
- •Методична розробка
- •1 Очистка свердловини від піщаних пробок желонками, безтрубними гідробурами
- •Рекомендовані області застосування желонок:
- •2 Способи і технології промивання свердловин
- •2.1 Пряма промивка свердловин
- •2.2 Пряма швидкісна промивка свердловин
- •Промивання свердловини
- •З метою видалення піщаних пробок:
- •2.3 Зворотна промивка свердловин
- •2.4 Комбінована промивка свердловин
- •Для комбінованого промивання:
- •11, 13, 15 І 16 – крани; 12 – труба; 14 – трійник викидної лінії.
- •Перелік посилань на джерела
Промивання свердловини
Рисунок 7 – Схема прямого швидкісного промивання свердловини
З метою видалення піщаних пробок:
1,2,5 – крани; 3 – викид у чан; 4 – викид від насоса;
6 – свердловина; 7 – трійник; 8 – промивальна головка.
Не припиняючи прокачування рідини, відгвинчують підвертлюжний патрубок від колони промивальних труб. Коли залишається відгвинтити 2-3 нитки різзі, відкривають кран 2 і закривають кран 1, переключаючи промивальну рідину із вертлюга на ємність. Відгвинтивши остаточно підвертлюжний патрубок, встановлюють і закріплюють покришку промивальної головки. Після цього відкривають кран 5 і закривають кран 2, продовжують пряму промивку, прокачуючи рідину через промивальну головку (по кільцевому зазору в корпусі) доти, поки чергова труба не буде підготовлена до нарощування.
Підготувавши чергову трубу, припиняють циркуляцію, відкриваючи кран 2 і закриваючи кран 5, подають рідину на ємність, знімають покришку і вгвинчують на 2-3 нитки чергову трубу в муфту опущеної труби і відновлюють циркуляцію уже через вертлюг, відкриваючи кран 1 і закриваючи кран 2, а потім догвинчують чергову трубу.
Дальше продовжують промивку в описаному порядку.
При цьому способі промивки, перерви в циркуляції рідини при нарощуванні труб короткотривалі, що попереджає прихоплення труб піском і дозволяє нарощувати труби без прокачки рідини до чистої води. За цим способом здійснюється пряма і майже неперервна промивка пробки.
2.3 Зворотна промивка свердловин
При зворотній промивці (зворотному промиванні) промивальна рідина подається в кільцевий простір між НКТ і експлуатаційною колоною, а розмита піщана пробка виноситься рідиною по НКТ (Рис.4б). Це дає змогу досягти вищих швидкостей висхідного потоку рідини для успішного винесення піску і зменшення тривалості часу вимивання піщаної пробки.
Для герметизації гирла свердловини при зворотній промивці використовують сальник (промивальну головку).
Промивальна головка (рис.8) складається з корпусу 8, виготовленого з металевого патрубка з привареним відводом 9 для приєднання викидної лінії промивального агрегату. У середині корпусу приварено конус 7 для заклинювання гумового ущільнення 6. На верхню частину корпусу нагвинчено гайку 1 з руків‘ями 2 для затискання гумового ущільнення та посадки на неї колони промивальних труб з елеватором під час нарощування чергової труби. Шпильку 4, шайбу 5 та кільце 3 разом з гумовим ущільненням 6 виготовляють як одне ціле у спеціальній пресформі. У нижній частині корпусу є фланець 10 для кріплення сальника до трійника або хрестовини. Сальник для зворотного промивання свердловини діє подібно поршню, що самоущільнюється. Тиск промивної рідини розширює гумове ущільнення і тим самим герметизує затрубний простір.
Рисунок 8 – Промивальна головка (сальник)
для зворотного промивання:
1 – гайка; 2 – руків‘я; 3 – кільце; 4 – шпилька; 5 – шайба;
6 – гумове ущільнення; 7 – конус; 8 – корпус; 9 – відвід;
10 – фланець.
Для проходження муфти через сальник, трохи повертаючи кришку, послаблюють гумову манжету. Після пропускання муфти, обертаючи кришку в зворотній бік (направо), манжету знову притискають до промивальних труб. Труби опускають, не припиняючи прокачування рідини.
Подавання рідини здійснюють через хрестовину або через патрубок промивальної головки, а відведення – через вертлюг або через спеціальну відвідну головку, що вкручується в муфту верхньої труби.
Висхідний потік рідини із свердловини піднімається по промивальних трубах, проходить через відвід, шланг і надходить у ємність.
Для нарощування наступної труби циркуляцію рідини аналогічно прямому промиванню припиняють.
Зворотне промивання дає змогу забезпечити повніше винесення піску (більша швидкість у насосно-компресорних трубах), менш тривале вимивання (об‘єм НКТ менший від об‘єму кільцевого простору), коли здійснюється циркуляція до виходу чистої рідини, виключаючи прихоплення НКТ ( у кільцевому просторі знаходиться чиста рідина), здійснюється за меншого тиску на насосах (менша витрата рідини), але ефективність розмивання пробки є нижчою, а також необхідно застосовувати спеціальне обладнання для герметизації гирла.