3. Гарантійні зобов’язання та тривалість експлуатації озброєння

Гарантійні зобов’язання, тривалість експлуатації, порядок продовження призначених термінів (показників) експлуатації

Гарантійні зобов’язання – це зобов’язання підприємства-виробника (ремонтного підприємства) перед військовою частиною гарантувати на протязі встановленого гарантійного терміну або гарантійного напрацювання відповідну якість зразка, який поставляється, експлуатаційним і нормативно-технічним документам, безкоштовно усувати дефекти, що були виявлені в цей період, або заміняти дефектні зразки при дотриманні військовою частиною умов експлуатації.

Гарантійні зобов’язання (гарантійне напрацювання, гарантійний термін) встановлюються на зразок у цілому, а також можуть бути встановлені на його складові частини і комплектуючі елементи (окремі агрегати, вузли, деталі, комплекти ЗІП). Вони відображаються, як правило, у формулярі (паспорті) зразка.

В гарантійний термін не зараховується час, коли зразок був несправний з вини постачальника. Після усунення несправності гарантійний термін продовжується на строк, протягом якого зразок РАО був несправним, про що робиться відмітка, яка посвідчується представником постачальника, у формулярі (паспорті) зразка.

Гарантійні зобов’язання закінчуються при вичерпанні хоча б одного з параметрів напрацювання (кількість циклів, годин, пострілів та ін.) або терміну. Якщо експлуатаційній документацією передбачена заміна окремих комплектуючих елементів після вичерпання гарантійного напрацювання (терміну), подальша їх експлуатація не допускається.

Після закінчення гарантійних зобов’язань на ракети рішення щодо їх подальшої експлуатації (про встановлення термінів технічної придатності) приймається Центральним постачальним органом РАО.

Тривалість використання озброєння визначається напрацюванням або календарним терміном експлуатації до середнього, капітального, регламентованого ремонту і списання. На основі вимог діючих наказів та експлуатаційної документації, а також з врахуванням вимог боєготовності, безпеки експлуатації та економічної доцільності тривалість використання озброєння встановлюється для:

а) артилерії, мінометів, стрілецької зброї, оптичних приладів – 40 років;

б) електронно-оптичних і квантових приладів, топоприв’язчиків, стабілізаторів, пунктів (приладів) керування і наведення, наземного обладнання ракетних комплексів оперативно-тактичного і тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів і радіолокаційних станцій – 25-30 років;

в) наземного обладнання зенітно-ракетних комплексів військ ППО Сухопутних військ – 20 років.

г) решти, які не входять до складу зазначених груп  – 40 років.

Після вичерпання указаного напрацювання або календарної тривалості експлуатації озброєння підлягає списанню.

При задовільному технічному стані тривалість його експлуатації продовжується на один рік на підставі актів технічного стану (форма 12 і 13 Керівництва…(наказ МО від 1979 р. № 260)), які складаються комісією військової частини під керівництвом заступника командира з озброєння (начальника служби РАО). Рішення стосовно продовження експлуатації зразка РАО заноситься у формуляр зразка.

На окремі складові частини і комплектуючі елементи зразків РАО (газові турбіни, приводні ремені та ін.) експлуатаційною документацією або іншими керівними документами може бути встановлений ресурс (термін служби), при вичерпанні якого ці складові частини (комплектуючі елементи) підлягають обов’язковій заміні з наступним їх ремонтом або списанням. Тривалість експлуатації їх не продовжується. Продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин) здійснюється для конкретного типу зразка або окремих партій виробів об’єднаних за періодом їх виготовлення (вводу до експлуатації) з урахуванням умов експлуатації, вимог безпеки для життя і здоров’я людей, охорони оточуючого середовища. Ці заходи проводять для найбільш повного використання ресурсу, терміну служби і терміну збереження виробів з метою економії матеріальних і фінансових коштів. При цьому заходи плануються і можуть проводитись окремо за складовими частинами, комплектуючими виробами, матеріалами та речовинами зразка або зразками (системами, комплексами) в цілому.

Продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин) здійснює розробник виробу на основі заявки замовника. При цьому безпосередніми виконавцями можуть бути представники:

- розробника виробу;

- виробника виробу;

- підприємства промисловості за видами озброєння;

- організації замовника.

Взаємні зобов’язання розробника, виробника і замовника на період продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин) визначають сумісним рішенням.

Заходи з продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин), які знаходяться в експлуатації (зберіганні), включають:

- розробку, узгодження і затвердження рішення на проведення робіт з продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин), програми з планом-графіком робіт;

- відпрацювання технічного рішення стосовно можливості продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин);

- проведення робіт, передбачених програмою, аналіз одержаної інформації і результатів, проведення необхідних техніко-економічних розрахунків і оцінок, розробку висновків за результатами виконаних робіт;

- підготовку, узгодження і затвердження рішення стосовно заходів із забезпечення експлуатації виробів на визначений період;

- реалізацію заходів, передбачених рішенням на продовження встановленого ресурсу або терміну служби виробу (складових частин).