
- •Тема 7. Підприємництво.
- •1. Сутність, особливості і функції підприємництва.
- •Особливості підприємницької діяльності:
- •Функції підприємництва:
- •2. Цілі, перешкоди і показники підприємницької діяльності.
- •3. Умови здійснення підприємницької діяльності.
- •Умови підприємницької діяльності:
- •4. Основні види підприємництва та їх характеристика.
Тема 7. Підприємництво.
1. Сутність, особливості і функції підприємництва.
2. Цілі, перешкоди і показники підприємницької діяльності.
3. Умови здійснення підприємницької діяльності.
4. Основні види підприємництва та їх характеристика.
1. Сутність, особливості і функції підприємництва.
Підприємництво є необхідною і визначальною ознакою ринкової економіки, її обов’язковим елементом. Це явище досить широке і багатомірне. Тому в економічній теорії поняття “підприємництво” розглядається як різноаспектне. Воно включає в себе підприємницьку здібність, власне підприємництво і його суб’єкти.
I. Підприємницька здібність (заповзятливість) – це особливий вид здібностей людини, пов’язаний з ефективним використанням в певній комбінації природних, трудових і капітальних ресурсів для створення товарів і послуг і доведення їх до споживача.
Підприємництво настільки важливе в ринковій економіці, що його часто називають четвертим фактором виробництва. Але не всі люди в однаковій мірі володіють таким природним даром як підприємницька здібність. В зарубіжній літературі вважається, що таким талантом наділені тільки 5 – 10% людей.
В сучасній економіці підприємницька здібність визначається не тільки природним талантом. Природного таланту не завжди достатньо. Особлива роль тепер належить освіті і досвіду, накопиченому людиною. Отже, підприємницька здібність це не тільки природний дар, але і сума набутих знань, навичок і досвіду.
II. Підприємництво – це процес пошуку нових можливостей для ведення будь-якої діяльності, в ході якої впроваджуються нові технології, здійснюється вкладення капіталу в нові сфери, долаються старі стереотипи і границі. Підприємництво можна розглядати в широкому значенні і у вузькому розумінні.
В широкому значенні підприємництво – це явище, яке спостерігається в різних сферах життя, а не тільки як елемент, що властивий виключно економіці. В даному випадку передбачається, що людиною за її ініціативою здійснюються якісь дії (наприклад, привести в порядок своє житло, робоче місце і т.п.).
У вузькому розумінні підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність людей, спрямована на одержання прибутку, за допомогою створення і реалізації товарів та послуг.
Першим теоретиком в дослідженні підприємництва вважається французький економіст Рішар Кантільон (початок XVIII ст.).
Особливості підприємницької діяльності:
1. Ініціативність, тобто прагнення щось здійснити, пошук нових можливостей, створення нових комбінацій ресурсів в економічній діяльності.
2. Ризик, причому свідомий ризик. Підприємець не має ніяких гарантій, що його товар куплять, що одержана виручка покриє витрати і принесе йому прибуток. Ризик можна частково скоротити, мінімізувати шляхом страхування, або шляхом об’єднання капіталів тощо, але його неможливо повністю звести до нуля.
3. Відповідальність. Підприємець самостійно приймає рішення і сам відповідає своїми коштами і майном за результати господарської діяльності.
III. Суб’єктами підприємництва тобто підприємцями є люди (одна людина або група людей), які самостійно на свій страх і ризик організовують і здійснюють певний вид господарської діяльності, не заборонений діючим законодавством країни, з метою одержання доходу. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути приватні особи – організатори одноосібної та великої економічної діяльності, а також група юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами.
На думку більшості авторів, підприємець це центральна фігура в ринковій економіці і активний суб’єкт економічних процесів.
В сучасній ринковій економіці розрізняють три типи підприємців:
– підприємець-власник підприємства (капіталу) або співвласник;
– підприємець-орендар. Який купує на певний час право користування землею, приміщенням тощо;
– підприємець-менеджер, що володіє часткою власності, але не до початку економічної діяльності, а згодом. Це стимулює його до ефективного управління не своїм, у загальному плані, капіталом.
Вітчизняна наука частіше вживає термін “підприємництво”, тоді як за кордоном ширше використовується термін “бізнес”. Розглянемо співвідношення понять “бізнес” та “підприємництво”.
Бізнесмен – це людина, що має свою справу. Часто таких людей називають підприємцями. Але з точки зору економічної науки бізнесмен може виконувати просто відтворювальну функцію, тобто з року в рік виробляти одні й ті самі товари та послуги. Підприємці ж є новаторами, яких відрізняє з-поміж інших людей творчий пошук, відкриття, бажання освоювати нові ринки збуту, запроваджуючи нові форми організації виробництва та збуту, віднаходити нові ресурси та їхні комбінації, свідомий ризик тощо.