- •Кафедра буріння нафтових і газових свердловин
- •1 Предмет і методи дисципліни
- •2 Загальні відомості про будову землі
- •3 Будова гірських порід
- •3.1 Загальна систематика гірських порід
- •3.2 Петрографічні особливості будови гірських порід
- •3.3 Неоднорідність гірських порід
- •4 Пластові Флюїди
- •4.1 Загальна характеристика пластових флюїдів
- •4.2 Фізичні властивості пластових флюїдів
- •4.3 Молекулярно-поверхневі явища в пористому
- •5 Елементи механіки суцільних середовищ
- •5.1 Напруження і деформації суцільних середовищ
- •5.2 Основні рівняння механіки суцільних середовищ
- •5.3 Математична постановка задачі механіки
- •5.4 Рівняння напружено-деформованого стану
- •5.5 Теорії міцності
- •5.6 Основні поняття теорії фільтрації
- •6 Фізичні властивості гірських порід
- •6.1 Класифікація фізичних властивостей
- •6.2 Гравітаційні властивості
- •6.3 Механічні властивості
- •7 Напружений стан гірських порід в умовах природного залягання
- •8 Напружений стан гірських порід довкола бурової свердловини
- •8.1 Механізм проявлення гірського тиску
- •8.2 Термічні напруження в гірських породах
- •8.3 Гідродинамічні коливання тиску
- •8.4 Умови стійкості стінок свердловини
- •8.5 Гідророзрив пласта
- •8.6 Вплив свердловини на деформування гірських
- •8.7 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
- •9 Енергетичні закони руйнування (диспергування) крихких тіл
- •Продуктів руйнування
- •10 Закономірності руйнування і показники механічних властивостей гірських порід при втискуванні
- •10.1 Основні схеми взаємодії елементів озброєння
- •10.2 Фізичні явища при руйнуванні гірських порід
- •10.3 Напружений стани гірських порід при втискуванні
- •10.4 Втискування плоского циліндричного індентора
- •10.5 Втискування сферичного індентора
- •10.6 Втискування інденторів різної форми
- •10.7 Механізм руйнування гірських порід при
- •Вплив дотичного навантаження на розподіл
- •10.9 Визначення показників механічних властивостей гірських порід методом статичного втискування штампа
- •10.10 Класифікація гірських порід
- •11 Руйнування гірських порід при динамічному втискуванні
- •11.1 Основні принципи і схеми вивчення динамічного
- •11.2 Руйнування гірських порід при
- •11.3 Взаємозв’язок характеристик порід, визначених при статичному і динамічному втискуванні
- •12 Абразивність гірських порід
- •12.1 Основні поняття про зношування металів
- •12.2 Фактори, що впливають на абразивність
- •12.3 Методи і схеми вивчення зношування металів
- •13 Буримість гірських порід
- •Перелік рекомендованих джерел
10.4 Втискування плоского циліндричного індентора
П
a
–
розрахункова схема;
б
– розподіл контактного тиску і області
напружень
Рисунок 10.5
− Втискування
плоского циліндричного індентора
(штампа)
Задача осесиметрична, тому її розв’язок дається в циліндричних координатах (задача Чаплигіна–Садовського).
Розподіл тиску по
площі круга описується рівнянням
, (10.6)
(а – радіус штампа).
Проаналізувавши формулу (83), бачимо, що при r = 0
(10.7)
а якщо r = a, то p = .
Тобто розподіл напружень на площі контакту нерівномірний: мінімальні напруження p=0,5pc мають місце в центрі, максимальні – на контурі контакту – досягають безмежної величини (pc– середній тиск).
Остання обставина в дійсності неможлива, оскільки величина напруження обмежена межею текучості для пластичних порід і межею міцності для крихких порід.
Експериментальними роботами Шрейнера Л.А. та ін. встановлено, що розподіл напружень на площі контакту нерівномірний лише на початку втискування, пізніше його можна прийняти як рівномірно розподілений, тобто
.
(10.8)
Переміщення штампа для випадку нерівномірного розподілу тиску визначають за формулою
(10.9)
а при рівномірному розподілі:
(10.10)
де – коефіцієнт Пуассона;
Е – модуль Юнга.
Барон Л.І. проаналізував напружений стан пружного півпростору при втискуванні жорсткого штампа для умови рівномірного розподілу напруження по площадці контакту.
Під штампом розташована область І усестороннього стиску, обмежена поверхнею x = 0 (рис. 10.5). Розміри цієї області визначаються радіусом площадки контакту і коефіцієнтом Пуассона. Область І усестороннього стиску оточена областю ІІ, де одне з головних напружень більша за нуль (розтягуюче). Область ІІ знизу обмежена поверхнею y = 0. Далі розташована область ІІІ, де x >0 і у >0.
Д
ля
оцінки співвідношення величин x,
y,
z
розглянемо, як змінюються головні
напруження під штампом на осі симетрії
Z
(рис. 10.6
).
На поверхні контакту усі головні напруження рівні між собою (має місце рівномірний усесторонній стиск). З віддаленням від поверхні контакту стискуючі напруження зменшуються, особливо x і y , які на деякій глибині переходять в розтягуючі. Однак величина розтягуючих напружень не перевищує 10% від величини нормального тиску. Оскільки боковий тиск практично завжди менший за гірський, із збільшенням глибини рівномірний стиск змінюється на нерівномірний усесторонній стиск (zx, y). Як результат, виникають дотичні напруження. Вони спочатку зростають, досягаючи максимуму на глибині, що дорівнює радіусу штампа, а потім зменшуються, прямуючи до нуля.
Таким чином, при втискуванні плоского циліндричного штампа найімовірнішими місцями зародження тріщин і руйнування є: на поверхні периферійна зона контакту, а в масиві – область на глибині, рівній радіусу індентора.
10.5 Втискування сферичного індентора
Деформування порід при втискуванні жорсткого сферичного індентора і плоского циліндричного штампа багато в чому схожі, хоча є і суттєві відмінності.
П
а
–розрахункова схема б
– розподіл контактних тисків
Рисунок 10.7 −
Втискування сферичного індентора
Радіус площадки контакту дорівнює
,
(10.10)
де RС – радіус сфери.
Найбільший тиск має місце в центрі поверхні контакту і складає
, (10.11)
а розподіл тиску по діаметральному січенню площадки контакту описується рівнянням еліпса
. (10.12)
Найбільше переміщення центральної точки контакту дорівнює
.
(10.13)
Згідно досліджень Ейгелеса Р.М. структура поля напружень така ж, як і під циліндричним штампом. Відмінність полягає в тому, що уже на поверхні контакту має місце нерівномірний усесторонній стиск, а область усестороннього стиску при втискуванні сфери значно менша, чим при втискуванні плоского штампу. Розподіл напружень на осі симетрії під сферичним штампом показана на рис 24. Дотичні напруження досягають найбільших значень на деякій глибині від поверхні контакту (близько 0,5 а).
Таким чином, при втискуванні сфери найімовірнішими місцями руйнування є: на поверхні – центр контактної площадки, а в масиві – зона на глибині, що дорівнює половині радіуса контактної площадки.
