігноруються інтереси національного виробника, а співвідношення українськомовних і російськомовних видань змінюється на користь останніх, тобто наших 20% і 80% − російськомовних.
Подібні проблеми існують і в царині електронних ЗМІ. А саме - питання наповнення ефірних програм національним продуктом, дотримання каналами мовної політики умов ретрансляції. Потребує свого оновлення й законодавча база щодо функціонування електронних мас-медіа.