Тема 1. Політика та наука про політику План

1. Політика як суспільно-історичне явище.

2. Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни.

Рекомендовані джерела:

Основні: 1, 2, 3, 4, 5, 7.

Додаткові: 13, 14, 19, 20, 22.

Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

Міні-лексикон:

влада, держава, політика, політична сфера суспільства, політологія.

1. Політика як суспільно-історичне явище

Термін «політика» ввів у науковий обіг видатний мислитель античності Аристотель. Слово «політика» походить від давньогрецького слова «polis»(місто-держава) та його похідних: «politike» (мистецтво управляти державою), «politica» (державний діяч).

Назва і сутність парадигми	Період функціонування	Засновники і розробники парадигми
1.«Державноцентристський» Політика як діяльність держави, носій верховної влади над громадянами.	IV ст. до н.е. – XVII ст.	Аристотель, Платон, М.Макіавеллі
2. Перехідний від «державо- центризму» до «соціоцентризму». Політика розглядалась як взаємодія держави і суспільства. Але держава є базовий-основний суб’єкт політики порівняно з Громадянином.	XVII ст. – кінець XІX ст.	Дж. Локк, Ш.Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, Г.Гегель, К.Маркс.
3. «Соціоцентриський». Перехід від державного моноцентризму до соціального плюралізму, участі в політиці всіх основних груп і верств громадян, узгодження інтересів всіх соціальних груп.	XX ст. – наш час.	М.Вебер, Т.Парсонс, Д.Істон, Г.Мерріам, Г.Лассуел, Дж.Кетлі та ін.

О



тже, з становленням в більшості сучасних розвинутих країн системи демократичних інститутів якісно змінюється бачення політики і всієї політичної сфери, від єдиного і неподільного суверенітету Держави до участі у владі всіх основних груп і верств громадян, формально віддаючи тим самим пріоритет вже не державі і її інститутам, а суспільству і людям, які його складають.

Різноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:

Політика – боротьба за владу: за її отримання, утримання та використання

Політика – діяльність соціальних груп. Політика є суперництво певних суспільних груп: класів, націй, зацікавлених груп. Теорія зацікавлених груп (Бентлі) набула в наш час особливої популярності.

Політика – як система діяльності політичних інститутів. Політика розуміється як участь у справах держави, визначення змісту діяльності держави, її завдань.

Політика характеризується як процес підготовки, прийняття і практичної реалізації обов’язкових для суспільства рішень.



Політика обумовлена природним середовищем або психікою людини. В межах цього підходу існує антропологічний підхід, сенс якого висловив Аристотель: «людина – істота політична».

Інша трактовка – географічна – характеризує політику як залежну від території, природного середовища. Завдяки такій трактовці з’явилась сучасна теорія геополітики.

Політика – це конфлікт інтересів і можливість забезпечити собі контроль над суспільством і отримання благ

Політична сфера діяльності суспільства – одна з сфер поряд з господарсько-економічною, соціальною, духовною, пов’язана з відносинами щодо встановлення, організації, змін влади у суспільстві та державі, це принципи, норми, напрями діяльності для здійснення державної і в цілому суспільної влади.



ПОЛІТИКА – організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля здійснення власних запитів і потреб