1) Металеві комунікації; 2) об’єкт, що підлягає захисту

Найменші допустимі відстані S_В1 і S_В2 від тросового блискавковідводу до споруди, що підлягає захисту, визначаються по кривих наведених на рис. 2.4 і 2.5.

Рис.2.4. Найменша допустима Рис. 2.5. Найменша допустима

відстань S_В1 відстань S_В2

Для попередження заносу високих потенціалів через ґрунти, повинна бути забезпечена безпечна відстань S_з між заземлювачем і металокомунікаціями, що підводяться в даний будинок або споруду, в тому числі від електричних кабелів будь якого призначення.

Ця відстань визначається по формулах:

- для стержневого блискавковідводу;

- для тросового блискавковідводу.

Відстань S_з - повинна бути не менше 3 м, за виключенням випадків, коли металеві підземні трубопроводи й кабелі не вводяться в будівлю, що підлягає захисту, а відстань до їх вводу в сусідній будинок складає не менше 50 м. В таких випадках відстань S_з може бути зменшена до 1 м.

 Величина імпульсного опору заземлювача R_i для кожного окремо розташованого стержневого блискавковідводу і для кожного струмовідводу тросового блискавковідводу повинна бути не більша 10 Ом.

Типові конструкції заземлювачів, що задовольняють цій вимозі, наведені в ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)".

Для захисту від ударів блискавки об’єктів ІІ категорії застосовують окремо розташовані або встановлені на об’єкті, що підлягає захисту, неізольовані від нього стержневі й тросові блискавковідводи. Допускається використання в якості блискавкоприймача металевого даху будинку або блискавкоприймальної сітки (із дроту діаметром 6 ... 8 мм і вічками 6х6 см), яка накладається на неметалевий дах. В якості струмовідводів рекомендується використовувати металеві конструкції будівель і споруд, навіть пожежні драбини на будівлях. Імпульсний опір кожного заземлювача повинен бути не більшим 10 Ом.

 Захист об’єктів ІІІ категорії від прямих ударів блискавки організується аналогічно, як для об’єктів ІІ категорії, але вимоги до заземлювачів слабші: імпульсний електроопір кожного заземлювача не повинен перевищувати 20 Ом, а при захисті димових труб, водонапірних і силосних башт, пожежних вишок - 50 Ом.

2.2. Види блискавковідводів і їх розрахунок

Будь-який блискавковідвід захищає від прямих ударів блискавки певний простір, який називається зоною захисту. Для одиночного стержневого блискавковідводу висотою м зона захисту має форму конуса (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу висотою до 150 м

Вершина конуса знаходиться на висоті h₀  h. На рівні землі зона захисту утворює коло радіусом R_о. Горизонтальний переріз зони захисту на висоті споруди, що підлягає захисту - h_x представляє собою коло радіусом R_x.

При цьому габарити конуса захисту приймаються в таких межах:

Зона захисту типу А
(2.1)

(2.2) Зона захисту типу Б

Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих величинах h_x i R_x може бути визначена по формулі

(2.3)

Для визначення R_x на кресленні (у плані) наносять захищаєму споруду і намічають точку, в якій буде розташований блискавковідвід. З цієї точки проводять коло такого радіуса (R_x), щоб будівля повністю виявилась в середині кола.

Для захисту об’єктів, що мають досить значну довжину, по відношенню до ширини, застосовують подвійний стержневий блискавковідвід, схема якого показана на рис.2.7.

Межі зон захисту з торців будівлі визначають як зони захисту для одиночних стержневих блискавковідводів.

На схемі (рис.2.7) показані два горизонтальних переріза зони захисту - на висоті h_x1 і h_x2. Розміри h₀, R₀, R_x1 i R_x2 визначаються як для одиночного стержневого блискавковідводу, по раніше приведеним формулам, для обох типів зони захисту.

Зона захисту типу А
при
(2.4) hc=h0; Rcx=Rx; Rc=R0	hc=h0 - (0,17+ 310-4 h) (L-h); Rcx=R0(hc-hх)/hc; Rc= R0

1

1

Рис. 2.7. Зона захисту подвійного стержневого блискавковідводу

висотою до 150 м

Зона захисту типу Б
при
(2.5) hc=h0; Rcx=Rx; Rc=R0	hc=h0-0,14(L-1,5h); Rcx=R0(hc-hх)/hc; Rc=R0

При відомих h_c, L, R_cx=0 висоту блискавковідводу для зони типу Б визначають:

(2.6)

Якщо , їх розглядають як одиночні і в цьому випадку слід застосовувати тросовий блискавковідвід.

На рис.2.8 наведена схема одиночного тросового блискавковідводу, де h - висота тросу в точці найбільшого провисання. З врахуванням стріли провисання, при відомій висоті опор h_оп, висота стального троса перерізом 35…50 мм² визначається:

Рис. 2.8. Зона захисту тросового блискавковідводу висотою до 150 м

h, м
(2.7) Довжина прольоту а<120 м	Довжина прольоту а>120 м
h=hоп-2 м	h=hоп-3 м

Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу має наступні розміри:

Зона захисту типу А

(2.8) h0=0,85h; r0= (1,35 - 0,0025h)h rx=(1,35 - 0,0025h) (h - hx / 0,85)

Зона захисту типу Б

(2.9) h0=0,92h; r0=1,7h rx=1,7(h - hx / 0,92)

Висота одиночного тросового блискавковідводу для зони типу Б при відомих величинах h_x i r_x визначається по формулі:

(2.10)