3. Допуск до залікової роботи,

її проведення та оцінювання

3.1. Студент допускається до залікової роботи лише у разі, коли відсутні обставини (підстави), зазначені у п.3.2.

3.2. Обставинами (підставами), які зумовлюють недопуск до залікової роботи, є:

а) невідпрацювання у встановлені терміни 2-х і більше пропущених практичних занять за Модулем 1 та 3-х і більше пропущених практичних занять за Модулем 2;

б) відсутність оцінки по кожній з обов’язкових форм оцінювання поточної успішності в межах відповідного модуля;

в) одержання в межах поточної успішності загальної оцінки менше 20 балів.

3.3. Залікова робота виконується у письмовому вигляді. Про елементи залікової роботи, особливості її проведення та оцінювання викладач, що веде практичні заняття, повинен поінформувати студентів не пізніше, ніж за місяць до її написання.

4. Робота студентів в позааудиторний час.

4.1. Студент, що пропустив практичне заняття, може відпрацювати його під час чергування на кафедрі викладача, який веде практичні заняття у його групі. При цьому відпрацювання має здійснюватися в межах тих обов’язкових форм оцінювання поточної успішності, які були передбачені викладачем саме для пропущеного студентом заняття. Не допускається відпрацювання більше ніж одного пропущеного практичного заняття за один раз.

4.2. За загальним правилом, відпрацювання пропущених занять у межах відповідного модуля має відбутися до дня написання підсумкової модульної контрольної роботи. Відпрацювання пропущеної підсумкової модульної контрольної роботи повинно відбутися не пізніше 2-х тижнів з дня її написання. У випадку тривалої хвороби студента або з інших поважних причин терміни відпрацювання можуть бути продовжені.

4.3. Одержані в межах відповідних форм оцінювання поточної успішності оцінки не перескладаються.

4.4. Викладачі повинні забезпечити студентам, які не мають оцінки за усну відповідь на практичних заняттях в межах відповідного модулю, можливість одержати одну таку оцінку до моменту написання підсумкової модульної контрольної роботи. Одержання додаткової оцінки за усну відповідь в межах кожного модулю в позааудиторний час допускається лише за згодою викладача..

Додаток 1. Особливості обчислення підсумкової оцінки за 100-бальною шкалою з урахуванням окремих складових

Орієнтири	Модуль 1	Модуль 2	Залікова робота	Підсумкова оцінка
Максимальна сума балів, яку може одержати студент упродовж семестру	25	35	40	100
Сума балів, яку реально одержав студент упродовж семестру (приклад)	17	24	25	66

Додаток 2. Загальні орієнтири щодо Модулю 1 та Модулю 2 спецкурсу «Проблеми призначення покарання»

№	Модулі/Теми	Кількість годин
Модуль 1		6
1.	Призначення покарання як специфічний етап застосування кримінально-правових норм	1
2.	Методологічні основи призначення покарання	1
3.	Застосування судом загальних засад призначення покарання	2
4.	Особливості призначення окремих видів покарань	2
Модуль 2		8
5.	Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті	1
6.	Пом’якшення покарання при його призначенні	1
7.	Призначення покарання за сукупністю злочинів	3
8.	Призначення покарання за сукупністю вироків	3

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ФОРМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

(зразки вирішення задач і завдань)

ЗРАЗОК

ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ

З НАПИСАННЯ МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВИРОКУ

ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Задача №7 (Практикум (3-є видання), с.351; наводиться фрагмент щодо Віщуна)

«Вирішуючи питання про міру покарання підсудному С.В. Віщуну, суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого злочину – характер і ступінь його суспільної небезпеки; за характером суспільної небезпеки цей злочин є найтяжчим злочином проти життя людини – найвищої соціальної цінності в Україні; підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого С.В. Віщуном злочину суд вбачає в тому, що він містить декілька обтяжуючих обставин, передбачених ч.2 ст.115 КК України, і здійснений підсудним щодо близької для нього людини – його дружини;

особу винного – за місцем роботи С.В. Віщун характеризується в цілому позитивно, за місцем проживання – неоднозначно (належне виконання батьківських обов’язків супроводжувалося численними сварками з дружиною, що негативно впливало на психіку неповнолітньої доньки); суд також бере до уваги, що на досудовому слідстві і під час судового розгляду підсудний визнав свою вину, але не розкаявся у вчиненому;

обставини, що обтяжують покарання, – тяжкі наслідки, завдані злочином, та вчинення його щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.

Обставин, що пом’якшують покарання С.В. Віщуна, суд не вбачає.

При призначенні покарання підсудному С.В. Віщуну суд враховує стадію вчиненого ним злочину – мав місце незакінчений замах на умисне вбивство при обтяжуючих обставин, однак з боку підсудного були вчинені всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця. Оскільки найбільш суворим видом покарання за ч.2 ст.115 КК України є довічне позбавлення волі, положення ч.3 ст.68 КК України до С.В. Віщуна не застосовується.

Суд також бере до уваги те, що злочин було вчинено у співучасті і підсудний С.В. Віщун діяв як підбурювач (ініціатор).

З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне призначити підсудному С.В. Віщуну основне покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до середнього показника (медіани), передбаченого санкцією ч.2 ст.115 КК України, і додаткове покарання у виді конфіскації майна.»

ЗРАЗКИ

ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

З НАПИСАННЯ ФРАГМЕНТУ РЕЗОЛЮТИВНОЇ ЧАСТИНИ ВИРОКУ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Задача №1.

(“Класична сукупність”)

Дороша було засуджено за ч.2 ст.286 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, за ч.1 ст.135 КК - до обмеження волі на строк 2 роки, за ч.2 ст. 342 КК - до штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Дорошу буде призначене остаточне покарання, обравши найбільш суворий з можливих його варіантів.