Питання для самодіагностики:

1. Назвіть основні ознаки первісного господарства.

2. Дайте характеристику етапам розвитку первісного суспільства.

3. В чому полягає сутність відтворюючого господарства?

4. Що таке перший і другий суспільний розподіл праці?

5. Охарактеризуйте трипільську культуру.

6. Розкрийте особливості господарського побуту скіфських племен.

7. Назвіть основні причини занепаду первісної системи.

Проблемні питання:

1. Які фактори визначають типи господарств і особливості їх розвитку, дайте їм характеристику, визначте їх значимість.

2. Перелічіть фактори, що зумовили перехід від привласнюю чого до відтворюючого господарства в період первісної доби.

3. Які основні причини занепаду первісної господарської системи?

Тести:

1. Первіснообщинній економіці притаманні наступні характеристики:

а) найтриваліший етап в історії людства;

б) наявність майнової нерівності та експлуатації людини людиною;

в) поступовий перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого;

г) не має вірної відповіді.

2. У який період історії господарства первіснообщинного суспільства було винайдено кераміку, прядіння, ткацтво, колісний транспорт, парусний човен:

а) примітивно-привласнюючий;

б) відтворююче господарство;

в) передісторія господарства та матеріальної культури;

г) розвинуте привласнюючи господарство.

3. Найтриваліший період кам’яного віку:

а) палеоліт;

б) неоліт;

в) мезоліт;

г) залізоліт.

4. Утвердження відтворювальних форм господарювання притаманне для:

а) неоліту;

б) мезоліту;

в) палеоліту;

г) мідно-бронзового віку.

5. У якому періоді виник перший розподіл праці?

а) кам’яний вік;

б) бронзовий вік;

в) залізний вік;

г) мідний.

6. Другий суспільний поділ праці – це:

а) полювання й збиральництво;

б) тваринництво й землеробство;

в) ремесло й сільське господарство;

г) землеробство й ремесло.

7. Для гальштадської культури характерними були:

а) співіснування кам’яних і залізних знарядь праці;

б) співіснування бронзових і залізних знарядь праці;

в) співіснування золотих і залізних знарядь праці;

г) співіснування бронзових і кам’яних знарядь праці.

8. Скіфію у своїх творах описав:

а) Геродот;

б) Гомер;

в) Аристотель;

г) Прудон.

9. Група племен, які жили у VII – III ст. до н. е. на території теперішньої України, Росії та Середньої Азії:

а) дуліби;

б) поляни;

в) волиняни;

г) скіфи.

10. Піктограма це:

а) скульптурне мистецтво;

б) початок майбутнього письма;

в) скребла;

г) антропоморфна скульптура.

Резюме

Первісний устрій характеризується наступними ознаками: низьким рівнем розвитку продуктивних сил і повільним їх вдосконаленням; низькими темпами розвитку суспільства; колективним привласненням природних ресурсів і результатів виробництва; зрівняльним розподілом, соціальною рівністю; відсутністю приватної власності, експлуатації, класів і держави.

Основною формою господарської практики було привласнююче господарство, яке відрізнялося тим, що людина лише користувалася природними ресурсами, не виробляючи матеріальних благ. Основою виробничих стосунків первісного ладу була колективна, громадська власність на знаряддя праці і засоби виробництва, яка характеризувалася низьким рівнем і повільними темпами розвитку продуктивних сил, зрівняльним розподілом матеріальних благ.

Отже, на ранній стадії господарства первісної доби переважало полювання, рибальство, збирання плодів. Згодом у зв'язку з удосконаленням знарядь праці почалась обробка шкур, глиняного посуду, виникло образотворче мистецтво, будівництво наземних споруд. Протягом бронзового та залізного віків відбулись великі зрушення в розвитку продуктивних сил. Появився ткацький верстат, розвинулося скотарство, землеробство. Відбувся перший та другий поділи праці, налагодився економічний обмін між окремими родами, общинами, племенами.

Трипільці стали праосновою українського народу, який не прийшов з інших країн, а з незапам'ятних часів жив на своїй землі, постійно освоюючи територію від Дніпра до Дністра. Трипілля ставить Україну в один ряд з найдавнішими світовими культурами. Розвинене сільське господарство, високий рівень ремесла, будівництва, духовного життя, які так схожі з шумерською, мікенською культурами, дають підставу сучасним вченим вважати трипільців одним з найцивілізованіших народів неолітичної доби.

Подібно до всіх народів, предки східних слов'ян пройшли через первісний лад, що продовжується тривалий час. Це було пов'язано з дією наступних чинників: 1) залежність первісної людини від тепла і води в східнослов'янських землях мала особливий характер при достатку води і браку тепла, що вимагало додаткових ресурсів; 2) зони ризикового землеробства також підвищували витрати праці навіть для простого відтворення; 3) наявність великої території створювала можливості для природного поширення традиційного способу життя на нових територіях і простих засобів порятунку від набігів, зумовила фізичну роз'єднаність і збереження екстенсивного розвитку; 4) велика кількість лісів призвела до відсутності необхідної технології для обробки каменя і металу, до того ж пожежі легко знищували результати праці.

Вдосконалення знарядь праці, підвищення їх продуктивності, утворення на цій основі додаткового продукту мали глибокі соціально-економічні наслідки. Економічна структура первісного суспільства стала тісною для нової технічної бази, гальмувала її розвиток. Поява приватної власності, поширення обміну і зародження на цій основі майнової і соціальної нерівності сприяли утворенню нового типа суспільства, появі держави. Руйнування первісного суспільства в різних регіонах світу відбувалося в різний час. Різними були і моделі подальшого господарського розвитку. В кінці IV тисячоліття до н.е. в Месопотамії, а потім в Єгипті виникли перші держави.