2. Статуси податкового боргу.

Статуси податкового боргу визначаються шляхом оцінки стану правового регулювання щодо утвореного податкового боргу платника податків та визначення вірогідності його погашення. З метою надання більш чіткої характеристики цього інституту податкового права податковий борг класифікують за двома основними критеріями: за механізмом формування та за характером заходів стягнення.

Податковий борг платника може перебувати у таких статусах:

• інертному;

• дієвому.

Інертний статус – це статус, у якому органи ДПС не застосовують ніяких заходів стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в держреєстрі застав нерухомого майна і опису заставного майна та виключний спосіб - арешт активів.

Розрізняють такі види інертного статусу, до яких може бути віднесено податковий борг платника до податкової вимоги, податкова вимога.

Дієвий статус - це статус податкового боргу боржника, в якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

Розрізняють п'ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесено податковий борг:

• активний;

• пасивний;

• при процедурі банкрутства;

• розстрочення (відстрочення);

• безнадійний.

3. Джерела інформації та порядок формування даних про податкових борг. Картка боржника.

Формування даних про податковий борг

Податковий борг виникає за платежем за певний період як різниця між нарахованими та сплаченими сумами податкових зобов’язань, а його абсолютна величина визначається від’ємним сальдо розрахунків з бюджетом на фіксовану дату.

Основні звітні показники податкового боргу:

• податковий борг на початок періоду;

• сформований податковий борг за період;

• зменшений податковий борг за період;

• податковий борг на кінець періоду;

• новостворений податковий борг на кінець періоду.

Податковий борг на початок періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників.

Сформований податковий борг за період – це сума податкового боргу, що виникла протягом визначеного періоду, без урахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період.

Сформований податковий борг за період може виникнути у разі несплати у граничний термін:

- узгоджених поточних податкових зобов'язань платника;

- донарахованих за результатами документальних перевірок узгоджених

податкових зобов'язань (у т. ч. пені та штрафних санкцій);

- штрафних санкцій, а також нарахованої пені;

- відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань.

Зменшений податковий борг за період – це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (залежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховано таке зменшення).

Податковий борг на кінець періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на початок визначеного періоду за певною кількістю боржників, збільшена на суму сформованого податкового боргу за період та зменшена на суму, зараховану в погашення (зменшення) податкового боргу за такий період.

Новостворений податковий борг на кінець періоду – це та частина суми сформованого податкового боргу за період, яка відповідно до і с н у ю ч о г о порядку обліку платежів у картках особових рахунків платників податків залишилася непогашеною на останній день такого періоду.

Визначення пріоритетів у роботі

При визначенні пріоритетів у роботі щодо погашення податкового боргу враховуються:

• суми випадку податкового боргу;

• строк її виникнення;

• ризик втрати надходжень;

• співвідношення витрат на здійснення заходів стягнення до потенційної суми надходжень від їх застосування;

• статус податкового боргу.

Працівники підрозділу стягнення податкового боргу несуть персональну відповідальність за опрацювання у встановлені строки усіх випадків податкової заборгованості, закріплених за ними.