
- •Навчальний посібник
- •Коефіцієнт тертя при ковзанні
- •Вимоги до складування матеріалів, виробів та обладнання на будівельному майданчику
- •Допустимий опір деревини на стиснення й зминання
- •Значення кута (в градусах) природнього укосу призми при зберіганні сипучих будівельних матеріалів
- •1.3. Санітарно-побутове обслуговування працівників на будівельному об’єкті
- •Склад санітарно-побутових приміщень на будівельному майданчику
- •Кількість умивальних кранів і площа умивальних, м2
- •Площа душових і кількість душових сіток
- •Кількість і площа приміщень для особистої гігієни жінок
- •Склад та площі приміщень здоровпунктів на
- •Площа приміщень для відпочинку
- •Основні типові проекти інвентарних приміщень на будівельному майданчику
- •Розділ 2 проектування блискавкозахисту будівель і споруд
- •2.1. Категорії блискавкозахисту
- •1) Металеві комунікації; 2) об’єкт, що підлягає захисту
- •2.2. Види блискавковідводів і їх розрахунок
- •2.3. Конструктивні елементи блискавковідводів
- •Наближені значення імпульсних коефіцієнтів
- •Типові конструкції заземлювачів і значення їх опору розтіканню струму промислової частоти Rp
- •Розділ 3 розрахунок заземлення електрообладнання
- •3.1. Порядок розрахунку заземлюючих пристроїв
- •Коефіцієнти використання вертикальних заземлювачів в і горизонтальних з’єднувальних штаб г
- •Розділ 4 розрахунок штучного освітлення
- •4.1. Метод використання світлового потоку
- •4.2. Метод питомої потужності
- •4.3. Точковий метод розрахунку освітленості приміщення
- •Розв’язок :
- •4.4. Розрахунок прожекторного освітлення
- •Розряди робіт, що виконуються та норми освітленості
- •Зони класів приміщень вибухонебезпечності виробничих приміщень
- •Зони класів пожежонебезпечності виробничих приміщень
- •Коефіцієнт використання світлового потоку,
- •Коефіцієнти запасу к, які враховують зменшення освітленості в процесі експлуатації
- •Технічні дані ламп розжарювання загального призначення при напрузі в електромережі 220 в
- •Значення коефіцієнта с для підрахунку
- •Стандартні номінальні значення сили струму (а) для плавких запобіжників, Iст.Зап.
- •Значення коефіцієнта
- •Світлотехнічні характеристики світильників для виробничих
- •Нормативна освітленість будівельних майданчиків в залежності від характеру робіт,що виконуються
- •Типи прожекторів, в залежності від розмірів будівельного майданчика
- •/Допустиме струмове навантаження для електропроводів Iдоп , а/
- •Характеристика та призначення
- •Розділ 5 захист робочих місць від шуму
- •5.1. Фізичні характеристики
- •Коефіцієнти звукопоглинання
- •5.2. Розрахунок ефективності зниження шуму
- •5.3. Розрахунок індексу звукоізоляції одношарових
- •Визначаємо величину зниження рівня шуму
- •5.4. Розрахунок звукопоглинаючого облицювання внутрішніх поверхонь виробничих приміщень
- •Визначити ефективність застосування звукопоглинаючого облицювання приміщення цеху зварювання арматурних каркасів на заводі залізобетонних виробів.
- •Нормативні значення індекса звукоізоляції
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Значення постійної приміщення в1000, м2
- •Звукопоглинаюче облицювання
- •Розділ 6 земляні роботи
- •6.1. Причини травматизму
- •6.2. Загальні вимоги до розробки ґрунтів
- •6.3. Розробка ґрунту з укосами
- •Найбільша допустима крутизна укосів котлованів і траншей у ґрунтах природної вологості
- •6.4. Розробка ґрунту з влаштуванням кріплення
- •6.5. Анкерне кріплення
- •Порядок розрахунку кріплень
- •Обшивка
- •Розрахункові опори деревини при згинанні
- •6.5. Механізована розробка ґрунту
- •Розв’язок:
- •Дальність розлітання кусків мерзлого ґрунту при розрихлюванні
- •Розділ 7 безпека праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт
- •7.1. Загальні вимоги безпеки праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт
- •7.2. Умови безпеки по обладнанню майданчика для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •Навантажувально-розвантажувальні майданчики поділяють на:
- •7.3. Заходи безпеки при навантажуванні транспортних засобів
- •Розміщення вантажів
- •Транспортування
- •7.4. Вимоги безпеки при перевезенні людей
- •Розділ 8 розрахунок небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Розв’язок:
- •Межі небезпечних зон, в яких можливе виникнення небезпеки у зв’язку
- •Шкідливі речовини, що найчастіше зустрічаються на будівельних підприємствах
- •Розв’язок:
- •Розділ 9 пожежна безпека
- •9.1. Пожежно-технічна класифікація
- •9.1.1. Будівельні матеріали
- •9.1.2. Будівельні конструкції
- •9.1.3. Протипожежні перешкоди
- •9.2. Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі
- •9.2.1. Автоматичні установки пожежогасіння та пожежної
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості
- •Вибір типів со для будинків та приміщень різного призначення
- •9.3. Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •9.3. 1. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •9.3.2.Розрахунок надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Значення коефіцієнта (z) участі горючих газів або парів
- •9.3.3. Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Значення коефіцієнта залежно від швидкості повітряного потоку і температури в приміщенні
- •9.3.4.Розрахунок категорії приміщень за пожежною
- •9.3.5. Категорії будинків та окремих протипожежних відсіків за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •9.3.6. Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •9.4. Методики розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •9.4.1.Розрахунок надлишкового тиску та імпульсу хвилі тиску у разі згоряння сумішей горючих газів і парів з повітрям у відкритому просторі
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії а.
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії б.
- •Перевіряємо, чи належить будинок до категорії в.
- •9.5 Засоби пожежегасіння
- •9.5.1. Первинні засоби пожежегасіння
- •9.5.2. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Норми належності водяних та водопінних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Придатність вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Додаток 2 до Типових норм належності вогнегасників Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння
- •9.5.3. Призначення і види пожежної автоматики
- •Однотипні за призначенням об'єкти, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (витяг)
- •Список літератури Закони України
- •Постанови Кабінету Міністрів україни
- •Державні стандарти України
- •3. Визначаємо відстані в плані від найближчих світильників до розрахункових точок. 63
- •6.1. Причини травматизму 124
- •9.1.1. Будівельні матеріали 172
- •9.1.2. Будівельні конструкції 173
6.4. Розробка ґрунту з влаштуванням кріплення
При розробці траншей і котлованів з вертикальними стінками для запобігання обвалів і зсувів ґрунту, встановлюють кріплення. Кріплення виїмок глибиною до 3 м повинні бути, як правило, інвентарними.
У випадку відсутності інвентарних і типових деталей для кріплення траншей і котлованів глибиною до 3 м необхідно:
використовувати для кріплення ґрунтів природної вологості (крім піщаних) дошки товщиною не менше 4 см, а для ґрунтів піщаних і підвищеної вологості — не менше 5 см, закладаючи їх за вертикальні стійки з розпірками;
установлювати стійки кріплень на відстані не більше 1,5 м одна від одної;
розпірки кріплень стійок установлювати на відстані по вертикалі не більш 1 м одна від одної, а під їх кінцями (зверху і знизу) прибивати бобишки;
верхні горизонтальні дошки кріплень, головне призначення яких — перешкоджати випадковому падінню в траншею ґрунту, каменів і інших предметів, варто випускати над бровками виїмки не менше, як на 15 см.
По характеру розташування дощок розрізняють три типи
кріплень:
горизонтальне (рис. 6.1), коли дошки (бруси) розташовують у горизонтальному положенні за стійками, що утримуються розпірками;
вертикальне (рис. 6.2), коли дошки розташовані вертикально за горизонтальними прогонами, що утримуються розпірками. Якщо вертикальні дошки забивають у ґрунт, кріплення називають забійним;
шпунтове (рис. 6.3), коли дошки, розташовані вертикально, обробляються у вигляді шпунтів, що забезпечує щільне їх примикання.
По характеру розташування елементів, що утримують стійки чи прогони, розрізняють також три типи кріплень:
розпірне, коли стійки чи прогони утримуються горизонтальними розпірками (рис.6.4);
анкерне, коли стійки утримуються анкерами (рис. 6.5). Застосовується воно в тих випадках, коли через велику ширину траншеї важко встановити розпірки чи коли розпірки заважають проведенню робіт у траншеї;
Рис. 6.3. Шпунтове
кріплення траншей:
1 – дерев’яний
шпунт;
2 – прогони
1 – стійка; 2 - дошки
(прогони); 3 – стяжка; 4- анкер
6.5. Анкерне кріплення
Рис.
6.4.
Розпірне кріплення:
1
- стійка; 2 – бобишка;
3- розпірка
п
ідкісне, коли вертикальні стійки утримуються підкосами (рис. 6.6).
П
Рис.
6.6.
Підкісне кріплення
1 – стійка;
2 -
дошки (прогони);
3 – бобишки; 4 -
підкіс
Кріпильний матеріал незалежно від довжини і маси варто подавати у виїмку механізованим способом. Скидати його в траншеї чи котловани забороняється.
За станом кріплень необхідно вести систематичне спостереження. З настанням морозів чи відлиг їх потрібно щодня перевіряти і заносити результати перевірки у журнал проведення робіт. Кріплення, встановлені узимку, з настанням потепління оглядати потрібно особливо ретельно і при необхідності підсилювати.
Розбирати дощаті кріплення траншей і котлованів у стійких ґрунтах необхідно в напрямку знизу вгору по ходу зворотного засипання ґрунту, видаляючи одночасно не більше 3 дощок, а в сипучих чи нестійких ґрунтах -не більше однієї. При видаленні дощок необхідно відповідно переставляти розпірки. Розбирання кріплень роблять під спостереженням виконроба чи майстра.
Зворотне однобічне засипання траншей і котлованів, у яких змуровані підпірні стінки, стіни підвалів і фундаментів, можна робити тільки після досягнення бетоном (розчином) необхідної міцності і перевірки розрахунком стійкості кладки.
Рис.
6.7. Кріплення траншей дерев’яними
щитами з металевими розпірками
1 – стійка; 2 –
розпірка;
3
– бобишка
Рис. 6.8 Кріплення
траншей системи ЦНИИОМТП 1
– трубчаті стійкі;2 - муфти ; 3 – подовжена
вставка розпірки; 4 – коротка вставка
розпірки; 5 – гільза; 6 – металевий
гвинт; 7 – втулка; 8 – скоба; 9 – гайка
У
тих місцях, де розбирання кріплень у
сипучих ґрунтах чи пливунах може
викликати ушкодження суміжних споруд
(фундаментів, підпірних стін, трубопроводів
і т.п.), їх необхідно видаляти не цілком,
а частково.
При розробці траншей роторними чи траншейними екскаваторами доцільно застосовувати інвентарні кріплення, установлювати які можна тільки зверху.
Найпростішим видом інвентарних кріплень є дерев'яні щити з металевими розпірками (рис. 6.7). Маса дерев'яного щита з просвітами складає близько 90 кг, розпірки — 8 кг. При установці стійки опускають по обидва боки в траншею і заглиблюють загостреними кінцями в ґрунт до 0,3 м, зверху закріплюють металевими розсувними розпірками.
Д
Рис. 6.9. Інвентарні
сходові кріплення
Інвентарні сходові кріплення (рис. 6.9). Основним елементом цих кріплень є розсувні драбини, що складаються з металевих трубчастих стійок і гвинтових розпірок. Кріплення траншей розсувними драбинами виконують зверху. Їх установлюють двоє робітників. Загальна маса ланки кріплень 64,3 кг, призначені вони для кріплення траншей глибиною 3м, шириною 0,8—1,1 м.