
- •Навчальний посібник
- •Коефіцієнт тертя при ковзанні
- •Вимоги до складування матеріалів, виробів та обладнання на будівельному майданчику
- •Допустимий опір деревини на стиснення й зминання
- •Значення кута (в градусах) природнього укосу призми при зберіганні сипучих будівельних матеріалів
- •1.3. Санітарно-побутове обслуговування працівників на будівельному об’єкті
- •Склад санітарно-побутових приміщень на будівельному майданчику
- •Кількість умивальних кранів і площа умивальних, м2
- •Площа душових і кількість душових сіток
- •Кількість і площа приміщень для особистої гігієни жінок
- •Склад та площі приміщень здоровпунктів на
- •Площа приміщень для відпочинку
- •Основні типові проекти інвентарних приміщень на будівельному майданчику
- •Розділ 2 проектування блискавкозахисту будівель і споруд
- •2.1. Категорії блискавкозахисту
- •1) Металеві комунікації; 2) об’єкт, що підлягає захисту
- •2.2. Види блискавковідводів і їх розрахунок
- •2.3. Конструктивні елементи блискавковідводів
- •Наближені значення імпульсних коефіцієнтів
- •Типові конструкції заземлювачів і значення їх опору розтіканню струму промислової частоти Rp
- •Розділ 3 розрахунок заземлення електрообладнання
- •3.1. Порядок розрахунку заземлюючих пристроїв
- •Коефіцієнти використання вертикальних заземлювачів в і горизонтальних з’єднувальних штаб г
- •Розділ 4 розрахунок штучного освітлення
- •4.1. Метод використання світлового потоку
- •4.2. Метод питомої потужності
- •4.3. Точковий метод розрахунку освітленості приміщення
- •Розв’язок :
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •Розряди робіт, що виконуються та норми освітленості
- •Зони класів приміщень вибухонебезпечності виробничих приміщень
- •Зони класів пожежонебезпечності виробничих приміщень
- •Коефіцієнт використання світлового потоку,
- •Коефіцієнти запасу к, які враховують зменшення освітленості в процесі експлуатації
- •Технічні дані ламп розжарювання загального призначення при напрузі в електромережі 220 в
- •Значення коефіцієнта с для підрахунку
- •Стандартні номінальні значення сили струму (а) для плавких запобіжників, Iст.Зап.
- •Значення коефіцієнта
- •Світлотехнічні характеристики світильників для виробничих
- •Нормативна освітленість будівельних майданчиків в залежності від характеру робіт,що виконуються
- •Типи прожекторів, в залежності від розмірів будівельного майданчика
- •/Допустиме струмове навантаження для електропроводів Iдоп , а/
- •Характеристика та призначення
- •Розділ 5 захист робочих місць від шуму
- •5.1. Фізичні характеристики
- •Коефіцієнти звукопоглинання
- •5.2. Розрахунок ефективності зниження шуму
- •5.3. Розрахунок індексу звукоізоляції одношарових
- •Визначаємо величину зниження рівня шуму
- •5.4. Розрахунок звукопоглинаючого облицювання внутрішніх поверхонь виробничих приміщень
- •Визначити ефективність застосування звукопоглинаючого облицювання приміщення цеху зварювання арматурних каркасів на заводі залізобетонних виробів.
- •Нормативні значення індекса звукоізоляції
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Значення постійної приміщення в1000, м2
- •Звукопоглинаюче облицювання
- •Розділ 6 земляні роботи
- •6.1. Причини травматизму
- •6.2. Загальні вимоги до розробки ґрунтів
- •6.3. Розробка ґрунту з укосами
- •Найбільша допустима крутизна укосів котлованів і траншей у ґрунтах природної вологості
- •6.4. Розробка ґрунту з влаштуванням кріплення
- •6.5. Анкерне кріплення
- •Порядок розрахунку кріплень
- •Обшивка
- •Розрахункові опори деревини при згинанні
- •6.5. Механізована розробка ґрунту
- •Розв’язок:
- •Дальність розлітання кусків мерзлого ґрунту при розрихлюванні
- •Розділ 7 безпека праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт
- •7.1. Загальні вимоги безпеки праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт
- •7.2. Умови безпеки по обладнанню майданчика для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •Навантажувально-розвантажувальні майданчики поділяють на:
- •7.3. Заходи безпеки при навантажуванні транспортних засобів
- •Розміщення вантажів
- •Транспортування
- •7.4. Вимоги безпеки при перевезенні людей
- •Розділ 8 розрахунок небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Розв’язок:
- •Межі небезпечних зон, в яких можливе виникнення небезпеки у зв’язку
- •Шкідливі речовини, що найчастіше зустрічаються на будівельних підприємствах
- •Розв’язок:
- •Розділ 9 пожежна безпека
- •9.1. Пожежно-технічна класифікація
- •9.1.1. Будівельні матеріали
- •9.1.2. Будівельні конструкції
- •9.1.3. Протипожежні перешкоди
- •9.2. Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі
- •9.2.1. Автоматичні установки пожежогасіння та пожежної
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості
- •Вибір типів со для будинків та приміщень різного призначення
- •9.3. Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •9.3. 1. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •9.3.2.Розрахунок надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Значення коефіцієнта (z) участі горючих газів або парів
- •9.3.3. Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Значення коефіцієнта залежно від швидкості повітряного потоку і температури в приміщенні
- •9.3.4.Розрахунок категорії приміщень за пожежною
- •9.3.5. Категорії будинків та окремих протипожежних відсіків за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •9.3.6. Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •9.4. Методики розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •9.4.1.Розрахунок надлишкового тиску та імпульсу хвилі тиску у разі згоряння сумішей горючих газів і парів з повітрям у відкритому просторі
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії а.
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії б.
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії в.
- •9.5 Засоби пожежегасіння
- •9.5.1. Первинні засоби пожежегасіння
- •9.5.2. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Норми належності водяних та водопінних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Придатність вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Додаток 2 до Типових норм належності вогнегасників Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння
- •9.5.3. Призначення і види пожежної автоматики
- •Однотипні за призначенням об'єкти, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (витяг)
- •Список літератури Закони України
- •Постанови Кабінету Міністрів україни
- •Державні стандарти України
- •3. Визначаємо відстані в плані від найближчих світильників до розрахункових точок. 63
- •6.1. Причини травматизму 124
- •9.1.1. Будівельні матеріали 172
- •9.1.2. Будівельні конструкції 173
1) Металеві комунікації; 2) об’єкт, що підлягає захисту
Найменші допустимі відстані SВ1 і SВ2 від тросового блискавковідводу до споруди, що підлягає захисту, визначаються по кривих наведених на рис. 2.4 і 2.5.
Рис.2.4. Найменша допустима Рис. 2.5. Найменша допустима
відстань SВ1 відстань SВ2
Для попередження заносу високих потенціалів через ґрунти, повинна бути забезпечена безпечна відстань Sз між заземлювачем і металокомунікаціями, що підводяться в даний будинок або споруду, в тому числі від електричних кабелів будь якого призначення.
Ця відстань визначається по формулах:
-
для стержневого блискавковідводу;
-
для тросового блискавковідводу.
Відстань Sз - повинна бути не менше 3 м, за виключенням випадків, коли металеві підземні трубопроводи й кабелі не вводяться в будівлю, що підлягає захисту, а відстань до їх вводу в сусідній будинок складає не менше 50 м. В таких випадках відстань Sз може бути зменшена до 1 м.
Величина імпульсного опору заземлювача Ri для кожного окремо розташованого стержневого блискавковідводу і для кожного струмовідводу тросового блискавковідводу повинна бути не більша 10 Ом.
Типові конструкції заземлювачів, що задовольняють цій вимозі, наведені в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)".
Для захисту від ударів блискавки об’єктів ІІ категорії застосовують окремо розташовані або встановлені на об’єкті, що підлягає захисту, неізольовані від нього стержневі й тросові блискавковідводи. Допускається використання в якості блискавкоприймача металевого даху будинку або блискавкоприймальної сітки (із дроту діаметром 6 ... 8 мм і вічками 6х6 см), яка накладається на неметалевий дах. В якості струмовідводів рекомендується використовувати металеві конструкції будівель і споруд, навіть пожежні драбини на будівлях. Імпульсний опір кожного заземлювача повинен бути не більшим 10 Ом.
Захист об’єктів ІІІ категорії від прямих ударів блискавки організується аналогічно, як для об’єктів ІІ категорії, але вимоги до заземлювачів слабші: імпульсний електроопір кожного заземлювача не повинен перевищувати 20 Ом, а при захисті димових труб, водонапірних і силосних башт, пожежних вишок - 50 Ом.
2.2. Види блискавковідводів і їх розрахунок
Будь-який
блискавковідвід захищає від прямих
ударів блискавки певний простір, який
називається зоною захисту. Для одиночного
стержневого блискавковідводу висотою
м зона захисту має форму конуса (рис.
2.6).
Рис. 2.6. Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу висотою до 150 м
Вершина конуса знаходиться на висоті h0 h. На рівні землі зона захисту утворює коло радіусом Rо. Горизонтальний переріз зони захисту на висоті споруди, що підлягає захисту - hx представляє собою коло радіусом Rx.
При цьому габарити конуса захисту приймаються в таких межах:
-
Зона захисту типу А
(2.1)
-
(2.2)
Зона захисту типу Б
Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих величинах hx i Rx може бути визначена по формулі
(2.3)
Для визначення Rx на кресленні (у плані) наносять захищаєму споруду і намічають точку, в якій буде розташований блискавковідвід. З цієї точки проводять коло такого радіуса (Rx), щоб будівля повністю виявилась в середині кола.
Для захисту об’єктів, що мають досить значну довжину, по відношенню до ширини, застосовують подвійний стержневий блискавковідвід, схема якого показана на рис.2.7.
Межі зон захисту з торців будівлі визначають як зони захисту для одиночних стержневих блискавковідводів.
На схемі (рис.2.7) показані два горизонтальних переріза зони захисту - на висоті hx1 і hx2. Розміри h0, R0, Rx1 i Rx2 визначаються як для одиночного стержневого блискавковідводу, по раніше приведеним формулам, для обох типів зони захисту.
Зона захисту типу А |
|
при
|
|
|
|
(2.4) |
hc=h0 - (0,17+ 310-4 h) (L-h); Rcx=R0(hc-hх)/hc; Rc= R0 |
1
1
Рис. 2.7. Зона захисту подвійного стержневого блискавковідводу
висотою до 150 м
-
Зона захисту типу Б
при
(2.5)
hc=h0; Rcx=Rx; Rc=R0hc=h0-0,14(L-1,5h); Rcx=R0(hc-hх)/hc; Rc=R0
При відомих hc, L, Rcx=0 висоту блискавковідводу для зони типу Б визначають:
(2.6)
Якщо
,
їх розглядають як одиночні і в цьому
випадку слід застосовувати тросовий
блискавковідвід.
На рис.2.8 наведена схема одиночного тросового блискавковідводу, де h - висота тросу в точці найбільшого провисання. З врахуванням стріли провисання, при відомій висоті опор hоп, висота стального троса перерізом 35…50 мм2 визначається:
Рис. 2.8. Зона захисту тросового блискавковідводу висотою до 150 м
-
h, м
(2.7)
Довжина прольоту а<120 мДовжина прольоту а>120 м
h=hоп-2 м
h=hоп-3 м
Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу має наступні розміри:
-
Зона захисту типу А
(2.8)
h0=0,85h; r0= (1,35 - 0,0025h)hrx=(1,35 - 0,0025h) (h - hx / 0,85)
Зона захисту типу Б
(2.9)
h0=0,92h; r0=1,7hrx=1,7(h - hx / 0,92)
Висота одиночного тросового блискавковідводу для зони типу Б при відомих величинах hx i rx визначається по формулі:
(2.10)