- •Кафедра буріння нафтових і газових свердловин
- •1 Предмет і методи дисципліни
- •2 Загальні відомості про будову землі
- •3 Будова гірських порід
- •3.1 Загальна систематика гірських порід
- •3.2 Петрографічні особливості будови гірських порід
- •3.3 Неоднорідність гірських порід
- •4 Пластові Флюїди
- •4.1 Загальна характеристика пластових флюїдів
- •4.2 Фізичні властивості пластових флюїдів
- •4.3 Молекулярно-поверхневі явища в пористому
- •5 Елементи механіки суцільних середовищ
- •5.1 Напруження і деформації суцільних середовищ
- •5.2 Основні рівняння механіки суцільних середовищ
- •5.3 Математична постановка задачі механіки
- •5.4 Рівняння напружено-деформованого стану
- •5.5 Теорії міцності
- •5.6 Основні поняття теорії фільтрації
- •6 Фізичні властивості гірських порід
- •6.1 Класифікація фізичних властивостей
- •6.2 Гравітаційні властивості
- •6.3 Механічні властивості
- •7 Напружений стан гірських порід в умовах природного залягання
- •8 Напружений стан гірських порід довкола бурової свердловини
- •8.1 Механізм проявлення гірського тиску
- •8.2 Термічні напруження в гірських породах
- •8.3 Гідродинамічні коливання тиску
- •8.4 Умови стійкості стінок свердловини
- •8.5 Гідророзрив пласта
- •8.6 Вплив свердловини на деформування гірських
- •8.7 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
- •9 Енергетичні закони руйнування (диспергування) крихких тіл
- •Продуктів руйнування
- •10 Закономірності руйнування і показники механічних властивостей гірських порід при втискуванні
- •10.1 Основні схеми взаємодії елементів озброєння
- •10.2 Фізичні явища при руйнуванні гірських порід
- •10.3 Напружений стани гірських порід при втискуванні
- •10.4 Втискування плоского циліндричного індентора
- •10.5 Втискування сферичного індентора
- •10.6 Втискування інденторів різної форми
- •10.7 Механізм руйнування гірських порід при
- •Вплив дотичного навантаження на розподіл
- •10.9 Визначення показників механічних властивостей гірських порід методом статичного втискування штампа
- •10.10 Класифікація гірських порід
- •11 Руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •11.1 Основні принципи і схеми вивчення динамічного
- •11.2 Руйнування гірських порід при
- •11.3 Взаємозв’язок характеристик порід, визначених при статичному і динамічному втискуванні
- •12 Абразивність гірських порід
- •12.1 Основні поняття про зношування металів
- •12.2 Фактори, що впливають на абразивність
- •12.3 Методи і схеми вивчення зношування металів
- •13 Буримість гірських порід
- •Перелік рекомендованих джерел
12.2 Фактори, що впливають на абразивність
гірських порід
Абразивність гірської породи, як і будь-який інший показник механічних властивостей, відображає її прояв у конкретних умовах роботи. Зміна цих умов може стати причиною такої суттєвої зміни процесу зношування, що отримані в інших умовах показники не будуть ні якісно, ні кількісно характеризувати цей процес.
Усі фактори, які впливають на процес абразивного зношування, можна умовно розділити натри групи: природні, технічні і технологічні.
Головними природними факторами є мікротвердість породоутворюючих мінералів; різниця між мікротвердістю різних складових мінералів; твердість породи; розміри і форма кристалітів чи уламків, з яких складається порода; шорсткість поверхні породи, фізико-хімічні властивості пластового флюїду та ін.
Абразивність породи із збільшенням мікротвердості складових мінералів в цілому зростає. Однак, якщо внутрішня структура породи така, що на її поверхні немає виступів ( шорсткість поверхні незначна), її абразивність буде невеликою.
Різниця мікротвердості мінералів, з яких складається порода, істотно впливає на абразивні властивості останньої. Якщо різниця мікротвердості велика, то порода, як правило, є сильно абразивною. Але при цьому суттєвим є абсолютне значення мікротвердості найтвердіших і найм’якіших мінералів. Коли найбільша мікротвердість менша за твердість металу, то виступи на поверхні породи будуть зминатися, і дряпання чи мікрорізання не буде; коли ж найменша мікротвердість не забезпечує утримання твердіших частинок в масиві, кристаліти будуть вириватися з породи і перекочуватися між породою та інструментом, виконуючи функцію своєрідного підшипника.
На взаємозв’язок твердості породи за штампом і абразивністю є різні погляди. За дослідженнями А.І. Співака порода з меншою твердістю має більшу абразивність. Л.І. Барон прийшов до висновку, що чіткої залежності між твердістю і абразивністю немає. За дослідженнями А.І Волобуєва (ІФНТУНГ) найбільш абразивними є породи середньої твердості, однак розкид експериментальних даних для таких порід найбільших. Для твердих порід отримано стабільніші показники абразивності, а у м’яких породах отримано менші показники абразивності, хоча розкид даних є суттєвим.
Розміри і форма мінеральних зерен також визначають абразивність породи. Із збільшенням розмірів мінеральних частин зменшується кількість контактів породи з металом, відповідно зростають контактні тиски і при достатній мікротвердості мінералів може початися процес мікрорізання – абразивність буде більшою. Якщо порода складається із загострених уламків чи кристалітів, абразивність породи також більша.
Фізико-хімічні властивості пластового флюїду можуть суттєво впливати на абразивне зношування, але цей вплив може бути різним залежно від того, які процеси –охолодження, змащування, корозійний вплив, оновлення ріжучих виступів – є основним. Наприклад, якщо пластовий флюїд – нафта, вона діє як мастильний матеріал, і абразивність зменшиться. Якщо ж пластовий флюїд має високу мінералізацію, то абразивність збільшиться за рахунок корозійно-дисперсних процесів.
До технічних факторів, що впливають на абразивність порід, належить насамперед твердість матеріалу, з якого виготовлений буровий інструмент, його пружні властивості (зокрема, модуль Юнга), форма деталі.
Якщо мікротвердість металу більша за мікротвердість мінералів, то абразивне зношування буде незначним.
Чим жорсткіший матеріал, що контактує з породою, тим імовірніше збільшення абразивного зношування, зрозуміло, при інших рівних умовах. Це пояснюється тим, що в жорсткішому тілі виникають більші контактні тиски. І, навпаки, в податливішому матеріалі динамічні навантаження зменшуються, що зменшує його зношування.
Що до форми деталей бурового інструменту – загострені тіла зношуються інтенсивніше, аніж тіла заокругленої, притупленої форми. Саме тому в шарошкових долотах, призначених для буріння в абразивних породах, використовується озброєння сферичної чи заокругленої форми, хоча з точки енергетики руйнування породи сфера є не найкращим індентором.
З технологічних факторів, що впливають на абразивне зношування, слід назвати контактний тиск, швидкість ковзання(кочення), фізико-хімічні властивості промивальної рідини, схему взаємодії елементів долота з породою.
При збільшенні контактних тисків абразивне зношення також зростає. Збільшується воно і з ростом швидкості ковзання (кочення), хоча коефіцієнт тертя може зменшитися внаслідок виникнення пластичних деформацій і зміни температурного режиму.
В зв’язку з цим виникає цікаве практичне питання, на якому режимі краще руйнувати породу: при значному навантаженні і малій швидкості обертання породоруйнівного інструменту ( так званий „силовий режим ”), чи навпаки – зменшити навантаження на долото і збільшити швидкість його обертання („швидкісний режим ”)? В твердих абразивних породах доцільно використовувати „силовий режим ”, а м’яких мало абразивних породах – „швидкісний режим ”. Для руйнування м’якої породи достатньо незначних контактних тисків, а збільшення швидкості обертання долота забезпечить більшу частоту взаємодії елементів долота з породою і, відповідно, зростання механічної швидкості буріння. У твердих породах контактні тиски, які забезпечать об’ємний режим руйнування, є великими. Через технічні і технологічні обмеження при цьому не вдається забезпечити великі швидкості ковзання чи кочення.
Щодо впливу фізико-хімічних властивостей бурового розчину, в якому відбувається взаємодія інструменту з породою, то вона аналогічна дії природних пластових флюїдів, про що говорилося раніше. Абразивне зношування можна суттєво зменшити, якщо в циркуляційний агент додати спеціальні мастильні домішки. Слід лише додати, що в буровому розчині можуть знаходитися хімічні реагенти, які попереджують ускладнення, але чинять на інструмент корозійну і дисперсійну дію.
Як впливає на абразивне зношування схема взаємодії породоруйнуючих елементів з породою розглянемо на прикладі роботи двох типів доліт: ріжучої і дроблячої дії.
У доліт ріжучої дії породоруйнуючі елементи постійно контактують з породою, проходячи за один оберт значний шлях (робота сил тертя пропорційна шляху), тому в абразивних породах зношення такого інструменту буде великим.
При роботі доліт дроблячої дії руйнування породи відбувається за рахунок втискування, взаємне переміщення елементів озброєння долота і породи є мінімальним, тому зношування буде меншим.
