- •Глава 1.
- •§ 1. Предмет і система дисципліни "Судові та
- •§ 2. Сутність правоохоронної та правозахисної діяльності держави
- •§ 3. Основні напрямки правоохоронної діяльності та органи, що їх здійснюють
- •§ 4. Загальна характеристика правоохоронних органів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •Глава 1. Судова влада, судочинство та правосуддя
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •§ 2. Основні ознаки (відмінні риси) судової влади
- •§ 3. Поняття та ознаки правосуддя
- •§ 4. Принципи (засади) провадження судочинства
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •§ 2. Гарантії незалежності суддів
- •§ 3. Вимоги до кандидатів на посаду судді та порядок зайняття посади судді
- •§ 4. Вища кваліфікаційна комісія та Національна школа суддів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Глава 3. Суди загальної юрисдикції
- •§ 1. Поняття та характеристика судової системи загальних судів
- •§ 2. Ланки судової системи та судові інстанції
- •§ 3. Місцеві суди
- •§ 4. Апеляційні суди
- •§ 5. Вищі спеціалізовані суди
- •§ 6. Верховний Суд
- •Глава 4.
- •§ 1. Статус, повноваження, мета та основні принципи діяльності Конституційного Суду
- •§ 2. Склад та порядок утворення Конституційного Суду
- •§ 3. Правовий статус суддів Конституційного Суду
- •§ 4. Форми звернення до Конституційного Суду
- •§ 5. Провадження зі справ у Конституційному Суді
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 1. Поняття прокурорського нагляду та його завдання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності прокуратури
- •§ 3. Функції прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 4. Акти прокурорського реагування
- •§ 5. Система та структура органів прокуратури
- •§ 6. Кадри органів прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 7. Дисциплінарна практика в органах прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •Глава 2. Служба безпеки
- •§ 1. Основні завдання та принципи діяльності Служби безпеки
- •§ 2. Система і організація діяльності Служби безпеки
- •§ 3. Напрямки діяльності Служби безпеки
- •§ 4. Повноваження Служби безпеки
- •§ 5. Кадри Служби безпеки, їх правовий та соціальний захист
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •Глава 3. Розвідувальні органи
- •§ 1. Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності
- •§ 2. Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів
- •§ 3. Служба зовнішньої розвідки
- •§ 4. Правовий статус співробітників розвідувальних органів
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю розвідувальних органів
- •Глава 4.
- •§ 1. Призначення, завдання та система органів державної податкової служби
- •§ 2. Функції державної податкової служби
- •§ 3. Основні напрямки діяльності державної податкової служби
- •§ 4. Права, обов'язки і відповідальність органів державної податкової служби
- •§ 5. Посадові особи органів державної податкової служби, їх правовий і соціальний захист
- •§ 6. Завдання, структура та повноваження податкової міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, функції та система органів внутрішніх справ
- •208 Розділ III. Правоохоронні органи України
- •§ 2. Структура та повноваження Міністерства внутрішніх справ
- •§ 3. Поняття, завдання і принципи діяльності міліції
- •§ 4. Основні функції та структура міліції
- •§ 5. Правовий статус особового складу міліції
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття, завдання та види досудового розслідування
- •§ 2. Органи дізнання, їх завдання, система та повноваження
- •§ 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства
- •Глава 7.
- •§ 1. Завдання, функції та основні принципи діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 2. Структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 3. Повноваження Державної прикордонної служби
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Державної прикордонної служби
- •Глава 8. Митні органи
- •§ 1. Організація діяльності, завдання та структура митних органів
- •§ 2. Основні напрямки діяльності та повноваження митних органів
- •§ 3. Правовий статус працівників митних органів
- •Глава 1.
- •§ 1. Завдання та мета діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 2. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 3. Організація діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 1. Міністерство юстиції: його структура, завдання та функції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 2. Порядок діяльності та повноваження Міністерства юстиції
- •§ 3. Система та повноваження територіальних органів юстиції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 4. Порядок організації та діяльності державної виконавчої служби
- •Глава 3. Нотаріат
- •§ 1. Поняття та основні функції нотаріату
- •§ 2. Правовий статус нотаріуса
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 3. Організація та форми діяльності нотаріату
- •Глава 4. Адвокатура
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 1. Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •§ 3. Правовий статус адвоката
- •§ 4. Кваліфікаційні комісії адвокатури
§ 5. Дисциплінарна відповідальність суддів
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду певним органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Так, підставою для виникнення дисциплінарного провадження щодо судді є порушення ним:
— істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі
особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи
справи протягом строку, встановленого законом;
порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи,
зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
систематичне або грубе одноразове порушення правил суд-
дівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому
числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення де-
кларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
До судді, що допустив вище перелічені порушення, може бути застосований єдиний вид дисциплінарного стягнення - догана.
Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Поряд із цим, дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді:
Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суддів
місцевих та апеляційних судів;
Вища рада юстиції — щодо суддів вищих спеціалізованих
судів та суддів Верховного Суду України.
Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здій-
снення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який за результатами такої перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До цього рішення додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки.
Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи.
Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.
Результати розгляду дисциплінарної справи обговорюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб, а саме рішення приймається шляхом голосування більшістю від загального складу Комісії.
При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.
Дисциплінарне стягнення до судді має бути застосоване не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
За наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної ради суддів.
Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у триденний строк після отримання скарги надсилає її разом із матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
